Справа № 950/2815/24
Провадження № 2/950/737/24
24 жовтня 2024 року м. Лебедин
Лебединський районний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Косолапа В.М.,
за участі секретаря судового засідання - Ткаченко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедин цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 13.03.2021 № 543820 у розмірі 84658,01 грн. Також позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнувши з відповідача 2422,40 грн. судового збору та 6000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.03.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 543820. Власноручним підписом відповідач підтвердила ознайомлення з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит». Кредитний договір складено в двох оригінальних примірниках по одному для кожної із сторін. Відповідно до платіжного документа, відповідачу було перераховано 30000,00 грн. У свою чергу ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором не виконала, не повернула суму отриманого кредиту та не сплатила відсотків за користування кредитними коштами.
На підставі договору факторингу від 28.08.2023, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача, заборгованість якого на момент відступлення права вимоги склала 84658,01 грн., в тому числі 29032,74 грн. заборгованості за тілом кредиту та 55625,27 грн. заборгованості за відсотками.
Звернувшись до суду позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, право вимоги за яким він набув на підставі відповідного договору факторингу.
Ухвалою від 16.09.2024 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом із позовом подав до суду клопотання в якому справу просив розглядати без його участі. Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.
За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення.
Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Так, 13.03.2021 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 (споживач) укладено договір про надання споживчого кредиту № 543820.
Згідно з п. 1.2 договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки.
Відповідно до п. 1.3, 1.4, 1.5 сума кредиту складає 37500,00 грн. Строк кредиту 1096 днів з кінцевим терміном повернення 13.03.2024. Тип процентної ставки фіксована. За перши день сплачується 25 % в день, за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 90 % річних.
Згідно з п. 2.1 кошти надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування у розмірі 30000,00 грн. на поточний рахунок споживача НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» та у розмірі 7500,00 грн. на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом відповідно до п. 3.5 договору. Зазначений договір підписано відповідачем власноручно (а.с. 8-9).
Як свідчить копія платіжного доручення від 13.03.2021 № 4786, 13.03.20210 ТОВ «Слон Кредит» перерахувало ОСОБА_1 30000,00 грн., призначення платежу: видача кредиту згідно договору № 543820, ОСОБА_1 (а.с. 22).
Згідно з копією розрахунку заборгованості за кредитом від 28.08.2023, заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту складає 36288,03 грн. та 48369,98 грн. заборгованості по відсоткам, а всього 84658,01 грн. (а.с. 23).
Згідно з копією договору факторингу від 28.08.2023 № 2808-23, акту прийому-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 2808-23 від 28.08.2023, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги в тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 543820 (а.с. 25-29).
Відповідно до копії додатку до договору факторингу № 2808-23 від 28.08.2023 станом на 25.06.2024 борг ОСОБА_1 складає 84658,01 грн., в тому числі 29032,74 грн. заборгованості за тілом та 55625,27 грн. заборгованості за відсотками (а.с. 18).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Як встановлено судом ОСОБА_1 було укладено договір споживчого кредиту з ТОВ «Слон Кредит». Грошові кошти на виконання умов такого договору були перераховані відповідачу, що підтверджується копією платіжного доручення. Доказів того, що зазначений у договорі поточний рахунок або у платіжному дорученні номер рахунку не належить ОСОБА_1 суду надано не було.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 обов'язку з повернення коштів за кредитним договором не виконала, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з останньої боргу в загальному розмірі 84658,01 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо питання розподілу судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в додатковій постанові від 30.09.2020 по справі № 201/14495/16-ц.
У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Крім того, у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила: для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
На підтвердження понесених витрат про надання правничої допомоги позивач надав: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії КС № 11306/10 від 02.11.2023 (а.с. 41); договір про надання правової допомоги від 11.12.2023 № 42649746, укладений з адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» (а.с. 38-40); додаткову угоду від 27.06.2024 № 002481102207 до договору № 42649746 (а.с. 43); акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 27.06.2024 (а.с. 44); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої допомоги ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с. 16 зворот. стор.).
Зокрема, згідно з описом робіт (наданих послуг) від 27.06.2024, адвокатом надані послуги: 1. правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», витрачений час - 1,5 год., загальна вартість робіт 2250,00 грн.; 2. складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, витрачений час - 3 год., загальна вартість робіт 3000,00 грн. 3. формування додатків до позовної заяви (письмові докази), витрачений час 1 год., загальна вартість 750,00 грн. Усього витрати на суму 6000,00 грн.
При цьому, на основі детального аналізу опису виконаних робіт, суд доходить висновку про необхідність зменшення витрат на правничу допомогу з огляду на наступне.
Так, послуга у виді: правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» на яку адвокат витратив 1,5 год. часу на загальну суму 2250,00 грн. не відповідає критеріям пропорційності та реальності, оскільки у провадженні Лебединського районного суду Сумської області перебувають також інші справи за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» з аналогічним викладом обставин та аналогічною підставою стягнення заборгованості (договір з ТОВ «Слон Кредит»). У таких справах правнича допомога також надавалась адвокатським бюро «Анастасії Міньковської». Тобто аналіз та консультації позивача не потребували значного часу щодо типової ситуації.
Крім того суд вважає, що три години часу на складання позовної заяви за типовим зразком не є співмірними із обсягом поданого позову, викладеними обставинами та складністю справи загалом. Також суд враховує, що дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 1000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також 2422,40 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором від 13.03.2021 № 543820 в розмірі 84658,01 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8; код ЄДРПОУ 42649746) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та 1000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.10.2024.
Суддя Вадим КОСОЛАП