ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.10.2024справа №910/6286/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/6286/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (вул. Каботажний спуск, буд. 1, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 14291113)
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815)
про стягнення 70 794,84 грн,
за участю представників:
позивача - Слободяника О.П. (ордер від 22.02.2024 серія ВЕ №1111878; в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом»);
відповідач - Чешковського В.А. (ордер від 20.07.2024 серія АВ №1036925; в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом»).
1. Стислий виклад позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) 70 794,84 грн, у тому числі ПДВ.
Позов мотивовано тим, що:
- 26.06.2020 Товариство надіслало Залізниці заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) стосовно укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 24.03.2020 №14291113/2020-00, яка підписана шляхом накладення електронного цифрового підпису 26.06.2020;
- разом з тим, 26.06.2020 Залізниця (перевізник) надіслала Товариству (замовник) повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 26.06.2020 №40-14291113/2020-0001 (далі - Договір), яким відповідач засвідчив прийняття пропозиції (акцепт) укладення Договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача - 8496, платника - 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером, код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер Договору, за умовами якого здійснюється перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги; у розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою;
- згідно з накладною від 20.02.2024 №34577916 Товариством (філія «Мар'янівська») було передано до перевезення маршрутний потяг №022032 (пункти 7, 29 вказаної накладної) з додатком відомість вагонів ідентифікація відправки від 20.02.2024 №34577916 в кількості 50 вагонів (пшениця);
- 20.02.2024 станція Мар'янівка направила на узгодження в АС клієнт накопичувальну картку (ФДУ-92) №21020025;
- 22.02.2024 в узгодженні вказаної вище накопичувальної карти було відмовлено, документ підписано із зауваженнями: «З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом»;
- 24.02.2023 з особового рахунку Товариства №8211375 було списано кошти за зберігання вантажу у сумі 70794,84 грн, в тому числі з ПДВ, за накопичувальною карткою (ФДУ-92) №21020025, (перелік 20240224);
- накопичувальна картка (ФДУ-92) №21020025 підписана позивачем з зауваженнями, у зв'язку із чим відповідач не мав права списувати кошти в частині наданих спірних послуг.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Залізниця 06.06.2024 подала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що:
- за накладною від 20.02.2024 №34577916 Товариство передало відповідачу по залізничній станції Мар'янівка до перевезення 50 завантажених вагонів (пшениця); на наступну добу - 21.02.2024 о 09:07 год. працівником станції Мар'янівка було сформовано накопичувальну картку №21020025, за якою Товариство мало узгодити оплату «збір за зберігання вантажів» у сумі 58 995,70 грн (без ПДВ);
- позивачем чітко визначено предмет позову; Товариство у даному позові не оскаржує підстави нарахування відповідачем збору за зберігання вантажу; предметом оскарження у даній справі є обставини списання коштів у сумі 70 794,84 грн з особового рахунку позивача;
- за обставин відмови вантажовласника сплатити надані послуги залізниця стягує такі кошти з особового рахунку вантажовласника, який в подальшому вправі оскаржити такі дії в суді; якщо ж платіжні документи вантажовласник підписує із запереченнями, залізниця звертається до суду з позовом про примусове стягнення;
- позивач надав до суду примірник накопичувальної картки (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025, на якій в місці, яке печатними буквами прописано «Працівник вантажовласника» (нижній правий кут), очевидно, кульковою ручкою проставлено підпис із розшифруванням автора - ОСОБА_1 дійсно, ОСОБА_1 є представником Товариства на підставі довіреності від 15.01.2024 №49 (дійсна до 31.12.2024);
- на нижньому чистому полі накопичувальної картки наявний текст, який також написано, очевидно, кульковою ручкою: «З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом»; після вказаного напису жодного підпису особи, яка зробила цей напис, немає; також відсутня дата та час проставлення підпису ОСОБА_1 і дата та час написання зазначеного тексту; у відповідача є достатньо підстав вважати цей доказ недопустимим та недостовірним у розумінні статей 77, 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- у лівому нижньому кутку на вказаному документі є позиція: «Працівник станції ОСОБА_5 ЕЦП 21.02.2024-09.07»; дана позиція вказує, що працівник станції Мар'янівка ОСОБА_5 21.02.2024 о 09:07 год. сформувала у електронному вигляді накопичувальну картку, підписала її своїм електронним підписом, чим забезпечила доступ до цього документа у програмі АСК «Клієнт» для представника Товариства;
- в електронному вигляді у програмі АСК «Клієнт» заперечення, зауваження чи застереження до платіжних документів замовник внести не може; для внесення до платіжних документів заперечень, зауважень чи застережень замовник має роздрукувати цей документ, зручним для нього способом внести до документу письмові заперечення, зауваження чи застереження, підписати їх та «не пізніше двох робочих днів від дня надання такої вимоги» надати їх перевізнику у трьох примірниках; ці накопичувальні картки підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника; один примірник накопичувальної картки надається вантажовласнику;
- тобто, якщо позивач посилається на те, що ним підписана накопичувальна картка (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025 із запереченнями, то позивач мав би надати до суду вказаний документ не з зазначенням про ЕЦП з боку працівника станції, а з підписом працівника станції, виконаним цим працівником власноручно; проте такого доказу позивач не надав;
- позивач не вказав, що працівники станції Мар'янівка відмовились поставити свої підписи на паперових формах трьох примірників накопичувальних карток (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025 та повернути один підписаний примірник представнику позивача.
