адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
28.10.2024 Справа № 917/1367/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному провадженні матеріали справи
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», 36008, м. Полтава, вул. Польська, 2 а, код ЄДРПОУ 03338030,
до Фізичної особи-підприємця Китриш Костянтина Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
про стягнення 19 347,20 грн.,
Представники сторін: не викликались.
Суть спору:
Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до Фізичної особи-підприємця Китриш Костянтина Михайловича про стягнення 19 347,20 грн., з яких 18 326,33 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року, 330,33 грн. - пеня, 323,33 грн. - втрати від інфляції, 367,21 грн. - 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.08.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач як власник нежитлового приміщення на першому поверсі житлового будинку № 7 по вул. Небесної Сотні в м. Полтаві не здійснив оплату за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення згідно з індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року, чим порушив умови господарських зобов'язань, встановлені зазначеним договором та законом.
Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця Китриш Костянтина Михайловича, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення «неправильно зазначена (відсутня) адреса».
Листом від 17.09.2024 р. суд повторно направив на адресу Фізичної особи-підприємця Китриш Костянтина Михайловича копію ухвали від 26.08.2024 р. у даній справі. Згідно з рекомендованим повідомленням вказана копія ухвали вручена відповідачу 04.10.2024 р.
Відповідач у відзиві б/н від 04.10.2023 р. (вх. № 13359 від 08.10.2024 р.) проти позову заперечує, посилаючись на те, що:
- відсутні підстави вважати доведеним факт приєднання відповідача до умов типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, а сам договір - укладеним;
- нежитлове приміщення на першому поверсі житлового будинку № 7 по вул. Небесної Сотні в м. Полтаві з 24.10.2028 р. відключене від централізованої системи опалення;
- позивачем не надано належних та допустимих доказів надання (надсилання) відповідачу рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії.
Також у вказаному відзиві відповідач зазначає, що ним було подано до Київського окружного адміністративного суду заяву про вступ в якості третьої особи у справу № 320/25019/24, предметом якої є визнання протиправними та нечинними положень Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 р.
Посилаючись на неможливість розгляду справи № 917/1367/24 до вирішення вищезазначеного адміністративного спору, відповідач просив зупинити провадження у справі № 917/1367/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/25019/24.
Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про наступне:
Відповідно до п. 5. ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликано настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
При цьому, наразі склалась стійка практика Верховного Суду, згідно з якою під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження в якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Ураховуючи положення пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Дана позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.05.2021 р. у справі № 922/2838/20.
Відповідачем у відзиві б/н від 04.10.2023 р. (вх. № 13359 від 08.10.2024 р.) не вказано, які саме положення Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг оспорюються в межах справи № 320/25019/24, що розглядається Київським окружним адміністративним судом, не наведено конкретних причин, пов'язаних із розглядом вказаної справи, що перешкоджають подальшому руху процесу у справі № 917/1367/24, та не обґрунтовано взаємопов'язаність зазначених справ.
Крім того, відповідачем не надано доказів задоволення Київським окружним адміністративним судом заяви ФОП Китриша К.М. про залучення останнього у справу № 320/25019/24 в якості третьої особи.
Відтак, оскільки об'єктивна неможливість розгляду справи № 917/1367/24 у даному випадку відсутня, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, підстави для задоволення вищезазначеного клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 917/1367/24 відсутні.
21.10.2024 року позивач подав до суду відповідь на відзив б/н від 21.10.2024 р. (вх. № 13951), у якій вказав на те, що:
- згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;
- відключення приміщення, яке належить ФОП Китришу К.М., від мереж централізованого опалення не звільняє власника від оплати послуги в частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення;
- позивачем надано до позовної заяви копії рахунків, актів приймання-передачі послуг та копії реєстрів відправлення рахунків та актів за спірний період.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
Як свідчать матеріали справи, основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Полтави та районів Полтавської області.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є суб'єктом природної монополії (суміжного ринку) та діє на підставі виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.
Основним напрямком господарської діяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води споживачам категорії населення, які, відповідно до норм чинного законодавства, віднесені до комунальних.
ФОП Китриш К.М. є власником нежитлового приміщення площею 83,4 кв. м., розташованого на першому поверсі житлового будинку № 7 по вул. Небесної Сотні в м. Полтаві, що підтверджено відповідачем.
Позивач вказує, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» забезпечує вказаний житловий будинок послугою з постачання теплової енергії, а тому його співвласники зобов'язані сплачувати за обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення.
За даними позивача, відповідач за вказані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Китриш Костянтина Михайловича 19 347,20 грн., з яких 18 326,33 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року, 330,33 грн. - пеня, 323,33 грн. - втрати від інфляції, 367,21 грн. - 3 % річних.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, Акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег. № 1257 Ж після проведення повірки, акти перевірки системи теплопостачання від 24.10.2018 р., 23.10.2021 р., 06.04.2022 р., 21.10.2022 р., 23.11.2022 р., 31.03.2023 р. та 17.05.2023 р., Акт перевірки вузла обліку теплової енергії рег. № 1257 Ж від 17.05.2023 р., Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 р., Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів № 5Мод від 28.02.2020 р., наряд № 212, Акт до наряду № 212 на списання використаних матеріалів, рахунки на оплату № АВ-26353 від 30.11.2022 р., № АВ-28502 від 31.12.2022 р., № АВ-1831 від 31.01.2023 р., № АВ-3905 від 28.02.2023 р., № АВ-6044 від 31.03.2023 р. та № АВ-8160 від 30.04.2023 р., акти прийняття-передачі наданих послуг № АВ-52359 від 30.11.2022 р., № АВ-56621 від 31.12.2022 р., № АВ-3655 від 31.01.2023 р., № АВ-7791 від 28.02.2023 р., № АВ-12066 від 31.03.2023 р., № АВ-16286 від 30.04.2023 р., докази направлення вказаних рахунків та актів на адресу відповідача та ін.
Перелік доказів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову: технічний паспорт на нежитлове приміщення на першому поверсі житлового будинку № 7 по вул. Небесної Сотні в м. Полтаві, акти перевірки систем теплопостачання від 01.11.1999 р. та 24.10.2018 р. та ін.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 1 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг.
Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Пунктом 4 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 181 ГК України унормовано, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 р., надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Також частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Відповідачем не надано доказів Фізичною особою-підприємцем Китришем Костянтином Михайловичем у вказаний строк рішення про вибір моделі договірних відносин та укладення відповідного договору з виконавцем комунальної послуги.
Крім того, згідно з абз. 6 п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
21.10.2022 року представниками ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» спільно з представником обслуговуючої організації (балансоутримувача) ОСББ «Арка-7» було складено Акт перевірки системи теплопостачання, якою встановлено, що 21.10.2022 року у зв'язку з початком опалювального періоду 2022/2023 рр. подано теплоносій на систему опалення житлового будинку № 7 по вул. Небесної Сотні в м. Полтаві.
З огляду на викладене, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та Фізичною особою-підприємцем Китришем Костянтином Михайловичем вважається укладеним.
Відповідно до п. 5 вказаного договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
При цьому, згідно з абз. 6 п. 14 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.
Отже, відключення приміщення, яке належить ФОП Китришу К.М., від мереж централізованого опалення не звільняє власника від оплати послуги в частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Рішенням шістнадцятої позачергової сесії восьмого скликання Полтавської обласної ради № 477 від 30.09.2022 р. було встановлено Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії для потреб інших споживачів (крім населення), зокрема, умовно-змінна частина двоставкового тарифу - 5 677,85 грн./Гкал з ПДВ, умовно-постійна частина двоставкового тарифу (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 175 509,00 грн./Гкал/год.
Згідно з п.п. 32, 33 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Статтею 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.
На виконання зазначених положень договору позивач направив на адресу ФОП Китриша К.М. акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення згідно з індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року на загальну суму 18 326,33 грн. (а.с. 38-40, 65-67), що підтверджується реєстрами згрупованих поштових відправлень (а.с. 49-54).
При цьому, відповідно ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію:
1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги;
2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім'я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг;
3) період, за який здійснюється нарахування;
4) загальна сума до сплати;
5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач);
6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання;
7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги;
8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення);
9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.
Рахунки на оплату теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року, що направлялись на адресу відповідача, містять найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги, адресну інформацію та найменування споживача, загальну суму до сплати, обсяг спожитої теплової енергії та тариф на комунальну послугу.
В рахунках на оплату теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року також зазначено дату закінчення періоду для оплати спожитої послуги, яким згідно з пунктом 32 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії є календарний місяць.
Крім того, частинами 1, 2 ст. 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.
Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
Згідно з п. 23 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.
У такому разі виконавець зобов'язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення представника споживачів (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку) з показаннями вузла комерційного обліку через інтерфейс такого вузла обліку та всіх споживачів через електронну систему обліку розрахунків споживачів.
Обсяг теплової енергії, спожитої в будинку № 7 по вул. Небесної Сотні в м. Полтаві, визначається за показами вузла комерційного обліку, який встановлено в будинку та допущено до експлуатації з 12.03.2021 р. по 05.03.2025 на підставі Акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег. № 1257 Ж після проведення повірки.
При цьому, згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2020 р., Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів № 5Мод від 28.02.2020 р., нарядом № 212 та Актом до наряду № 212 на списання використаних матеріалів у 2020 році на вузлі обліку теплової енергії в будинку № 7 по вул. Небесної Сотні було встановлено термінал для передачі даних, за допомогою якого здійснюється дистанційна передача показників вузла комерційного обліку теплової енергії без присутності споживачів, що відповідає положенням Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» інформація, зазначена в пунктах 6-10 частини третьої цієї статті, може надаватися виконавцем як додаток до рахунка на оплату комунальних послуг та/або надаватися споживачам за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Зазначена інформація має надаватися також за зверненням споживача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином оформлено рахунки на оплату теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року та направлено їх відповідачу.
Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити вартість наданих послуг.
Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Згідно з абз. 5 п. 2 р. І Методики загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Абзацом 2 п. 3 р. І Методики передбачено, що розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом).
Згідно з п. 12 р. ІV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Пунктом 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Як стверджує позивач, Фізичною особою-підприємцем Китришем Костянтином Михайловичем не сплачено заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії на суму 18 326,33 грн.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку обсягу теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби в листопаді 2022 року - квітні 2023 року, пропорційно площі нежитлового приміщення ФОП Китриша К.М. та встановлено, що він є обґрунтованим.
Доказів на підтвердження виконання зобов'язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 18 326,33 грн. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Пунктом 45 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Позивачем наведено розрахунок пені за несвоєчасне здійснення платежів за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в розмірі 330,33 грн. за період з 01.01.2023 р. по 15.10.2023 р. (в т.ч. за несвоєчасне здійснення платежів за листопад 2022 року - за період з 01.01.2023 р. по 30.06.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за грудень 2022 року - за період з 01.02.2023 р. по 31.07.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за січень 2023 року - за період з 01.03.2023 р. по 31.08.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за лютий 2023 року - за період з 01.04.2023 р. по 30.09.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за березень 2023 року - за період з 01.05.2023 р. по 15.10.2023 р. та за несвоєчасне здійснення платежів за квітень 2023 року - за період з 01.06.2023 р. по 15.10.2023 р.) (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 35).
Водночас, як зазначено вище, у пункті 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Сторони узгодили, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Таким чином, останнім днем строку здійснення оплати за послуги з постачання теплової енергії за листопад 2022 року є 02.01.2023 р., а за березень 2023 року - 01.05.2023 р.
Врахувавши викладене, суд здійснив перерахунок пені за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 03.01.2023 р. по 15.10.2023 р. (в т.ч. за несвоєчасне здійснення платежів за листопад 2022 року - за період з 03.01.2023 р. по 30.06.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за грудень 2022 року - за період з 01.02.2023 р. по 31.07.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за січень 2023 року - за період з 01.03.2023 р. по 31.08.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за лютий 2023 року - за період з 01.04.2023 р. по 30.09.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за березень 2023 року - за період з 02.05.2023 р. по 15.10.2023 р. та за несвоєчасне здійснення платежів за квітень 2023 року - за період з 01.06.2023 р. по 15.10.2023 р.) та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 328,69 грн. (розрахунок - в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 323,33 грн. за період з січня по вересень 2023 року та 3% річних в розмірі 367,21 грн. за період з 01.01.2023 р. по 15.10.2023 р. (в т.ч. за несвоєчасне здійснення платежів за листопад 2022 року - за період з 01.01.2023 р. по 15.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за грудень 2022 року - за період з 01.02.2023 р. по 15.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за січень 2023 року - за період з 01.03.2023 р. по 15.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за лютий 2023 року - за період з 01.04.2023 р. по 15.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за березень 2023 року - за період з 01.05.2023 р. по 15.10.2023 р. та за несвоєчасне здійснення платежів за квітень 2023 року - за період з 01.06.2023 р. по 15.10.2023 р.) (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 34).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Водночас, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за несвоєчасне здійснення платежів за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 03.01.2023 р. по 15.10.2023 р. (в т.ч. за несвоєчасне здійснення платежів за листопад 2022 року - за період з 03.01.2023 р. по 15.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за грудень 2022 року - за період з 01.02.2023 р. по 15.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за січень 2023 року - за період з 01.03.2023 р. по 15.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за лютий 2023 року - за період з 01.04.2023 р. по 15.10.2023 р., за несвоєчасне здійснення платежів за березень 2023 року - за період з 02.05.2023 р. по 15.10.2023 р. та за несвоєчасне здійснення платежів за квітень 2023 року - за період з 01.06.2023 р. по 15.10.2023 р.) та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 366,71 грн. (розрахунок - в матеріалах справи).
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Китриш Костянтина Михайловича 18 326,33 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року, 328,69 грн. - пеня, 323,33 грн. - втрати від інфляції, 366,71 грн. - 3 % річних. В решті позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 422,13 грн.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Китриш Костянтина Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) 18 326,33 грн. - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з листопада 2022 року по квітень 2023 року, 328,69 грн. - пеня, 323,33 грн. - втрати від інфляції, 366,71 грн. - 3 % річних; 2 422,13 грн. судового збору.
3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
4. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 28.10.2024 р.
Суддя О.С. Мацко