Справа № 481/1826/24
Провадж.№ 2/481/496/2024
29.10.2024 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», про визнання недійсним кредитного договору,
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської областііз позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», в якому просив визнати недійсним договір про споживчий кредит №100437873 від 15.09.2021 року, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір факторингу №10-02/2022-50 від 10.02.2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал»; визнати недійсним договір про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги за №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр».
Дослідивши позовну заяву і ознайомившись із наданими матеріалами, суд дійшов до наступних висновків.
В силу вимог ч. 2 с. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Із позовної заяви вбачається, та підтверджується відповідями на запити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що жоден із відповідачів не знаходиться в м. Новий Буг Миколаївської області, а тому вказана справа не підсудна Новобузькому районному суду Миколаївської області.
В позовній заяві, позивач, посилаючись на ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» вважає, що він є споживачем послуг.
В даному випадку таке твердження позивача суд визнає помилковим з наступних підстав.
Враховуючи визначення термінів, наведених у Законі України «Про захист прав споживачів», а також положення ст.3, ст.12 цього ж Закону, споживачем є громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб на підставі договору - усної чи письмової угоди між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги.
Оскільки позовні вимоги ґрунтуються на недійсності правочинів і при цьому позивач вказує, що ОСОБА_2 не підписувала жодного кредитного договору, а також заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, тому, в контексті положень Закону України «Про захист прав споживачів», позивач не може розглядатися як споживач по пред'явленому ним позову.
Враховуючи, що питання про визнання кредитних договорів недійсними на вказаний спір не поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», так як підстави поданого позивачем позову зводяться до того, що позивач не є споживачем послуг, оскільки не підписував та не укладав договорів, а тому позивач не має процесуальних підстав для подання даного позову за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3ст. 31 цього Кодексу).
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що місцезнаходження відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» територіально відносяться до Шевченківського району м. Києва, а відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» - до Печерського району м. Києва, суд приходить до висновку про передачу справи за підсудністю до належного суду, а саме до Шевченківського районного суду м. Києва, тобто за місцезнаходженням відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал».
Керуючись ст. ст.27,31,187 ЦПК України, суд,
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», про визнання недійсним кредитного договору - направити за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (вулиця Дегтярівська, 31А, Київ, 03057).
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА