21.10.2024м. СумиСправа № 920/1023/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1023/24
за позовом Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053)
до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 15 779 грн 23 коп.,
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 15 779 грн 23 коп. компенсації виплаченого військовозобов'язаному ОСОБА_1 за період з 07.09.2021 до 06.10.2021 середнього заробітку.
Ухвалою від 19.08.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 20.08.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.
02.09.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 3936 від 02.09.2024), в якому просить суд збільшити строк на подання відзиву на позовну заяву. Відповідач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом військового управління та в силу визначених завдань відноситься до Збройних Сил України; місцерозташування особового складу здійснюється на території, що відноситься до військових об'єктів та на даний час має підвищений ризик нанесення авіаційних ударів з боку російської федерації; збереження життя особового складу є пріоритетним обов'язком командирів, тому у зв'язку із ситуацією, що склалася, діяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюється з урахуванням оперативної обстановки та можливості виконання посадових обов'язків в умовах, що склалися.
06.09.2024 відповідач подав клопотання (вх. № 4030 від 06.09.2024), в якому просить суд закрити провадження у справі № 920/1023/24 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
16.09.2024 позивач подав заперечення (вх. № 2752 від 16.09.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі та продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 23.09.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (вх. № 4030 від 06.09.2024) про закриття провадження у справі; продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 03.10.2024 включно; відклав розгляд справи по суті до 21.10.2024 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
04.10.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3029 від 07.10.2024), в якому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Відповідач зазначає, що працівник позивача проходив навчальні збори у військовій частині НОМЕР_1 у період з 07.09.2021 по 06.10.2021. Після проходження навчальних зборів позивачу було надіслано лист з метою відшкодування середнього заробітку ПАТ «Укрнафта» за резервіста ОСОБА_1 із зазначенням необхідних документів, на підставі яких здійснюється відшкодування. У той же час листом від 07.10.2021 № 1/510 наголошено про тижневий термін надання відповідних документів. Однак, документи, які надавалися до ІНФОРМАЦІЯ_4 були неодноразово повернуті для виправлення недоліків. Після належного доопрацювання пакету документів відповідач був позбавлений можливості здійснити необхідні компенсаційні виплати за рахунок відповідних бюджетних асигнувань. Відповідно до абз. 1 п. 2 Постанови № 1644 виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями. Документи були надані у періоді, в якому кошти для компенсації з бюджету не виділялися. Відповідач зазначає, що кошти будуть виплачені після надходжень з бюджету за кодом класифікації.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи, забезпечення рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, зважаючи на незначне прострочення встановленого судом строку, суд відповідно до ст. 119 ГПК України продовжує відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, приймає відзив на позовну заяву (вх. № 3029 від 07.10.2024, поданий через електронний суд 04.10.2024) до розгляду.
14.10.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3137 від 14.10.2024), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що не отримував лист № 1/510 від 07.10.2021. Відповідач не надає жодних доказів направлення та вручення відповідного листа позивачу. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено жодних строків, в тому числі тижневого, для надання документів для відшкодування виплаченої військовозобов'язаним заробітної плати та нарахувань (податків) на неї. Твердження відповідача, що документи, які надавалися до ІНФОРМАЦІЯ_4 , були неодноразово повернуті для виправлення недоліків, не відповідають дійсності. Єдиним документом, який позивач отримав від ІНФОРМАЦІЯ_4 був лист № 1/2086 від 18.05.2023. В цьому листі не зазначається про перелік конкретних документів, які позивач повинен надати, чи про наявність недоліків, які позивач не усунув. Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів не є підставою для відмови у виплаті відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою середнього заробітку.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до матеріалів справи, наказом НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 03.09.2021 № 181-к, на підставі повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 , було увільнено з 07.09.2021 по 06.10.2021 від виконання трудових обов'язків монтажника зовнішніх трубопроводів бригади з монтажу трубопроводів № 11 Охтирської групи Управління будівельних робіт «Будсервіс» ОСОБА_1 , у зв'язку з проходженням зборів (служби) військовозобов'язаних та резервістів відповідно до ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зі збереженням займаної посади і середньої заробітної плати.
За період з 07.09.2021 до 06.10.2021 ОСОБА_1 була нарахована та виплачена заробітна плата у розмірі 15 779 грн. 23 коп. (12 933 грн. 79 коп. - середня заробітна плата, 2845 грн 44 коп. - нарахування ЄСВ 22%).
