вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
29.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3661/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
Третя особа без самостійних вимог: Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії
16.08.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради про стягнення 75 280,51 грн. суму боргу за постачання теплової енергії за період з 20.11.2023 по 27.03.2024; 141,60 суму за абонентське обслуговування за період з 01.09.2023 по 30.04.2024; 1 659,29 грн. суму збитків від інфляції за червень 2024 року; 3% річних 420,39 грн. за період з 01.06.2024 по 07.08.2024; 512,87 грн. пені за період з 01.06.2024 по 07.08.2024, та витрати на судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Залучено третю особу, яка не заявляює самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Криворізьку міську раду.
Ухвала суду від 21.08.2024 була доставлена до електронного кабінету відповідача 21.08.2024, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.
10.09.2024 відповідач разом з відзивом подав клопотання про поновлення йому пропущеного строку на подання відзиву, обґрунтовуючи це тим, що наразі є значна кількість позовів до відповідача, що спричинило затримку на подання відзиву через завантаженість.
10.09.2024 третя особа подала пояснення по справі.
20.09.2024 позивач подав відповідь на відзив.
09.10.2024 відповідач подав заперечення.
Розглянувши заяву відповідача про поновлення йому процесуального строку на подання відзиву, суд зазначає про таке.
Згідно з ч.1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на кількість справ, що перебувають у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області, де відповідачем визначено - Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу процесуального строку на подання відзиву на позов.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача, викладена у позові
Позивач зазначає, що відповідачем порушено умови договору про постачання теплової енергії, в частині оплати послуг, тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за постачання теплової енергії за період з 20.11.2023 по 27.03.2024; 141,60 суму за абонентське обслуговування за період з 01.09.2023 по 30.04.2024; 1 659,29 грн. суму збитків від інфляції за червень 2024 року; 3% річних 420,39 грн. за період з 01.06.2024 по 07.08.2024; 512,87 грн. пені за період з 01.06.2024 по 07.08.2024.
Позиція відповідача, викладена у відзиві
Відповідач з позовом не погоджується та вказує про те, що укладати договір на споживання теплової енергії має власник, або інша особа, яка користується приміщенням і отримує житлово-комунальні послуги, а відповідач не є власником вказаних нежитлових приміщень та споживачем послуг.
Управління комунальної власності міста відповідно до Положення про управління обліковує об'єкти нерухомості нежитлового призначення на власному балансі, тобто є балансоутримувачем цих об'єктів
Відповідач також зазначив, що договір про надання теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання за адресою: вул. Сергіївська,2, не підписано та не укладено з боку управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, у зв'язку з відсутністю законних підстав для його укладання.
Відповідач вказує, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем послуг з теплопостачання за спірними адресами за період з 05.11.2021 по 31.03.2022, а також доказів падання позивачем житлово-комунальних послуг, спрямованих на забезпечення умов перебування осіб у нежилих приміщеннях, а отже відсутні підстави оплати послуг, якими відповідач не користувався і не виявив наміру користуватися
Жодна довідка, розрахунок, акт, який надано позивачем у матеріалах справи як доказ надання послуги теплопостачання, не містить підпису та погодження управління комунальної власності міста та не була надана відповідачу.
Позиція позивача, викладена у відповіді на відзив
Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю №311 від 05.11.1991, позивач вказує, що весь нежитловий фонд був переданий із державного майна України до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).
На момент передачі житлового та нежитлового фонду із державного майна України до комунальної власності на підставі постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 діяв Цивільний кодекс Української РСР, згідно з яким набуття права власності не ставилось в залежність від державної реєстрації права власності.
Тому, на думку позивача, відсутність державної реєстрації права комунальної власності на спірні нежитлові приміщення не свідчить про необґрунтованість позовних вимог до відповідача.
Позивач вважає, що державою на законодавчому рівні було передано у власність житловий фонд Криворізькій міській раді як уповноваженому органу та надано повноваження щодо обліку, передачі та розпорядження власністю житлового фонду. Виконавчий комітет Криворізької міської ради повинен був вести облік такого майна та забезпечити реєстрацію права власності за територіальною громадою міста житлового фонду, який не було приватизовано та який не знаходиться у державній власності.
Позивач також не погоджується з доводами відповідача про те, що договір між сторонами неукладений та відповідач не є споживачем комунальних послуг.
Відсутність письмового договору щодо теплопостачання само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від обов'язку оплати отриманих послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
Позиція відповідача, викладена у запереченнях
Відповідач вказує, що він не є споживачем послуг теплопостачання; позивачем не надано доказів, обґрунтування факту споживання послуг теплопостачання у спірному нежитловому приміщенні.
Відповідач звертає увагу, що наразі діє правовий режим воєнного стану, відповідач є бюджетною установою, яка фінансується коштом бюджету Криворізької міської територіальної громади. У теперішніх умовах першочергово видатки бюджету спрямовуються на відновлення майна територіальної громади та її мешканців, пошкодженого ракетними обстрілами внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. Безпідставне виділення коштів міського бюджету не передбачено.
