29 жовтня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 681/1648/23
Провадження № 22-ц/4820/1618/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Заворотна А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року,
До апеляційного суду відповідачем ОСОБА_2 подано заяву про зупинення провадження у справі до припинення його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. На підтвердження аргументів, наведених у заяві надав копію довідки в/ч НОМЕР_1 №1288/179/1/1/86/2038/пс від 10.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 прийнятий на військову службу за контрактом з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з 10.07.2024 (наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 10.07.2024).
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши подану заяву, колегія суддів вважає, що заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Верховний Суд чітко сформулював позицію, за якою для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч. 1ст. 251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема беруть участь у виконанні бойових завдань.
Вказана правова позиція знайшла своє відображення в судових рішеннях Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19, від 21 грудня 2022 року у справі № 456/2541/19, тощо.
Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смірнова проти України» та «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ у справі «Красношапка проти України»).
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2024 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року.
Вирішуючи заяву скаржника щодо зупинення провадження у справі, апеляційний суд враховує, що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, за якою відкрите апеляційне провадження, він не позбавлений можливості подавати суду письмові пояснення, подавати процесуальні документи, отримує поштову кореспонденцію, надіслав на адресу суду відповідну заяву, а тому його право на судовий захист в суді апеляційної інстанції, під час перебування на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , за відсутності належних та допустимих доказів, що ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних сил України у військовій частині, яка виконує бойові завдання у зоні бойових дій та бере безпосередню участь у бойових діях або у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф, перебуваючи безпосередньо на лінії бойового зіткнення з противником, а копії наданої довідки в/ч НОМЕР_1 №1288/179/1/1/86/2038/пс від 10.07.2024 недостатньо для зупинення провадження у справі, не порушено, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20.
Керуючись ст. ст. 251, 381 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовити..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай