ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.10.2024Справа № 910/6656/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-Г", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3 , про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів,
за участю:
представника позивачів: Лаврентьєва Д.О. ;
представника відповідача: не з'явився;
представника третьої особи: Бєгунової О.О. ;
У травні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-Г" (далі - ОСББ) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 4 лютого 2022 року, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 20 лютого 2022 року № 02-22 з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачам строк для усунення її недоліків.
6 червня 2024 року через загальний відділ діловодства суду позивачі на виконання вимог вказаної ухвали подали документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6656/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 липня 2024 року.
15 липня 2024 року через загальний відділ канцелярії суду від позивачів надійшло клопотання від 12 липня 2024 року про витребування доказів.
16 липня 2024 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_3 надійшла заява від цієї ж дати про залучення її до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.
18 липня 2024 року (перед початком призначеного засідання) від позивачів надійшли заперечення на вищевказану заяву ОСОБА_3 .
У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання позивачів від 12 липня 2024 року про витребування доказів, про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 від 16 липня 2024 року про залучення її до участі в даній справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору, у зв'язку з необґрунтованістю такої заяви, та про відкладення підготовчого засідання на 8 серпня 2024 року.
19 липня 2024 року через загальний відділ канцелярії суду від ОСОБА_3 повторно надійшла заява про залучення її до участі в даній справі як третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору з доказами на підтвердження права власності вказаної особи на квартиру АДРЕСА_2 .
У підготовчому засіданні 8 серпня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 серпня 2024 року заяву ОСОБА_3 від 19 липня 2024 року про залучення її до участі в даній справі як третьої особи задоволено, залучено до участі в справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, та відкладено підготовче засідання у справі на 5 вересня 2024 року.
19 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява від 16 серпня 2024 року з доказами направлення третій особі позовної заяви з доданими до неї документами.
23 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення по суті спору від цієї ж дати, у яких вказана особа проти задоволення позову заперечувала та вказувала на відсутність порушення прав позивачів оскаржуваним рішенням загальних зборів. При цьому, ОСОБА_2 є однією з осіб, що особисто на загальних зборах ОСББ уповноважувала співвласника ОСОБА_6 на звернення до управителей (управляючих компаній) та укладання договору про надання послуг з управління будинком від імені ОСББ з обраним управителем (управляючою компанією). На підтвердження вказаного факту третя особа додала до своїх письмових пояснень відповідний листок письмового опитування співвласниці ОСОБА_2 до протоколу загальних зборів ОСББ. Відтак, на думку ОСОБА_3 , рішення, оформлене протоколом від 20 лютого 2022 року № 02-22, оскаржують співвласники, що безпосередньо приймали участь в прийнятті такого рішення. У свою чергу, твердження про те, що позивачі дізнались про проведені загальні збори із матеріалів судових справ №№ 760/20135/23, 760/9828/24, на думку третьої особи, не відповідають дійсності. Крім того, підрахунок голосів при проведенні загальних зборів ОСББ, результати яких оформлені протоколом від 20 лютого 2022 року, проведений відповідно до чинного законодавства. На думку третьої особи, оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує права та законні інтереси позивачів, а відтак підстави для визнання його недійсним відсутні.
2 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшли заперечення від 31 серпня 2024 року на письмові пояснення третьої особи, у яких остання вказала, що ні відповідачем, ні третьою особою не було надано належних та допустимих доказів скликання та проведення 4 лютого 2022 року загальних зборів ОСББ, у тому числі повідомлення позивачів про їх проведення. При цьому, на думку вказаного позивача, прийняті на вказаних зборах рішення не набрали необхідну кількість голосів, визначену чинним законодавством для їх прийняття.
4 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_3 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів повідомлення позивачів про проведення оспорюваних загальних зборів ОСББ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 вересня 2024 року.
18 вересня 2024 року через систему "Електронний суд від ОСОБА_2 надійшли: письмові пояснення по справі від 17 вересня 2024 року, у яких остання заперечувала проти достовірності поданих третьою особою доказів, а також просила суд продовжити строк на подання додаткових доказів; додаткові пояснення від 18 вересня 2024 року до поданих третьою особою доказів з клопотанням про продовження строку на подання додаткових доказів.