3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив
Товариство 06.06.2024 подало суду відповідь на відзив, в якій вказало про те, що:
- твердження відповідача про те, що долучена до матеріалів справи накопичувальна картка (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025 повинна була бути підписана працівником станції власноруч, а не за допомогою електронного підпису, є безпідставним; відповідач не заперечує того факту, що вказана накопичувальна картка була підписана працівником станції з використанням електронного підпису, а також не ставить під сумнів зміст інформації, внесеної до неї; крім того, відповідач жодним чином не спростував того факту, що накопичувальна картка (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025 була підписана з зауваженням та 22.02.2024 о 09:20 год. передана представником Товариства на станцію, тобто в межах двох робочих днів;
- затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку позивача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам Договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього; затримки вагонів при їх накопиченні з метою формування маршрутного поїзда (у 50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору, не можуть бути розцінені як такі, що виникли з вини відправника та не залежали від залізниці; у відповідача були відсутні підстави для нарахування збору за зберігання вантажу та безакцептного списання коштів з особового рахунку Товариства.
4. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 24.06.2024 подав суду заперечення на відповідь на відзив.
Разом з тим, згідно з квитанцією від 06.06.2024 №1170319 відповідь на відзив була доставлена до електронного кабінету Залізниці 06.06.2024 о 15:58 год.
Тобто, Залізниця мала подати заперечення до 11.06.2024 включно.
Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, оскільки ухвалою від 23.05.2024 відповідачу встановлено строк для надання заперечень протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, відповідь отримано відповідачем 06.06.2024, а заперечення подано 24.06.2024, то судом залишено заперечення Залізниці без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.09.2024; зобов'язано позивача подати суду пояснення стосовно того, якій відповідальній особі Залізниці, коли та яким чином було вручено Товариством накопичувальну картку (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025 із зауваженнями позивача.
Товариство 18.07.2024 подало суду клопотання (пояснення), в якому зазначило, що:
- відповідно до пояснень обліковця-фахівця з відвантаження філії «Мар'янівська» Товариства Олександра Шпідька в період з 19.02.2024 по 20.02.2024 філією «Мар'янівська» відвантажувалася пшениця 3 класу вагонами Залізниці; по завершенню станцією було виставлено збір за зберігання вагонів у сумі 58 995,70 грн у вигляді узгодження накопичувальної картки від 21.02.2024 №21020025 через програму as-client;
- оскільки вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда і даний розмір суми був неправомірним, ОСОБА_1 накопичувальна картка не була узгоджена, а роздрукована для внесення в ній зауважень;
- наступного дня, 22.02.2024 (в межах дводенного строку) представник Товариства - ОСОБА_1 поїхав на станцію Кононівка, в її приміщенні знаходиться «товарна каса» з метою передачі накопичувальної картки №21020025 з зауваженнями в трьох примірниках відповідальному працівнику станції;
- на прохання представника позивача підписати документ та поставити відмітку про його отримання працівник станції відмовився, запропонувавши залишити йому накопичувальну картку з зауваженнями, що представником Товариства і було зроблено.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 09.09.2024 вказав, що ніяких доказів вручення накопичувальної картки №21020025 немає, оскільки ОСОБА_1 давно працює на філії «Мар'янівська» Товариства і знає по прізвищу всіх працівників Залізниці, які працюють на станції, проте ОСОБА_2 не зазначив особи, яка відмовилася від підпису на накопичувальній картці №21020025.
Представник позивача у підготовчому засіданні 09.09.2024 заперечив щодо тверджень представника відповідача та повідомив, що у Господарському суді міста Києва розглядаються багато аналогічних справ і представник відповідача Чешковський В.А. обізнаний, що наразі представники Залізниці на станція Мар'янівка відмовляються приймати будь-які документи під підпис.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.10.2024.
Представник позивача у судовому засіданні 14.10.2024 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 14.10.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
26.06.2020 Товариством (вантажовласник / вантажовідправник / вантажоодержувач / платник) і Залізницею (перевізник) було укладено Договір, за умовами якого:
- предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за такі послуги; у розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) вагона перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 Договору);
- надання послуг за Договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (пункт 1.4 Договору);
- замовник зобов'язаний:
сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за Договором з сум внесеної передплати за кодом платника; самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі чинних тарифів та умов Договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 Договору);
відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема, з таких причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; неподання до накладної документів, необхідних для використання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (підпункт 2.1.5 пункту 2.1 Договору);
у строки, встановлені розділом 4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості; підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а; у випадку оформлення вказаних документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня такої його вимоги (підпункт 2.1.7 пункту 2.1 Договору);
- перевізник зобов'язаний:
відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти замовнику код вантажовідправника/вантажоодержувача; надані коди зазначаються перевізником в інформаційному повідомленні про укладення Договору в порядку, визначеному в пункті 1.9 Договору (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 Договору);
вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійснені перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу і надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі; паперові копії таких документів надаються за зверненням замовника за цінами, встановленими в додатку 1-1 до Договору через станцію або через один з підрозділів Філії «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» Залізниці, що вказано у такому зверненні замовника; у разі оформлення первинних документів із зауваженнями, їх паперові копії надаються замовнику безоплатно (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 Договору);
- замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами відповідача) (пункт 3.4 Договору);
- по мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних; суми додаткових зборів та додаткових послуг за вільними тарифами; плати за використання власних вагонів перевізника за межами України, що відображається в щодобових інформаційних повідомленнях; штрафів на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами), інформаційних повідомлень тощо; пені (пункт 4.4 Договору);
- щодобово, упродовж періоду виконання Договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання Договору за звітну добу (пункт 4.5 Договору);
- у разі випадку незгоди з нарахованими платежами та сумою списаних з особового рахунку коштів, замовник для проведення перевірки письмово повідомляє перевізника на вказану в розділі 7 Договору адресу; у випадку виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок стягнутої суми зараховується на особовий рахунок замовника як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством (пункт 4.9 Договору);
- документи, надіслані перевізником замовнику для підписання і не підписані останнім (у т.ч. з внесеними зауваженнями, але не підписаними), вважаються беззаперечно прийнятими та погодженими замовником у строк, встановлений нормативно-правовими актами або Договором, а якщо інше не встановлено, то після спливу 15 календарних днів з дня їх надіслання, окрім випадків надання до них заперечень замовником в такий строк; такі строки починають свій перебіг з дня надіслання перевізником документів замовнику, у т.ч. автоматизованими системами перевізника із застосуванням спеціалізованого інтерфейсу користувача; даний пункт стосується порядку укладення та внесення змін до Договору, визначених у розділі 9 Договору (пункт 10.3 Договору);
- у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору (пункт 13.1 Договору).
Позивачу присвоєно коди: відправника/одержувача - 8496; платника 8211375 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
Договір містить спеціальні умови, які відносяться до окремих послуг, зокрема, Додаток 1-4 до Договору, який є невід'ємною частиною останнього.
Відповідно до пункту 1 Додатку 1-4 перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Відтак, процедура накопичення вагонів фактично передбачає перебування вагонів з вантажем на певний час на коліях загального користування з метою формування маршрутного поїзда, на що Залізниця надала свою згоду шляхом укладання з Товариством спеціального Договору та розробила спеціальний тариф, що кореспондується предмету послуги (пункт 9.1 Додатку 1-4).
Умови спеціального договору мають переважну силу над умовами Договору та загальних умов перевезень. З огляду на що відповідне перебування вагонів з вантажем під час накопичення вагонів для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами договору, який передбачає надання спеціальних послуг.
Умови спеціального договору мають переважну силу над умовами Договору та загальних умов перевезень.
Згідно з пунктом 8 Додатку 1-4 час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Умовами пункт 9 Додатку 1-4 сторони погодили, що за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (пункт 9.1).
Відповідно накладної від 20.02.2024 №34577916 Товариством (філія «Мар'янівська») було передано до перевезення маршрутний потяг №022032 (пункти 7 і 29 накладної) з додатком, відомість вагонів ідентифікація відправки від 20.02.2024 №34577916 в кількості 50 вагонів (пшениця).
Згідно з пунктом 10 додатку 1-4 нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги.
20.02.2024 станція Мар'янівка направила на узгодження в АС Клієнт накопичувальну картку (ФДУ-92) №21020025.
22.02.2024 в узгодженні вказаної накопичувальної карти було відмовлено, документ підписано із зауваженнями: «З нарахуванням не згодні. Вагони з вантажем перебували на коліях станції під накопиченням маршрутного поїзда відповідно до Додатку 1-4 Договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом».
Проте, працівниками станції Мар'янівка ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 22.02.2024 складено акт форми ГУ-23 про те, що накопичувальна картка не була підписана електронним цифровим підписом представника Товариства, а 24.02.2023 з особового рахунку Товариства №8211375 було списано кошти за зберігання вантажу у сумі 70 794,84 грн з ПДВ за накопичувальною карткою (ФДУ-92 №21020025, (перелік 20240224).
У відзиві на позов Залізниця зазначає про те, що якщо позивач посилається на те, що ним підписано накопичувальна картка (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025 із запереченнями, то він мав би надати суду вказаний документ не з зазначенням про ЕЦП з боку працівника станції, а з підписом працівника станції, виконаним цим працівником власноручно; проте такого доказу позивач не надав; крім того, останній не вказав, що працівники станції Мар'янівка відмовились поставити свої підписи на паперових формах трьох примірників накопичувальних карток (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025 та повернути один підписаний примірник представнику позивача.
Разом з тим, відповідач не заперечує факт того, що накопичувальна картка була підписана працівником станції з використанням електронного підпису і не ставить під сумнів зміст інформації, внесеної до неї. Крім того, відповідач жодним чином не спростував того факту, що накопичувальна картка (ФДУ-92) від 21.02.2024 №21020025 була підписана з зауваженням та в межах двох робочих днів передана представником Товариства на станцію.
Товариством було надіслано Філії «Центр транспортної логістики» Залізниці претензію від 13.03.2024 №2156/3-24/35, в якій просило провести перевірку нарахування платежів та повернути кошти на особовий рахунок позивача за накопичувальною карткою (ФДУ-92) №21020025 у сумі 70 794,84 грн з ПДВ.
Вказану претензію отримано Філією «Центр транспортної логістики» Залізниці 27.03.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження Філії «Центр транспортної логістики» Залізниці.
Оскільки вказана вимога (претензія) залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, сума безпідставно списаного збору за зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу відповідачем перерахована позивачу не була, і стало підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до суду за захистом своїх прав та законних інтересів в порядку приписів статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Частинами першою і другою статті 306 Господарського кодексу України передбачено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Відповідно до частини першої статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно зі статтею 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 909 ЦК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Договір містить спеціальні умови, які відносяться до «окремих послуг», зокрема, додаток 1-4 до Договору «Умови накопичення вагонів», який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 1 додатку 1-4 передбачено, що на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними або контейнерними проїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23 (пункт 8 додатку 1-4).
Відповідно до пункту 9 додатку 1-4 за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує: плату за вільним тарифом «Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу» згідно з додатком 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (пункт 9.1 додатку 1-4).
Нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника замовника, яким замовлено надання такої послуги (пункт 10 додатку 1-4).
Пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила зберігання вантажів), передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
Відповідно до пункту 9 Правил зберігання вантажів за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.
Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил зберігання вантажів нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простій відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Пункт 9 Правил зберігання вантажів застосовується у випадку сформованого до відправки відправлення (вагону), причиною затримки/невідправлення якого є «очікування оформлення документів». Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку.
Затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобовязань з боку відповідача, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг, та додатку 1-4 до нього.
Тобто, у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у відповідача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, беручи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем згідно з умовами додатку 1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої Товариством спеціальної послуги.
Пунктом 3 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 №334, передбачено, що для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Обов'язок складення актів форми ГУ-23 встановлено умовами пункту 8 додатку 1-4, за яким час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23. В актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (пункт 8 Правил користування вагонами та контейнерами). Тобто в умовах Договору, що регулює спеціальну послугу, сторони узгодили, що актом форми ГУ-23 лише фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, що разом з тим є предметом послуги «Накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів - маршрутний поїзд», оскільки вказаний акт відображає час, за який сплачується тариф. Накопичення вагонів з вантажем (маршрут) відбувалося на підставі договірних відносин, предметом яких є послуги, за які сплачується тариф, що вказує на відсутність такого елементу складу правопорушення, як вина відповідача. (Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2024 з справи №915/5/23).
Також, відповідно до висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.02.2024 зі справи №915/305/22 і від 09.04.2024 зі справи №915/5/23, пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від відповідача, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях відповідача з метою формування маршрутного потяга.
Отже, Залізниця безпідставно нарахувала та безакцептно списала з Товариства 70 794,84 грн з ПДВ збору за зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу (додаток 1-4).
Приписами частини першої статті 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, позовні вимоги Товариства про стягнення з Залізниці 70 794,84 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (вул. Каботажний спуск, буд. 1, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 14291113) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) про стягнення 70 794,84 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (вул. Каботажний спуск, буд. 1, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код 14291113) 70 794 (сімдесят тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн 84 коп. збору за зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу і 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29.10.2024.
Суддя Оксана Марченко