Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2477/24
Провадження № 3/945/1543/24
29 жовтня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт. Новопашийське, Чусовського району Пермської області, паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
16 жовтня 2024 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 339377 від 05 жовтня 2024 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2024 року справу передано головуючому судді Павленко І.В.
Крім того, 16 жовтня 2024 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 339376 від 08 жовтня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2024 року справу передано головуючому судді Павленко І.В.
Постановою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2024 року справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП (справа № 945/2477/24; провадження № 3/945/1543/24), за ч. 1 ст. 156 КУпАП (справа № 945/2476/24; провадження № 3/945/1542/24) об'єднано в одне провадження.
Об'єднаній справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, за ч. 1 ст. 156 КУпАП присвоєно номер № 945/2477/24, номер провадження № 3/945/1543/24.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 339377 від 05 жовтня 2024 року, 05 жовтня 2024 року о 09 годині 30 хвилин в смт. Ольшанське, по вул. К.Ольшанського, 5 займався господарською діяльністю без державної ліцензії та проводив вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, чим порушив провадження господарської діяльності. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 339376 від 05 жовтня 2024 року, 05 жовтня 2024 року о 09 годині 30 хвилин в магазині «Побутовий» за адресою: смт. Ольшанське, вул. К.Ольшанського, 5 громадянин ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку, а саме табаком вагою 1,3 кг. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, причин своєї неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою, вказаною у протоколах про адміністративне правопорушення.
Протоколи про адміністративні правопорушення підписані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дані про місце проживання особи вносяться у протоколи про адміністративне правопорушення з її слів, та коли особа знайомиться з їх змістом та ставить свій підпис без викладення зауважень, то вказані дії свідчать про те, що усі особисті дані про цю особу внесені представниками патрульної поліції вірно та відповідають дійсності, тобто навмисне чи помилкове зазначення особою невірних даних про своє місце проживання не має правового значення для складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП. При цьому, протоколи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень щодо даних його місця проживання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З огляду на позицію Європейського Суду, який неодноразово у своїх рішеннях наголошував на тому, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення слухання.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, складених за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, за вказаних обставин, суд вважає за можливе в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП проводити судове засідання за його відсутності
Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно припису ст. 8 КУпАП особа яка вчинила, адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
При цьому, об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
В свою чергу, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Згідно із ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво як вид господарської діяльності це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП Відділенням № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 339377 від 05.10.2024 року (а. с. 1); копію пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 05.10.2024 року, відповідно до якої останній повідомив, що працює (неофіційно) реалізатором у своєї дружини ОСОБА_2 в магазині побутової хімії, який розташований за адресою: смт. Ольшанське, вул. К.Ольшанського, буд. 5, та зберігав тютюн, який в подальшому збирався продавати, але жодної порції реалізувати останньому так і не вдалося. Тютюн в кількості 1,3 кг. придбав в м. Миколаєві, а про те, що продавати тютюн без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до вимог Закону не знав. Вказав, що провину визнає в повному обсязі, зобов'язується не порушувати вищевказані норми закону (а. с. 4); фотокопії магазину (а. с. 5, 6, 8); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 248170, з якої слідує що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а. с. 7).
У той же час у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 339376 від 05 жовтня 2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП, при викладі обставин вчинення правопорушення не відображено, зокрема: протягом якого часу особа здійснювала відповідну діяльність (у даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, адже господарська діяльність обов'язково має тривалий, а не одноразовий характер); всі задокументовані окремі факти такої діяльності, які в своїй сукупності підтверджують самостійний, ініціативний і систематичний характер діяльності, яку здійснює особа, адже ці ознаки є обов'язковими для господарської діяльності.
В судовому засідання встановлено, що докази про вчинення ОСОБА_1 господарської діяльності без державної ліцензії, системний характер протиправних дій - відсутні; фото, відеофіксація вказаного правопорушення не здійснювалася, не зазначені свідки правопорушення, а отже не підтверджує його вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, що виключає склад даного правопорушення.
Виходячи із викладеного, суд вважає, що підстав для оцінки діяльності ОСОБА_1 як систематичної, з метою одержання прибутку, тобто, господарської в розумінні ст. ст. 3, 42 ГК України немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано.
Положення ч. 1 ст. 156 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 , встановлюють відповідальність за здійснення продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 339376 від 05.10.2024 року (а. с. 14); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 05.10.2024 року, відповідно до яких останній повідомив, що працює (неофіційно) реалізатором у своєї дружини ОСОБА_2 в магазині побутової хімії, який розташований за адресою: смт. Ольшанське, вул. К.Ольшанського, буд. 5, та зберігав тютюн, який в подальшому збирався продавати, але жодної порції реалізувати останньому так і не вдалося. Тютюн в кількості 1,3 кг. придбав в м. Миколаєві, а про те, що продавати тютюн без одержання ліцензії на провадження певного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до вимог Закону не знав. Вказав, що провину визнає в повному обсязі, зобов'язується не порушувати вищевказані норми закону (а. с. 15); фотокопії магазину (а. с. 18, 19, 21); копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА № 248170, з якої слідує що ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а. с. 20); квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) під час здійснення адміністративного провадження за ч. 1 ст. 156 КУпАП, відповідно до якої ДОП СП ВП № 5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старший лейтенант поліції Олександр Пінчук 05.10.2024 року передав речовий доказ: табак вагою 1 кг, поміщений в помаранчевий поліетиленовий пакет, порядковий номер 48 24, ОСОБА_3 (а. с. 22).
Даних про те, які саме дії відповідно до диспозицій ч. 1 ст. 156 КУпАП вчинив ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення не містить, а викладені в ньому відомості про здійснення останнім продажу тютюнових виробів не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 39 рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року (Заява № 16347/02) суд зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
З огляду на викладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Таким чином, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини свідчать про відсутність події і складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому на підставі наявних матеріалів справи суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи відносно якої складено протоколи, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаними правовими кваліфікаціями, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В зв'язку з чим, суд вважає адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а вилучені речові докази: табак вагою 1 кг., який знаходиться на зберіганні у Відділенні № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області повернути ОСОБА_1 .
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП підлягає закриттю, судовий збір у справі про адміністративне правопорушення віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 156, 164, 221, 251, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Після набрання постановою законної сили речові докази: табак вагою 1 кг., який знаходяться на зберіганні у Відділенні № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, поміщений в помаранчевий поліетиленовий пакет, порядковий номер 48 24 - повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Суддя І.В. Павленко