Позивач зазначає, що 22.12.2021 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з листом, в якому просив перерахувати компенсацію середнього заробітку резервісту, залученому для підготовки. До листа позивач додав докази на підтвердження фактичних виплат середнього заробітку за вересень-жовтень 2021 року ОСОБА_1
03.03.2023 позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з листом, в якому просив надати інформацію щодо відшкодування коштів в сумі 15 779,23 грн (компенсації середнього заробітку резервісту ОСОБА_1 , залученому до підготовки).
18.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_6 надав відповідь на лист, в якій повідомив, що порядок відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою середнього заробітку визначено Інструкцією про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам від 12.03.2007 № 80 (зі змінами і доповненнями).
25.01.2024 позивач надіслав лист № 01/01/09/24/02/01-02/01/78 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив відшкодувати 15 779,23 грн, які були сплачені як середній заробіток за вересень-жовтень 2021 року монтажнику зовнішніх трубопроводів ОСОБА_1 на підставі п. 12 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 та ч. 13 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
29.03.2024 відповідач надав відповідь на лист позивача, в якій повідомив про відсутність заборгованості між ІНФОРМАЦІЯ_7 та НГВУ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ПАТ «Укрнафта». Документи на відшкодування середнього заробітку ОСОБА_1 визначені порядком до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходили.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не виконав зобов'язання щодо компенсації виплаченої працівнику позивача середнього заробітку за період його перебування на учбових зборах, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 15 779 грн 23 коп. компенсації.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частина 1 ст. 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 13 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата середньої заробітної плати військовозобов'язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), виплата середнього заробітку військовозобов'язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року № 1644 наказом Міністра оборони України №80 від 12.03.2007 затверджено Інструкцію про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов'язаних та резервістів, грошової виплати резервістам.
Згідно з п. 7, 8 Інструкції за військовозобов'язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місця роботи, займана посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах. Особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв'язку з від'їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяць зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов'язаний.
Відповідно до п. 11 Інструкції виплата середнього заробітку військовозобов'язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами.
Пунктом 12 Інструкції визначено, що підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов'язаним, призваним на збори, подають до районного військового комісаріату, у якому перебувають на обліку військовозобов'язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військового комісаріату для оплати. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у томі числі ї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов'язаним, призваним на збори, згідно з цією Інструкцією.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку» № 1357-IX від 30.03.2021 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються на базі діючих військових комісаріатів шляхом їх перетворення протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є правонаступниками військових комісаріатів, на базі яких вони утворюються.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Згідно з п. 7 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Пунктом 10 Положення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема здійснюють відшкодування роботодавцям середнього заробітку військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міноборони.
Суд встановив, що за період проходження учбових зборів з 07.09.2021 по 06.10.2021 позивач нарахував та виплатив ОСОБА_1 середню заробітну плату, з урахуванням ЄСВ, в сумі 15 779 грн 23 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема розрахунком середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 , рахунком та відомістю на виплату середньої заробітної плати працівникам, призваним на збори ( ОСОБА_1 ).
Позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 та до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо компенсації виплаченого середнього заробітку резервісту ОСОБА_1 за період з 07.09.2021 по 06.10.2021.
Кошти в сумі 15 779 грн 23 коп. позивачу не компенсовані, такі докази в матеріалах справи відсутні.
Посилання відповідача на встановлений позивачу листом від 07.10.2021 тижневий строк для подання документів, як на підставу для відмови у задоволенні позову, суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначеними вище нормативно-правовими актами строку звернення роботодавця з метою відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою середнього заробітку, не встановлено.
Відсутність бюджетних коштів не звільняє відповідача від встановленого чинним законодавством обов'язку відшкодувати позивачу всі витрати, пов'язані з виплатою середнього заробітку (у томі числі ї єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та, відповідно, не виправдовує бездіяльності відповідача. Законодавством не передбачена залежність зобов'язання з відшкодування від фактичного фінансування відповідача чи випадки повного або часткового його звільнення від такого обов'язку.
За викладених обставин суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15 779 грн 23 коп. компенсації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Укрнафта» (пров. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 00135390) 15 779 грн 23 коп. компенсації, 2422 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 29.10.2024 (у період з 23.10.2024 до 25.10.2024 включно суддя Вдовенко Д.В. перебувала на лікарняному).
Суддя Д.В. Вдовенко