19 вересня 2024 року (до початку призначеного засідання) через загальний відділ діловодства суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення по справі від 18 вересня 2024 року, у яких ОСОБА_3 вказала, що заперечення позивачів проти поданих нею доказів є безпідставними й не спростовують їх належність та достовірність.
У судовому засіданні 19 вересня 2024 року представник ОСОБА_2 заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання вказаного позивача від 17 вересня 2024 року про продовження строку на подання додаткових доказів.
У цьому ж судовому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 17 вересня 2024 року про продовження строку на подання додаткових доказів; про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 18 вересня 2024 року та про встановлення зазначеному позивачу з власної ініціативи суду додаткового строку на подання доказів до 18 вересня 2024 року; про відкладення судового засідання на 17 жовтня 2024 року.
У судовому засіданні 17 жовтня 2024 року представник позивачів підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.
Представник третьої особи в цьому судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у письмових поясненнях.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав.
Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах копіями: свідоцтва на право власності від 25 червня 2012 року серії САЕ № 659969 та витягу від 5 грудня 2012 року № 36569248 про державну реєстрацію прав у книзі № 668-32 за № 46359 Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації".
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується наявною в матеріалах копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 квітня 2013 року № 2491270. Підставою для державної реєстрації права власності зазначеного позивача на вищевказане нерухоме майно є договір купівлі-продажу квартири від 16 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 365.
Судом встановлено, що 4 лютого 2022 року відбулися загальні збори ОСББ, за результатом проведення яких прийнято рішення: про обрання головою загальних зборів ОСББ Михайлішина С.О.; про погодження умов договору управління з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірікс Сервіс" (далі - ТОВ "Інжинірікс Сервіс") та обрання останнього управителем для передачі функцій з управління багатоквартирним будинком згідно договору з ціною послуги на управління на 1 м2 загальної площі житлового або нежитлового приміщення, визначеною в комерційній пропозиції. Зазначене підтверджується відповідним протоколом загальних зборів від 20 лютого 2022 року № 02-22 (далі - протокол), копія якого наявна в матеріалах справи.
У порядок денний вказаних загальних зборів були включені питання щодо: обрання голови загальних зборів; розгляд комерційних пропозицій, погодження умов договору та обрання управителя.
З вказаного Протоколу також вбачається, що: загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 згідно сертифіката відповідності закінченого будівництва об'єкта від 13 лютого 2010 року № КВ 000021 - 23 132,50 м2, загальна площа квартир - 15 293,70 м2, площа нежитлових приміщень - 7 838,80 м2; загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 223 особи; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 27 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, загальною площею 8 140,70 м2; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 58 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5 457,60 м2.
Судом встановлено, що за погодження умов договору управління з ТОВ "Інжинірікс Сервіс" та обрання останнього управителем для передачі функцій з управління багатоквартирним будинком згідно договору з ціною послуги на управління на 1 м2 загальної площі житлового або нежитлового приміщення, визначеною в комерційній пропозиції, проголосували 82 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 13 317,90 м2, що складає більше ніж 50% від загальної кількості співвласників та загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.
На думку позивачів, вказане рішення загальних зборів ОСББ прийняте з порушенням встановленого Статутом ОСББ та чинним законодавством порядку його прийняття, зокрема, позивачі не були належним чином повідомлені про час і місце проведення вказаних зборів, у зв'язку з чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були позбавлені права на участь в управлінні власним майном, що, у свою чергу, порушує їхні законні права та інтереси.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Статтею 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Згідно із статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон).
Згідно із статтею 1 Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Частинами 1 та 4 статті 4 Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до статті 10 Закону органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. До компетенції правління, зокрема, відноситься скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (частина 4 статті 6 Закону).
Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку (частина 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Нормою статті 6 Закону визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в багатоквартирному будинку).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 2 грудня 2020 року в справі № 916/86/20, від 22 червня 2021 року в справі № 910/9672/20, від 23 лютого 2022 року в справі № 914/807/20, від 8 лютого 2023 року в справі № 904/3783/21, від 1 червня 2023 року в справі № 914/596/22, від 16 серпня 2023 року в справі № 904/1711/22.
Повідомлення про проведення загальних зборів надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об'єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану членом об'єднання адресу не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів, а щодо позачергових загальних зборів - не пізніше ніж за 4 дні (пункт 5.2. Статуту).