Позиція третьої особи, викладена у поясненнях
Третя особа надала пояснення, в яких зазначила, що послуга постачання теплової енергії сплачується фізичною або юридичною особою, яка є власником (співвласником) нерухомого майна та є фактичним споживачем теплової енергії.
Надання послуг з теплопостачання здійснюється виключно на договірних засадах, забезпечення надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється виконавцем безперервно.
Оскільки договір про постачання теплової енергії не підписувався, відсутні докази фактичного споживання відповідачем теплової енергії за нежитлові приміщення, тому вказане унеможливлює стягнення заборгованості.
Позивачем також не надано детальних характеритик нежитлових приміщень, за якими обліковується заборгованість.
Крім того, третя особа зазначає, що в матеріалах справи відсутня інформація про факт надання позивачем послуг, оскільки відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи.
Тому третя особа просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" (далі - позивач) є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі.
Позивач здійснює постачання теплової енергії до житлових та нежитлових споруд у місті Кривому Розі, у тому числі до нежитлових приміщень за адресою: вул. Сергіївська (Щегловського), 2. Приміщення вільного призначення, у кількості 3 шт. : 100, 4 кв.м, 47, 9 кв.м. та 60, 9 кв.м. на загальну площу 209, 2 кв.м.
Вказані вище нежитлові приміщення вбудовані в житловий будинок.
Відповідно до відповіді Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (надалі УКВМ) № 16/16/1645 від 24.08.2023р. вказані приміщення перебувають на балансовому обліку УКВМ.
Будинок, в який вбудовані зазначені вище приміщення, є багатоквартирним. Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) Позивача (у відповідності до п 5.23 наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури Nє 80 від 18.05.2005 «Державну будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», де зазначено, що житлові будинки повинні обладнуватися опаленням і вентиляцією, що проектуються згідно зі СНиП 2.04.05) які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.
Індивідуальний договір згідно ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ «Криворіжтепломережа»).
Розміщення тексту договору на сайті виконавця було здійснено 05.10.2021.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).
Фактом приєднання Споживача до умов Договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання Виконавцю підписаної Заяви-приєднання, сплата рахунку за надані Послуги, факт отримання Послуги (п.4).
Для кожного споживача, платіж за послугу з постачання теплової енергії складається з саме його спожитої частки теплової енергії від загальнобудинкового обсягу (що розрахований та розподілений у відповідності Закону "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та Методики розподілу № 315) помножений на тариф, що затверджується місцевими органами самоврядування.
Відповідно до пункту 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу № 315.
На вищевказаний багатоквартирний будинок встановлено прилад комерційного обліку, яким здійснюється комерційний облік всієї загальної кількості послуги з постачання теплової енергії (відповідно яку було подано на багатоквартирний будинок та яку було спожито всіма співвласниками будинку). Кількість постачання теплової енергії до будинку фіксується показами вищевказаного лічильника, зведені відомості споживання теплової енергії по приладу обліку.
22.11.2023 прилад комерційного обліку було знято для повірки, що підтверджується відповідним актом, наявним у справі.
Згідно з пунктом 32 Типового договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Відповідачу було здійснено нарахування на: потреби опалення нежитлових приміщень (централізоване опалення присутнє в приміщеннях); забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП) (з 01.01.2022); абонентське обслуговування (абонплату).
У пункті 30 Індивідуального договору зазначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу (в тому числі розподіл теплової енергії на потреби будинку), визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 та Методики розподілу № 315, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; в тому числі:
- нарахування плати за місця загального користування (МЗК); нарахування плати на загальнобудинкові потреби (ЗБП), функціонування внутрішньобудинкової системи; втрати від транзитних мереж тощо;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті Виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У пункті 31 Індивідуального договору зазначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті виконавця http://www.kpts.dp.ua/.
У пункті 34 Індивідуального договору зазначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до пункту 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
У пунктах 51, 52 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Згідно з рішенням Криворізької міської ради від 18.10.2023 № 1272 тариф на теплову енергію у період з 18.10.2023 по теперішній час складає 3 880 грн. 44 коп. (з ПДВ) за 1 Гкал.
На підставі актів про початок та припинення подачі теплової енергії, рахунків фактур, що містяться в матеріалах справи, позивач здійснював постачання теплової енергії.
30.04.2024 позивач направив відповідачу претензію № 13051/15091, в якій вимагав сплатити заборгованість за постачання теплової енергії.
Відповіді на вищевказану претензію матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 75 280,51 грн суми боргу за постачання теплової енергії за період з 20.11.2023 по 27.03.2024 та 141,60 грн суми за абонентське обслуговування за період з 01.09.2023 по 30.04.2024.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо належного відповідача
Позивач є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією у розумінні статті 1 Закону України «Про теплопостачання» як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради є юридичною особою публічного права та знаходиться в структурі органів місцевого самоврядування.
