вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
28.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3415/24
за позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у сумі 340 317 грн 15 коп.
Суддя Рудь І.А.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом через систему "Електронний суд", в якому просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість в сумі 340 317 грн 15 коп., з яких: 315 487 грн 07 коп. - основний борг, 9 959 грн 32 коп. - інфляційні втрати, 3 031 грн 51 коп. - 3% річних, 11 839 грн 26 коп. - пеня, відповідно до умов договору про надання додаткових платних послуг № 72/19/54-зв від 26.01.2024.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг.
Ухвалою суду від 07.08.2024 позовну заяву залишено без руху.
Запропоновано Державному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій протягом семи днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви надавши до суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 1 055 грн 80 коп.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 07.08.2024 отримана позивачем в електронному кабінеті - 08.08.2024.
Таким чином, визначені ухвалою суду недоліки позовної заяви повинні бути усунуті заявником у строк до 15.08.2024 включно.
19.08.2024 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків.
Крім того, у поданій заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку на виправлення недоліків, яке обґрунтоване тим, що представник позивача у період з 12.08.2024 по 16.08.2024 перебувала на лікарняному, на підтвердження чого долучено витяг з електронної бази листків непрацездатності.
Ухвалою господарського суду від 23.08.2024 судом визнано, що причина пропущення строку на подачу заяви про усунення недоліків є поважною, у зв'язку з чим поновлено позивачу строк на подачу заяви про усунення недоліків; прийнято позовну заяву до розгляду, справу визнано малозначною та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у справі № 904/34150/24, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставлення ухвали суду від 23.08.2024 до електронного кабінету позивача та відповідача 24.08.2024 (а.с. 76-77).
Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо виконання/невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань з оплати послуг та наявність/відсутність підстав для застосування штрафних санкції.
26.01.2024 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - замовник, відповідач) та Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - виконавець, позивач) укладено договір про надання платних послуг № 72/19/54-зв (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується надати послуги, зазначені в п. 1.2 договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Виконавець зобов'язується надати в порядку та на умовах даного договору послуги пожежних і рятувальних служб код ДК 021:2015-7525 (Послуги з проведення спеціальних робіт та робіт з профілактики обладнання на Новокостянтинівській, Інгульській та Смолінській шахтах ДП «СхідГЗК»), визначені у додатку №2 (п. 1.2 договору).
Послуги надаються підрозділами виконавця, що не суперечать та не перешкоджають їх основній діяльності на суб'єктах замовника за його викликом згідно з вимогами законодавства України: ст.134 Кодексу цивільного захисту України, постанови КМУ від 26.10.2011 №1102 “Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій» та галузевих правил безпеки (п. 1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору встановлено, виконавець надає на об'єктах замовника за його викликом або заявкою послуги відповідно “Переліку послуг з проведення спеціальних робіт та робіт з профілактики обладнання з використанням спеціальних засобів захисту та оснащення на шахтах ДП “СХІДГЗК» та їх вартість» (додаток №2 який є невід'ємною частиною договору).
Згідно з п. 4.1 договору орієнтовна вартість платних послуг визначена “Протоколом узгодження договірної ціни» (додаток №1, який є невід'ємною частиною договору) та становить 763 638 грн 29 коп., крім того податок на додатну вартість 20% - 152 727 грн 66 коп. Загальна вартість складає - 916 365 грн 95 коп.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата за надання платних послуг проводиться протягом 10 календарних днів після підписання сторонами акта здавання-приймання платних послуг.
Відповідно до п. 4.3 договору основним документом для надання платних послуг, визначених п. 2.1 цього договору, є письмова заява замовника з вказівкою:
- номеру договору;
- конкретного виду платник послуг та умов їх надання;
- потрібної кількості працівників виконавця;
- місця надання послуг;
- терміну надання платних послуг.
Підставою для оплати наданих послуг є акт здавання-приймання платних послуг та наданого виконавцем рахунку. Акт здавання-приймання платних послуг підписується сторонами (п. 4.6 договору).
За порушення терміну оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним договором (п. 5.3 договору).
Сторони домовились на підставі ст. 631 ЦК України договір набуває чинності з 01.01.2024 і діє по 31.12.2024 року, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 8.1 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Також, між сторонами було підписано додаток №1 та додаток №2 (а.с. 16).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору та додатку №2 у період з січня 2024 року квітні 2024 року надав відповідачу послуги на загальну суму 315 487 грн 07 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами здавання-приймання платних послуг за договором №72/19/54-зв від 26.01.2024, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 37-56).
На оплату послуг позивач виставив відповідачу рахунки (а.с. 17-36).
Як зазначає позивач, відповідач за надані послуги за спірний період у загальній сумі 315 487 грн 07 коп. не сплатив, що і стало причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 174, 193 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.
Враховуючи визначений контрагентами у пункті 3.2 договору порядок розрахунків за надані послуги, а саме протягом 10 календарних днів після підписання сторонами акта здавання-приймання платних послуг, суд зазначає, що строк оплати є таким, що настав.
Доказів виконання зобов'язання щодо повної оплати вартості наданих послуг в загальній сумі 315 487 грн 07 коп. відповідач на момент розгляду спору не надав.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 73 Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України )
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Окрім вимоги про стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно з п. 5.3 договору в загальному розмірі 11 839 грн 26 коп., 3% річних - 3 031 грн 51 коп., інфляційні втрати - 9 959 грн 32 коп., які розраховані на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, відповідно до розрахунку, доданого до позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.3 договору за порушення терміну оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним договором.
Заявлена позивачем пеня розрахована у загальній сумі 11 839 грн 26 коп. за загальний період з 10.02.2024 по 01.08.2024.
Перевіркою розрахунку пені судом встановлено, що позивачем не враховано наступні положення законодавства.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята статті 254 Цивільного кодексу України).
З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем та меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 11 751 грн 14 коп. за загальний період з 13.02.2024 по 01.08.2024.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати розраховані у загальній сумі 9 959 грн 32 коп. за загальний період з лютого 2024 року по червень 2024 року.
Щодо порядку розрахунку інфляційних втрат суд зазначає таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі №904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем та меж позовних вимог, правомірним є нарахування до стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з жовтня 2022 року по грудень 2023 року.
За результатами здійсненого судом перерахунку сума інфляційних втрат за загальний період з лютого 2024 року по червень 2024 року становить 9 959 грн 32 коп.
Позивачем також заявлено до стягнення 3% річних, які розраховані у загальній сумі 3 031 грн 51 коп. за загальний період з 10.02.2024 по 01.08.2024.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивачем не враховано положення статей 253, 254 Цивільного кодексу України (невірно визначений початок строку виконання зобов'язань, як і при розрахунку пені).
За результатами здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, правомірними є позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 3 017 грн 45 коп. за загальний період з 13.02.2024 по 01.08.2024.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин у справі, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача 315 487 грн 07 коп. - основного боргу, 3 017 грн 45 коп. - 3% річних, 11 751 грн 14 коп. - пені, 9 959 грн 32 коп.- інфляційних втрат.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі та надана їм правова оцінка.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 4 082 грн 58 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2, код ЄДРПОУ 14309787) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 223-А, код ЄДРПОУ 33873405) 315 487 грн 07 коп. - основного боргу, 3 017 грн 45 коп. - 3% річних, 11 751 грн 14 коп. - пені, 9 959 грн 32 коп. - інфляційних втрат та 4 082 грн 58 коп. - витрат зі сплати судового збору.
У решті заявлених позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
У зв'язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному, повне рішення складено 28.10.2024.
Суддя І.А. Рудь