При цьому, неповідомлення співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною підставою для скасування рішень, прийнятих такими загальними зборами.
Встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Наприклад, відсутність доказів повідомлення учасника про скликання загальних зборів не є підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 11 серпня 2021 року в справі № 920/1245/20, від 21 жовтня 20221 року в справі № 190/15071/20, від 6 вересня 2021 року в справі № 916/3074/20.
Судом встановлено, що 15 січня 2022 року ініціативною групою співвласників будинку були проведені загальні збори ОСББ, оформлені протоколом загальних зборів ОСББ від 31 січня 2022 року № 01-22, за результатом проведення яких: встановлено порядок процедури укладання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком; співвласнику ОСОБА_6 надано повноваження на звернення до управителей (управляючих компаній) для отримання комерційних пропозицій та укладання договору про надання послуг з управління будинком від імені ОСББ з обраними управителем (управляючою компанією). З доданого до вищевказаного протоколу та наявного в матеріалах справи листка письмового опитування співвласника будинку Клименко С.А. вбачається, що остання також брала участь у вказаних загальних зборах ОСББ 15 січня 2022 року.
У подальшому, на виконання вищезазначеного рішення загальних зборів ОСББ, позивачів було повідомлено про скликання 4 лютого 2022 року загальних зборів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: описів вкладень у цінні листи на ім'я позивачів від 19 січня 2022 року №№ 0303714227400, 0303714227427, поштовими накладними та фіскальними чеками від вказаної дати та за вказаними номерами.
Суд відхиляє посилання позивачів на відсутність відомостей про вказані поштові відправлення на сайті оператора поштового зв'язку АТ "Укрпошта" в розділі "Трекінг", оскільки за приписами пункту 124 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), відправник, адресат, або уповноважена ними особа мають право звернутися із заявою до АТ "Укрпошта" для отримання необхідної інформації про реєстроване поштове відправлення протягом шести місяців з дня прийняття його до пересилання.
Враховуючи вищевказані вимоги Правил, інформація в автоматизованій системі АТ "Укрпошта" зберігається лише протягом 6-ти місяців та саме протягом цього терміну вказаний оператор поштового зв'язку здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень.
Оскільки спірні повідомлення були направлені відповідачем 19 січня 2022 року, на час звернення до суду з даним позовом (травень 2024 року) інформація про вказані відправлення в оператора поштового зв'язку відсутня. Про це також зазначено і в листі АТ "Укрпошта" від 17 вересня 2024 року № 1.10.004.-25410-24, наданому у відповідь на адвокатський запит представника позивачів, що жодним чином не спростовує факт надсилання позивачам відповідних повідомлень у передбаченому чинним законодавством порядку.
Крім того, оригінали вказаних доказів на виконання приписів частини 6 статті 91 ГПК України були надані представником третьої особи для огляду в засіданнях.
Клопотання у порядку статті 99 ГПК України ні від представника позивачів, ні від інших учасників судового процесу до суду не надходило.
Абзацом 27 пункту 2 Правил передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з пунктами 59, 61 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення, бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Таким чином, належними доказами направлення сторонам повідомлення про проведення загальних зборів є: оригінали (копії) фіскального чеку та опису вкладення, в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 1 жовтня 2024 року в справі № 759/4401/20.
При цьому, чинним законодавством України не встановлена недійсність вказаних документів у зв'язку з наявністю значного інтервалу в часі між друком фіскального чеку до поштового відправлення та друком відповідної накладної, яка взагалі не є документом, який підтверджує факт надання відповідних послуг поштового зв'язку.
У зв'язку з вищевикладеним суд дійшов висновку про те, що факт надсилання відповідачем відповідних повідомлень про проведення спірних загальних зборів ОСББ підтверджений належними доказами, наявними в матеріалах справи, і позивачами не надано належних доказів, які спростовують вказану обставину.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачі не довели належними та допустимими доказами факту їх неповідомлення в установленому чинним законодавством порядку про скликання загальних зборів 4 лютого 2022 року, а тому вказані особи не були позбавлені права висловити свою позицію щодо запропонованих питань, зокрема, спірних рішень.
Крім того, звертаючись з даним позовом, позивачі зазначали, що за рішення про погодження умов договору з управління з ТОВ "Інжинірікс сервіс" не проголосувало 3/4 (не менше 75 %) співвласників від загальної кількості площі квартир та нежитлових приміщень, що є порушенням пункту 5.5. статуту Об'єднання.
За приписами частини 6 статті 10 Закону до виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься, зокрема, обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації.
Згідно з частинами 12, 13 статті 10 Закону (у редакції, чинній на момент скликання і проведення оскаржуваних загальних зборів) кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Частиною 14 статті 10 Закону (у редакції, чинній на момент скликання і проведення оскаржуваних загальних зборів) рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу в користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
У постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 20 липня 2022 року в справі № 908/1445/21 зроблено такі висновки щодо застосування частин 13, 14 статті 10 Закону: "На відміну від порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, який за статутом об'єднання може бути іншим, ніж встановлено частиною 13 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", кількість голосів, яка необхідна для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд, становить не менш, як дві третини загальної кількості усіх співвласників, що встановлено частиною 14 статті 10 вказаного Закону".
Тобто, статтею 10 Закону об'єднанню надано право встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень. Для встановлення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядку управління та користування спільним майном, передачі у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд судам необхідно, поряд із приписами частини 14 статті 10 Закону, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Тобто, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така (кількість) повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників), прийняття відповідних рішень більшістю голосів можливо лише у разі, якщо б статутом взагалі не було передбачено прийняття таких рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 12 травня 2021 року в справі № 910/9469/20, від 1 жовтня 2024 року в справі № 759/4401/20.
Судом встановлено, що згідно з пунктом 4.5. Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, питання про використання спільного майна.
Загальні збори скликаються і проводяться правлінням або за вимогою членів Об'єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від їх загальної (пункт 5.1. Статуту).
Пунктом 5.3. Статуту визначено, що загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше 50% членів ОСББ. Рішення загальних зборів приймаються 2/3 голосів від загальної кількості голосів членів об'єднання, які присутні на загальних зборах.
Питання, з яких рішення приймається загальними зборами кваліфікованою більшістю голосів (3/4 голосів присутніх на зборах членів об'єднання): рішення про форму управління житловим комплексом; затвердження кошторису Об'єднання, балансу та річного звіту; визначення розміру внесків та платежів об'єднання; проведення капітального ремонту будинку, реконструкції або його відновлення після руйнування, зведення господарських споруд; реорганізація об'єднання; визначення обмежень на використання об'єктів, які перебувають у спільній сумісній власності членів об'єднання, та передачу їх у користування фізичним і юридичним особам; ліквідація об'єднання у випадку фізичного знищення або руйнування будинку, яке унеможливлює його відновлення (пункт 5.5. Статуту).
Отже, ні статутом ОСББ, ні чинним на час проведення загальних зборів законодавством, не передбачено прийняття кваліфікованою більшістю голосів загальними зборами співвласників (зборами представників) рішень щодо обрання та відкликання управителя чи про затвердження та зміни умов договору з управителем.
Тобто, у даному випадку, в силу вищевказаних приписів законодавства, рішення про обрання управителя чи про затвердження та зміни умов договору з управителем буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів співвласників об'єднання.
Як вбачається з протоколу, за погодження умов договору управління з ТОВ "Інжинірікс Сервіс" та обрання останнього управителем, проголосували 82 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 13 317,90 м2, що складає більше ніж 50% від загальної кількості співвласників та загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.
При цьому, суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суду в складі Касаційного господарського суду від 10 липня 2024 року в cправі № 924/1225/21.
У свою чергу, посилання позивачів на неоприлюднення та ненадання їм для ознайомлення спірного рішення загальних зборів ОСББ не є самостійною підставою для його скасування в судовому порядку. Натомість, позивачі не позбавлені права та можливості оскаржувати відповідні дії ОСББ та його посадових осіб у передбаченому законом порядку.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не було порушено порядок скликання та проведення оскаржуваних зборів, та не було порушено положення частини 14 статті 10 Закону під час визначення наявності необхідного кворуму для прийняття рішення по спірним питанням, суд дійшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необґрунтованим, а відтак, не підлягає задоволенню.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, не прийняті судом до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачами та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28 жовтня 2024 року.
Суддя Є.В. Павленко