Рішенням сесії Криворізької міської ради LXVI сесії VII скликання № 5014 від 23.09.2020 затверджено нову редакцію Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (а.с.79-84).
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Положення основними завданнями та функціями Управління, зокрема, є реалізація державної та місцевої політики, спрямованої на ефективне здійснення переданих міською радою повноважень щодо управління, користування та розпорядження комунальною власністю територіальної громади міста, приватизації, відчуження, передачі в орендне користування комунального майна.
За приписами підпунктів 2.2.1, 2.2.1.8, 2.2.1.9 пункту 2.1, підпункту 2.2.3.1 пункту 2.2 Управління відповідно до переданих йому повноважень і покладених на нього завдань:
у сфері управління об'єктами комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу:
- надає до управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради документи щодо оформлення права власності за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради на нерухоме майно, що перебуває на його балансі;
- здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг у межах виділених бюджетних коштів для виконання наданих повноважень тощо;
Згідно з пунктом 3.3. Положення Управління в межах наданих йому повноважень зобов'язане здійснювати управління майном, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в межах, визначених чинним законодавством України, рішеннями міської ради, цим Положенням; контроль за збереженням, ефективним використанням комунального майна, що перебуває на його балансовому обліку; оперативно вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків.
Відтак, з урахуванням визначення у Законі поняття "індивідуальний споживач" та переліку прав і обов'язків Управління згідно з вищевказаним Положенням, саме Управління є особою, якій за згодою власника передано нерухоме майно для користування і, відповідно, отримання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до відповіді Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (надалі УКВМ) № 16/16/1645 від 24.08.2023р. нежитлові приміщення за адресою: вул. Сергіївська (Щегловського), 2. Приміщення вільного призначення, у кількості 3 шт. : 100, 4 кв.м, 47, 9 кв.м. та 60, 9 кв.м. на загальну площу 209, 2 кв.м. перебувають на балансовому обліку УКВМ.
При цьому, саме на відповідача покладений обов'язок передачі документів для реєстрації права власності на нерухоме майно, що є у нього на балансі, за територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради.
Відсутність державної реєстрації права власності на майно не змінює його статуту майна, що належить до комунальної власності.
Враховуючи вказане, доводи відповідача про пред'явлення позову до неналежного відповідача є помилковим тому відхиляються судом.
Щодо правовідносин сторін
Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст. ст. 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов'язковим для сторін на підставі закону.
За змістом ст. 25 цього Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов'язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).
Згідно з ч. ч. 2, 3, 7 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 08.09.2021 № 1022) (далі - Правила № 830).
Позивачем, як виконавцем послуги з постачання теплової енергії, 05.10.2021 на своєму офіційному сайті http://spts.ap.ua/dogovorte.php було розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання (далі - типовий договір).
У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач протягом 30 днів повідомляв позивача про свою відмову від укладання договору (внесення змін), доказів наявності заперечень або протоколу розбіжностей до договору матеріали справи не містять.
Отже, враховуючи відсутність рішення про вибір моделі договірних відносин та спливу 30-денного строку з моменту розміщення на офіційному сайті індивідуального договору на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 між позивачем та відповідачем є укладеним з 05.11.2021.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення) належать до комунальних послуг.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІІ від 09.11.2017 передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Розрахунок за спожиту послугу було здійснено відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 2211.2018 № 315 зі змінами "Про внесення змін до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг" згідно з Наказом Мінрегіону від 28.12.2021 № 358 (надалі - Методика № 315), що відображено в Порядку нарахувань заборгованості за послугу з постачання теплової енергії по споживачу УКВМ договір №13051 за період з 01.09.2023 по 30.04.2024, а саме: загальний обсяг спожитої теплової енергії на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) та розподіляється на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень пропорційно до опалювальної площі.
Умовами пункту 34 договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг постачання теплової енергії.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Плата за абонентське обслуговування визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 928.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 75 280,51 грн суми боргу за постачання теплової енергії за період з 20.11.2023 по 27.03.2024 та 141,60 грн суми за абонентське обслуговування за період з 01.09.2023 по 30.04.2024.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 75 280, 51 грн та за абонентське обслуговування у розмірі 141,60 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо нарахування пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У разі несвоєчасного здійснення платежів Споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п.45 договору).
За прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 512, 87 грн пені за період з 01.06.2024 по 07.08.2024.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 512, 87 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати на суму 1 659, 29 грн за червень 2024 року та 3% річних 420,39 грн за період з 01.06.2024 по 07.08.2024.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 420,39 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 659, 29 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (за ставкою 0,8) слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 25522449) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) 75 280,51 грн основного боргу, 141, 60 грн суми за абонентське обслуговування, 1 659,29 грн суму інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 420,39 грн, 512, 87 грн пені та судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова