Справа № 487/4476/23
Провадження № 2-а/487/6/24
29 жовтня 2024 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва, у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
25 липня 2023 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , який підписаний адвокатом Сафроновим Ю.І., до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить: скасувати постанову Серія АА №00011257 від 14.07.2023; справу закрити.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 20.07.2023 позивач отримав засобами поштового зв'язку постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії ВМ № 00011257 від 14.07.2023 року, якою його притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він начебто 08.06.2023 о 12 год. 22 хв. за адресою Н-07, км 291+793, Сумська обл., допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,644 % (3,457 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасування, виходячи з такого: працівник, який виносив спірну постану ідентифікував лише транспортний засіб марки DAF FT ХF 105.460 д/н НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_1 та перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,644% (3.457 тон), при дозволеній масі у 40,0 тон. Однак, зазначений транспортний засіб сам по собі не може перевозити взагалі будь-який вантаж, оскільки є тягачем і може перевозити вантажі лише в з'єднання з іншим транспортним засобом - напівпричепом. І в нього не може бути п'ять осей, як вказано у протоколі. Отже, працівник Укртрансбезпеки не намагався визначити другий транспортний засіб за допомогою якого перевозився вантаж - напівпричеп - контейнеровоз. Наявність цього напівпричепу підтверджується товарно-транспортною накладною та фотографіями, що містяться на офіційному сайті відповідача. Тобто відповідач не визначив якими саме транспортними засобами (за типом) здійснювалося перевезення вантажу, що призвело до неправильного визначення нормативно-вагових параметрів загальної маси транспортних засобів на рівні 40 тон. Адже до двовісного автомобілю (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом) повинні застосовуватися нормативно-вагові параметри загальної маси транспортного засобу у 42 тони. Таким чином, показники, що зафіксовані в автоматичному режимі не є доведеними. Також вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови також повинен був застосувати похибку у 2 відсотки, яка встановлена Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими Постановою КМУ №30 від 18.01.2001 р. Окрім цього позивач вважає, що оскільки згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу напівпричіп є спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом, а також не містить відомостей про його переобладнання, а також той факт, що позивач не притягувався до відповідальності за ст. 121 КУпАП по факту самовільного переобладнання транспортних засобів, відсутні підстави стверджувати, що вказаний напівпричіп є переобладнаним. Таким чином, вважає, що відповідач помилково дійшов висновку, що в даному випадку на спірне перевезення вантажу не розповсюджувалися нормативні вагові параметри, які застосовуються до контейнеровозів. Щодо змісту оскаржуваної постанови, позивач зазначає, що вона не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі та Порядку фіксації адміністративних правопорушень № 1174, оскільки не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, не зазначену масу перевищення вагової норми без врахування похибки у 2%. Тобто, позивач вважає, що сама Постанова не містить усіх необхідних даних та не дає можливості з'ясувати всі об'єктивні обставини справи та встановити достовірність викладеного у постанові факту порушення вимог законодавства, а посадова особа під час розгляду справи не встановив тип транспортного засобу та не зазначив його у постанові, а значить керувався припущеннями щодо того, що напівпричіп відноситься до звичайних транспортних засобів з нормативним навантаженням до 40 тон. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та не відповідає вимогам КУпАП, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.
08 серпня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач копію ухвали та позовної заяви отримав, що підтверджується трекінгом поштових відправлень, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, довідкою про надіслання електронної пошти, довідками про доставку електронного документу в електронний кабінет. Проте своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Дослідивши матеріали та надані докази, суд приходить до такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 14 липня 2023 року Державною службою України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії ВМ № 00011257 винесено постанову, якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Згідно з цією постановою, правопорушення полягає в тому, що 08.06.2023 о 12 год. 22 хв. за адресою Н-07, км 291+793, Сумська обл. DAF FT FX 105.460, Д.Н.З. НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,644% (3,457 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512) - далі Інструкція № 512, уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).
У разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині першій статті 14-3 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 Роділу ІІ Інструкції №512, Під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує:
1) наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі;
2) відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою;
3) наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб;
4) відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи;
5) наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;
6) наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу;
7) наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
8) наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
На першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки (п.п. 1 п. 5 Інструкції №512).
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ), з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року № 2862-IV (далі - Закон № 2862-IV), рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.п. б) п. 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: фактичної маси:
двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тонн (для а/д державного значення), 24 тонни (для а/д місцевого значення);
трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тонн (для а/д державного значення), 24 тонни (для а/д місцевого значення);
двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тонни (для а/д державного значення), 24 тонни (для а/д місцевого значення);
трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тонни (для а/д державного значення), 24 тонни (для а/д місцевого значення).
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174 затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі Порядок № 1174).
Згідно з п.2 Порядку № 1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - автоматичний пункт) - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером;
метадані - структуровані дані, які містять відомості про подію, зафіксовану за допомогою автоматичного пункту, характеристики зафіксованого транспортного засобу, необхідні для його ідентифікації, параметри функціонування технічних засобів автоматичного пункту, а також інші дані, необхідні для обліку, пошуку, оцінки та управління такими відомостями;
система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з п. 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати:
вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
вимірювання загальної маси транспортного засобу;
визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
вимірювання габаритів транспортного засобу;
фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 статті 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
З аналізу наведеного виходить, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Як зазначалось вище, відносно позивача 14.07.2023 винесено постанову серії АА №00011257, відповідно до якої 08.06.2023 о 12 год. 22 хв. за адресою Н-07, км 291+793, Сумська обл. DAF FT FX 105.460, Д.Н.З. НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,644% (3,457 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, а саме з фотофіксації, що розміщене на сайті Укртрансбезпеки за посиланням, що вказане в постанові - в момент зважування зафіксований і тягач і приєднаний до нього причеп.
Також, як видно з інформаційної картки автоматичного пункту габаритно-вагового контролю та даних постанови транспортний засіб - тягач був зафіксований саме з напівпричепом - це видно по кількості вказаних в інформаційній картці та постанові осей ( 5 шт., спарені колеса - 2 вісь).
Відповідно до додатка 1 до Інструкції № 512 в частині «Установив (-ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі має міститися інформація про марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, яка вказана в оскаржуваній постанові, а саме інформація про тягач (до якого приєднаний причіп, що не може рухатись самостійно).
В постанові фіксується саме марка, модель, державний номерний знак тягача, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» причіп - це транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем. Зважаючи на це в постанові зазначається саме інформація про тягач.
В пункті 17 Порядку № 1174 зазначено, що у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Ці параметри зазначені.
Не зазначення відповідачем в оскаржуваній постанові даних про напівпричіп не спростовує суті вчиненого правопорушення - рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України.
Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, максимальне значення фактичної маси автомобіля для автомобільних доріг державного значення складає:
для трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон,
для трьохвісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони.
Тобто законодавець розмежовує максимальне значення фактичної маси транспортного засобу в залежності від типу транспортного засобу (тягач із напівпричепом або тягач із напівпричепом-контейнеровозом).
Однак, визначальним фактором при застосуванні нормативу загальної маси 44 тони, є не лише наявність підтверджуючого документу про те що транспортний засіб рухався із напівпричепом контейнеровозом, а й те, щоб контейнеровоз здійснював перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.
Таким чином, для розрахунку % перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу береться максимальне значення 44 тони у випадку, якщо автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.
Якщо перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів не здійснюється - беруться показники 40 тон, оскільки максимальне значення фактичної маси автомобіля 44 тони передбачене саме для перевезення контейнерів та змінних кузовів.
Поняття «контейнер» визначено у Митному кодексі України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Відповідно до пункту 16 статті 4 Митного кодексу України, - контейнер транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що:
а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів;
б)має постійний характер і завдяки цьому є достатньо міцним, щоб слугувати для багаторазового використання;
в)спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження;
г)сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;
сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;
д)що має внутрішній об'єм не менше одного метра кубічного.
Термін «контейнер» включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів.
