Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про передачу за підсудністю
29.10.2024м. ХарківСправа № 922/3785/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши матеріали
позовної заяви Фізичної особа-підприємця Василевського Віктора Яковича ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи-підприємця Михайлюка Івана Івановича ( АДРЕСА_2 )
про зобов'язання поверненути майно та стягнення коштів
ФОП Василевський В.Я. звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФПО Михайлюка І.І., в якій просить суд:
- зобов'язати відповідача повернути позивачу майно, яке було передане на відповідальне зберігання за Договором відповідального зберігання від 04.09.2020 №007ТерХТ, на загальну суму 410.601,10 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 505.039,35грн - неустойка в розмірі 1% від вартості майна за кожний день затримки.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем свого обов'язку з повернення майна, переданого на зберігання, на підставі Договору відповідального зберігання від 04.09.2020 №007ТерХТ.
Вищезазначені матеріали підлягають направленню за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області, з урахуванням наступного.
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Так, за загальним правилом, визначеним у частинах першій, другій статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно ж до частини першої статті 29 ГПК України "Підсудність справ за вибором позивача" право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За частиною п'ятою статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз положення процесуального закону свідчить про те, що ним передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
ЦК України не містить дефініції «місце виконання договору». Натомість у ЦК України йдеться про місце виконання зобов'язання і відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога, зокрема, про зобов'язання відповідача повернути майно, яке було передано йому позивачем на відповідальне зберігання, на підставі Договору відповідального зберігання від 04.09.2020 №007ТерХТ.
Зі змісту пункту 1.2. вказаного Договору вбачається, що місце зберігання майна - торгове приміщення (склад), розташоване за адресою: Закарпатська обл., Іршавінський р-н, с. Довге, вул. Бондарівська, 18.
За таких обставин, враховуючи положення статті 532 ЦК України, спір щодо зобов'язання повернути майно, котре було передано на підставі Договору відповідального зберігання від 04.09.2020 №007ТерХТ, повинен розглядатися за місцем зберігання такого майна.
Посилання позивача на ту обставину, що місцем виконання Договору відповідального зберігання від 04.09.2020 №007ТерХТ є м. Харків, вул. Киргизька, 19, у зв'язку з тим, що повернення майна повинно відбуватися саме за цією адресою, є помилковим та зводиться до довільного тлумачення умов Договору та статті 29 ГПК України, що не відповідає їх змісту, оскільки місце повернення майна не тотожне місцю виконання правочину.
Також є безпідставним посилання позивача на пункт 7.4. Договору (якщо спір не може бути вирішений шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за місцем реєстрації поклажодавця), оскільки процесуальним законодавством чітко визначені правила територіальної юрисдикції (підсудності). Виключення з цих правил встановлено лише для справ за участю іноземних осіб (стаття 366 ГПК України), чого в даному випадку судом не встановлено.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що місцем виконання Договору відповідального зберігання від 04.09.2020 №007ТерХТ є місце зберігання майна (Закарпатська обл., Іршавінський р-н, с. Довге, вул. Бондарівська, 18), суд дійшов висновку, що дана позовна заява не належить до територіальної юрисдикції Господарського суду Харківської області, у зв'язку з чим матеріали справи №922/3785/24 підлягають передачі за передбаченої законом підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.
Керуючись статтями 29, 31, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Матеріали справи №922/3785/24 за позовом Фізичної особа-підприємця Василевського Віктора Яковича до Фізичної особи-підприємця Михайлюка Івана Івановича про зобов'язання поверненути майно та стягнення коштів передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Закарпатської області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Ухвалу підписано 29.10.2024.
Суддя Добреля Н.С.