ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
24 жовтня 2024 року м. ОдесаСправа № 915/1636/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Богацької Н.С., Савицького Я.Ф.
розглянувши апеляційну скаргу Коблівської сільської ради, Миколаївської області
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024, ухвалену суддею Давченко Т.М., м. Миколаїв, повний текст складено 01.07.2024
у справі № 915/1636/20
за позовом: керівника Миколаївської обласної прокуратури, м. Миколаїв
в інтересах держави в особі:
1) Кабінету Міністрів України
2) Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство"
до відповідачів:
1) Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області
правонаступником якої у спірних правовідносинах є Миколаївська районна державна адміністрація
2) Коблівської сільської ради, Миколаївської області
про визнання незаконними та скасування розпорядження і рішення, припинення права комунальної власності та зобов'язання повернути земельну ділянку,-
07.10.2024 року на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Коблівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі № 915/1636/20.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/1636/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Богацька Н.С., Савицький Я.Ф., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 року.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/1636/20 за позовом керівника Миколаївської обласної прокуратури м. Миколаїв в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" до відповідачів: Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області, правонаступником якої у спірних правовідносинах є Миколаївська районна державна адміністрація, Коблівської сільської ради на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 року відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Коблівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі № 915/1636/20 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/1636/20 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
21.10.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/1636/20.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення або ухвала, що оскаржується;
5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі № 915/1636/20 було складено та підписано - 01.07.2024 року, направлялось на електронну адресу апелянта - 08.07.2024 року, тобто останнім днем для звернення до суду апеляційної інстанції було 17.07.2024 року.
Разом з тим, апеляційна скарга Коблівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі № 915/1636/20 була направлена через службу кур'єрської доставки до Південно-західного апеляційного господарського суду 19.08.2024 року та доставлена до апеляційного господарського суду 07.10.2024 року, тобто з пропуском, передбаченого чинним процесуальним кодексом України строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
На підтвердження дати направлення апеляційної скарги до суду надано документ без найменування. У верхній частині даного документу зазначено «Служба кур'єрської доставки», ODS 048 129015.
Далі по тексту документу «Служба кур'єрської доставки» вбачається, що відправником є Коблівська сільська рада, отримувачем є Південно-західний апеляційний господарський суд, Вкладенням до відправлення є апеляційна скарга, витяг по справі №915/1636/20 та платіжна інструкція №429 від 16.08.2024 року.
Окрім того, в документі зазначено, що відправлення прийнято кур'єром ФОП Костенко О.О. 19.08.2024 року. Крім того, міститься відтиск печатки фізичної особи підприємця Костенко Олега Олеговича.
Діяльність кур'єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України "Про поштовий зв'язок" та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" визначено, що послуги поштового зв'язку - це діяльність оператора поштового зв'язку з приймання, обробки, перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, у тому числі шляхом надання кур'єрських послуг, визначених цим Законом, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, спрямована на задоволення потреб користувачів.
У відповідності до ст. 15 Закону України "Про поштовий зв'язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Правил визначено, що просте поштове відправлення - це поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
У відповідності до п. 8 Правил оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України №173/24950 від 28.01.2014 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України №449 від 19.09.2014), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
У відповідності до наданого апелянтом документу ODS 048 129015 відправлення було передано з с. Коблеве, вул. Одеська, 4, Миколаївський район, Миколаївська область - 19.08.2024 та було спрямовано на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою м. Одеса, проспект Шевченка, 29.
Відтак, у відповідності до вищевказаних нормативів, поштове відправлення, яке було прийнято кур'єрською службою доставки у с. Коблеве, вул. Одеська, 4, Миколаївський район, Миколаївська область - 19.08.2024, мало б бути доставлено на адресу суду - 23.08.2024.
Однак, як свідчать наявні матеріали справи, апеляційна скарга надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду лише 07.10.2024, тобто через 50 днів після її направлення.
При цьому, жодних пояснень щодо такого тривалого пересилання кур'єрською службою доставки прийнятої поштової кореспонденції не у строки, визначені Нормативами, апелянтом не надано.
Також, Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 передбачено, що надання послуг поштового зв'язку (кур'єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту.
Отже, надання накладної служби кур'єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.12.2019 по справі №910/6447/18.
Так, апелянтом не надано відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би свідчив про надсилання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду саме 19.08.2024, виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що відповідну апеляційну скаргу було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, скаржник в своїй апеляційній скарзі просить поновити процесуальний строк на оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі № 915/1636/20, в обгрунтуванні чого зазначає, що дата складання, підписання ухвали від 01.07.2024 року не збігається, з датою оприлюдення та отримання її апелянтом, та пітвержується довідкою про доставкою до електронного кабінету, а тому вважає, що зазначену ухвалу ним отримано 08.07.2024 року. Крім того, апелянт звертає увагу на те що, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 року його було повернуто апеляційну скаргу, з приводу того, що апеляном було перераховано судовий збір на неналежні реквізити, у звязку з чим апелянтом було повторно спрачено судовий збір 16.08.2024 року на вірні реквізити, про що свідчить платіжне доручення №429 від 16.08.2024 року.
Питання щодо поновлення процесуальних строків унормовано чинним процесуальним законодавством України і вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на дослідженні наявних доказів.
Так, з правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наявності правових підстав вважати, що пропуск строку мав місце з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №910/15120/20 встановлено, що у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Така особа зобов'язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Коблівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі №915/1636/20 було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, та наведені ним причини пропуску строку на апеляційне оскарження в тексті апеляційної скарги, не є такими, що відповідають нормам чинного процесуального законодавства України, що є самостійною підставою для залишення скарги без руху
З урахуванням викладеного судова колегія зазначає, що скаржником не наведено належних підстав та не надано належних доказів для визнання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі № 915/1636/20.
Згідно з ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.
У зв'язку з чим, судова колегія зазначає, що скаржником не додано жодних доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги учасникам справи, а саме: керівнику Миколаївської обласної прокуратури, Кабінету Міністрів України, Державному підприємству "Очаківське лісомисливське господарство", Миколаївській районній державній адміністрації, Березанській районній державній адміністрації Миколаївської області, тобто всупереч вимогам статті 259 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Коблівської сільської ради на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі № 915/1636/20 - залишити без руху.
2. Коблівській сільській раді усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: вказати інші належні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2024 року у справі № 915/1636/20 та докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Коблівській сільській раді, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.С. Богацька
Я.Ф. Савицький