15.10.2024
Справа №490/12417/23
Провадження №2/489/953/24
15 жовтня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судового засідання - Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Центрального району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування над неповнолітньою особою та призначення їй піклувальника, стягнення аліментів
встановив.
Позивач, через свою представницю - адвокатку Романову І.Д., звернувся до суду з позовом, яким просив: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити опіку над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначивши його піклувальником ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду та до повноліття дитини. Мотивуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 є старшим братом малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про смерть, вбачається, що ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . З вказаного Свідоцтва про смерть, вбачається що між нею та ОСОБА_3 укладено шлюб. ОСОБА_1 разом з малолітнім ОСОБА_3 проживали у бабусі за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту смерті ОСОБА_5 , відповідач покинув сім'ю, з того часу він не цікавиться дитиною, не приймає участі у його вихованні та утриманні. На даний час відповідач відбуває покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Відповідач, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача, який фактично виконує функції батька для дитини. Всі питання щодо виховання та утримання дитини вирішується позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.01.2024, цивільну справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Миколаєва.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.02.2024, позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.03.2024, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.08.2024, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від представниці позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Позовна заява разом з додатками та ухвалою про відкриття провадження направлялась за місцем відбуття покарання в ДУ «Південноукраїнська виправна колонія №83» ОСОБА_2 отримав матеріали 23.04.2024. про що свідчить розписка. Правом на подання відзиву не скористався, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції до суду не надходило, інших заяв, клопотань чи заяв по суті позовної заяви суду не надав.
Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Просить прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним сином ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, яке долучено до матеріалів справи.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Тобто, позивач ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_3 .
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.03.2023, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту взяття під варту - з 02.03.2023.
Змінити щодо ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Позивач зазначає, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з ним та знаходиться на повному його утриманні, він фактично виконує функції батька для дитини. Всі питання щодо виховання та утримання дитини вирішується ним самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.
25 листопада 2023 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 укладено Догові оренди квартири, відповідно до якого ОСОБА_1 орендує квартиру АДРЕСА_2 .
Згідно довідки Миколаївської гімназії № 27 ММР від 08.12.2023 за вих. № 59, ОСОБА_3 , дійсно навчається в 7-А класі Миколаївської гімназії № 27 Миколаївської міської ради.
Як вбачається з характеристики Миколаївської гімназії № 27 ММР, ОСОБА_3 навчається у Миколаївській гімназії № 27 з першого класу. Під час навчання зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний хлопець. Має добрий загальний розвиток. Після смерті матері ОСОБА_8 опікувалася бабуся. Після смерті бабусі хлопчиком опікується його брат - ОСОБА_1 . ОСОБА_8 завжди чисто та охайно одягнений, має все необхідне шкільне приладдя. ОСОБА_9 завжди цікавиться навчанням і поведінкою брата.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , вбачається, що останні декілька років ОСОБА_1 виховує та забезпечує матеріально свого молодшого брата ОСОБА_3 . Вони проживають разом. Медичний огляд, відвідування школи та батьківських зборів були за участі старшого брата ОСОБА_1 . Батько, ОСОБА_2 , ніякої участі у вихованні та утриманні сина не брав та не бачився з ним.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 30.07.2024 за вих. № 12457/02.02.01-22/04/14/24, орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 8 Закону України « Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.8 ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст.151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
В ст.155 СК України вказано, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У ч.1 ст.157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Відповідно до ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Частиною 1 ст.164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.
В ч.1 п.2 ст.164 СК України вказано, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.п.15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» із змінами, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надаються дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, та і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 165 СК України визначено перелік осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Такими особами є один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
Станом на день розгляду справи, суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про виявлення відповідачем батьківських обов'язків по вихованню, піклуванню та утриманню малолітньої дитини належним чином. З долучених до матеріалів справи рішень, висновків опікунської ради підтверджується, що відповідач протягом тривалого часу не піклується про свою дитину, не цікавляться його життям, участі у вихованні не приймає.
Аналізуючи наведені обставини, слід прийти до висновку, що дійсно поведінка відповідача вказує на те, що він не виявляє батьківського піклування та свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками щодо своєї неповнолітньої дитини, а тому, з метою захисту законних прав та інтересів неповнолітньої дитини, відповідача слід позбавити батьківських прав, як такого, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Щодо позовних вимог про призначення ОСОБА_1 опікуном малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до наступного.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» серії ВР - 001577186, ОСОБА_1 станом на 01.10.2023 на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 09.10.2023, ОСОБА_1 за період з січня 2022 року по червень 2023 року працює та отримує дохід з різних компаній, останній в червні 2023 року у розмірі 2737 грн.
Згідно довідки ТОВ «Сільпо-Фуд» від 11.10.2023 за вих. № 112, ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «Сільпо-Фуд» за професією пекар з приготування піци, відділ кулінарії, магазин № 288_С з 22 вересня 2023 року по теперішній час.
З характеристики ФОП ОСОБА_12 , яка не містить дати складання, ОСОБА_1 працював в закладі Шампурофф на посаді «спеціаліст з приготування страв на мангалі» з 03.11.2021 по 31.07.2022. За час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник, який може проявити ініціативу і прийняти правильне рішення в питаннях, що стосуються його професійній діяльності. звільнений був за власним бажанням.
Відповідно до довідки КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2», ОСОБА_1 спостерігається ЦПМСД № 2, оглянутий сімейним лікарем 07.11.2023. діагноз: практично здоровий.
Як вбачається з довідки КНП ММР «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 6580 від 15.11.2023, психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказань для виконання обов'язків кухаря, ОСОБА_1 , не має.
Згідно подання про доцільність встановлення піклування над ОСОБА_3 від виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 31.07.2024 за вих. № 12575/02.02.01-22/06/14/24, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, керуючись рекомендаціями комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.07.2024, вважає за доцільне встановити піклування над дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити піклувальником дитини ОСОБА_1 , у разі прийняття судом рішення про позбавлення батька батьківських прав.
Відповідно до ст. 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Частиною 1 ст. 59 Цивільного кодексу України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Згідно ч. 4 ст. 60 Цивільного кодексу України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Частинами 2, 3 та 4 ст. 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 243 Сімейного кодексу України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом, у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 244 Сімейного кодексу України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.
Дані про те, що наявні підстави, що ОСОБА_1 , не може бути призначений опікуном над малолітнім братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у суду відсутні.
Враховуючи те, що на момент ухвалення судом рішення у даній справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є малолітнім, суд приходить до висновку, що слід призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який позбавлений батьківського піклування.
Щодо позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд приходить до наступного.
Частиною 2 статті 166 Сімейного кодексу України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За змістом ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Зазначене підтверджується п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У відповідності з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 191 цього Кодексу, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов його життя, повного та всебічного розвитку, та зважаючи на те, що відповідач ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача. За такого з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За такого, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп..
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Центрального району Миколаївської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування над неповнолітньою особою та призначення їй піклувальника, стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити його опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 26 грудня 2023 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа: Орган опіки та піклування Центрального району Миколаївської міської ради, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Інженерна, 1А.
Повний текст судового рішення складено «15» жовтня 2024
Суддя Н.О. Рум'янцева