65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"28" жовтня 2024 р. № 916/4742/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. суду № 4860/24 від 24.10.2024), у справі
за позовом: Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166),
до: Фізичної особи-підприємця Приговської Наталії Валентинівни ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 2160,94 грн,
Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Приговської Наталії Валентинівни, в якій просить суд стягнути з відповідача 2160,94 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2024 справу № 916/4742/24 передано на розгляду судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Судом встановлено, що у поданій позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України “Про судовий збір» № 3674-V-І. При цьому, відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028 грн, позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3028 грн, і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не більше 1059800 грн.
Так, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Таким чином, з матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, отже, позивач за подання даного позову, з урахування заявлених позовних вимог, має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028*0,8=2422,40).
При цьому, до позовної заяви в якості доказів сплати судового збору додано платіжну інструкцію № 3907 від 04.10.2024 року про оплату 3028,00 грн.
Проте, в матеріалах справи наявна довідка статистичного відділу Господарського суду Одеської області, з якої слідує, що судовий збір у розмірі 3028,00 грн від Головного управління ДПС в Одеській області сплачений згідно платіжного доручення № 3907 від 04.10.2024 був зарахований на рахунок № UA938999980313141206083015758, відкритий в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області, однак вказана квитанція вже обліковується в матеріалах позовного провадження № 916/4541/24, які ухвалою суду від 21.10.2024 були повернуті позивачу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Та обставина, що позивач станом на даний момент не звернувся до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 916/4541/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.
У разі прийняття судом квитанції № 3907 від 04.10.2024 на суму 3028,00 грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі, позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 916/4541/24.
Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 904/4585/22 та постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 у справі № 924/133/21.
Таким чином, за висновком суду, платіжна інструкція № 3907 від 04.10.2024 не є належним доказом сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн за подання цієї позовної заяви (вх. № 4860/24 від 24.10.2024).
Отже, позивач за подання цієї позовної заяви, з урахування заявлених позовних вимог, має сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Статтею 13 Закону України “Про поштовий зв'язок» встановлений порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв'язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення.
Із наведених норм слідує, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. За таких обставин, належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Отже, на підтвердження направлення учасникам справи позовної заяви з додатками до позову обов'язково мають додаватися оригінали: опису вкладення (із зазначенням номеру поштової накладної), квитанції (фіскальний чек) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення, службовий чек (накладна).
Всупереч встановлених вимог, заявник не надав доказів направлення позовної заяви на адресу відповідача.
Відповідно до пунктів 6-9 ч. 1 ст. 164 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Дослідивши текст позовної заяви, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги перелічені вище за текстом, згідно до ст. 162 ГПК України.
Недотримання приписів ст.162, 164 ГПК України має наслідком застосування положень ч. 1 ст. 174 ГПК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, вищевказані судом недоліки позовної заяви в силу приписів ст.ст. 164, 172,174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області без руху.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (вх. суду № 4860/24 від 24.10.2024) залишити без руху.
2. Позивачу, у строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути виявлені недоліки позовної заяви, які визначені судом в цій ухвалі суду та надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
3. Повідомити Головне управління ДПС в Одеській області, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 28.10.2024.
Суддя Нікітенко С.В.