Будь-яких доказів, щодо здійснення позивачем вантажного перевезення саме контейнером, ідентифікації такого контейнера, доказів щодо придбання або використання контейнера, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу контейнером, або сертифікатів на такий контейнер, які б могли свідчити про контейнерні перевезення транспортним засобом позивача, матеріали справи не містять.
У Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року за № 363 (надалі - Наказ № 363), наведено визначення: вантажний контейнер одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Відповідно до п.п. 17.2 - 17.5 Наказу № 363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно- розвантажувальних механізмів.
Як вбачається з товарно-транспортної накладної від 08.06.2023 року в графі найменування вантажу зазначено «пшениця».
Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування:
-розпізнавальний знак;
-номер контейнера;
-найменування власника контейнера;
-вантажність і маса тари контейнера, кг;
-внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера;
-час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому, обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Крім цього, відповідно до вимог п.17.15 Наказу № 363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.
Також, відповідно до пункту 9.7 Наказу № 363 пломбування вантажу, вкритого брезентом, можна виконувати тільки у випадках, коли з'єднання його з кузовом забезпечує неможливість доступу до вантажів без пошкодження брезенту. Пломби навішуються на кінцях з'єднувального матеріалу в місцях стикування останнього з кузовом рухомого складу.
Згідно з пунктом 2 ДСТУ 24098-80 «Напівпричепи-контейнеровози» - напівпричепи-контейнеровози поділяються за призначенням на дві групи:
I- для перевезення великотонажних контейнерів, що мають спеціальні пристрої у вигляді фітингів для їх кріплення.
II- для перевезення середньотонажних та малотонажних контейнерів, не маючих спеціальних пристроїв для їх кріплення.
Відповідно до підпункту 1.1. ДСТУ 18477-79 «Контейнери універсальні» до великотонажних належать контейнери масою брутто від 10 тон та більше з кутовими фітингами.
Відповідно до ДСТУ 20527-82 «Фітинги углові великотонажних контейнерів» - фітинги, що є несучими елементами конструкції великотоннажних контейнерів, повинні забезпечувати надійне та безпечне перевезення, навантаження, вивантаження та перевантаження контейнерів, кріплення їх на транспортних засобах, а також з'єднання контейнерів між собою під час штабелювання. В пункті 2 зазначено, що залежно від місця розташування встановлені наступні виконання фітингів: верхній правий, верхній лівий, нижній правий, нижній лівий (праві та ліві фітинги визначаються при розміщенні спостерігача особою проти будь-якої торцевої стінки контейнера). В ДСТУ містяться малюнки щодо вигляду та розміщення фітингів.
Також місця розташування та вигляд кутових фітингів наведені в міжнародному стандарті ДСТУ ISO 668:2015 (ISO 668:2013, IDT) Вантажні контейнери серії 1 - класифікація, розміри та рейтинги.
Як видно з графи «Особливі відмітки» свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричепу спеціалізованого він застосовується для перевезень контейнеру типу 1А або дооп. контейнеру та як кузову власного виготовлення для перевезення насипних вантажів зернових культур.
Із наявних фото транспортного засобу (метаданих) не вбачається наявність верхніх і нижніх кутові фітингів та маркування котре має бути нанесене на контейнер відповідно до вимог чинного законодавства.
В справі відсутні жодні докази, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортним засобом, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в спеціалізованих контейнерах, згідно з їх призначенням.
Враховуючи вищевказані докази було встановлено, що на транспортному засобі який є напівпричепом спеціалізованим контейнер або змінний кузов (який прирівнюється відповідно до Митного кодексу України до контейнеру) не перевозився, натомість на ньому був встановлений кузов в якому можуть перевозитись сипучі вантажі без тари.
Максимально допустиме навантаження для вказаного транспортного засобу відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху є 40 т.
Таким чином суд доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки суд дійшов висновку про правомірність рішення суб'єкта власних повноважень, позовну заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, ЄДРПОУ: 39816845, місцезнаходження: м. Київ, пр. Перемоги, 14.
Повне рішення суду складено 29 жовтня 2024 року.
Суддя: З.М. Сухаревич