Справа № 1386/07
нп 2-зз/490/30/24
Центральний районний суд м. Миколаєва
29 жовтня 2024 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із даною заявою, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.12.2006 року, шляхом скасування арешту на 1/12 частку квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 02.10.2024 року дану заяву залишено без руху, надано заявниці строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
14.10.2024 року від представника заявниці - адвоката Бондаренка І.О. надійшла заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі судді від 02.10.2024 року.
Ухвалою суду від 16.10.2024 року дану заяву залишено без руху повторно, надано заявниці строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали, шляхом подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів.
28.10.2024 року від представника заявниці - адвоката Бондаренка І.О. на виконання вимог ухвали від 16.10.2024 року надано до суду заяву про усунення недоліків.
Однак, заявницею не виконано в повному обсязі вимоги ухвал судді від 02.10.2024 року та від 16.10.2024 року, в частині подання заяви у новій редакції з наданням відповідних документів, а також не обґрунтовано підставу звернення до суду з обраним способом захисту порушеного права, а саме в порядку подання заяви про зняття арешту, а не позову про зняття арешту, як це передбачено п 2 ч. 1 Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права); застосувати аналогію закону.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З огляду на викладене, оскільки заявницею не в повній мірі виконано вимоги ухвал судді від 02.10.2024 року та від 16.10.2024 року, заява вважається неподаною та підлягає поверненню на підставі ч.5 ст. 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, повернення заяви у відповідності до ст. 185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права заявниці на повторне звернення до суду із позовом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.3 ст. 185 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову- вважати неподаною та повернути заявниці.
Роз'яснити заявниці, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до безпосередньо Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня складення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова