03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 752/2494/24 Головуючий у суді першої інстанції - Бушеленко О.В.
Номер провадження № 33/824/4775/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
28 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Русан А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Шумовим Володимиром Власовичем, на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року щодо притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування) - АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД №725048, 20 січня 2024 року о 23:35 год, у м. Києві по вул. Конєва, 9, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Mazda 6», днз НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені та не реагують на світло, бліде обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - Шумов В.В. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої вказує, що з відеозапису боді камер з місця подій, який надано співробітниками поліції у якості доказу до протоколу, який починається з 23 год. 09 хв 33 секунди відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння. Вказує, що суд не звернув уваги на те, що транспортний засіб перебував у нерухому стані з вимкненим двигуном.
Таким чином, вважає, що оскільки автомобіль перебував у нерухомому стані, а тому ОСОБА_1 не може вважатись особою, яка керувала транспортним засобом, оскільки він не виконував жодних функцій водія на час пропозиції працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння.
Отже відсутнє належне підтвердження того, що ОСОБА_1 є належним суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також зазначає, що при проведенні заходів та під час складання протоколу, працівниками поліції незаконно був проведений особистий огляд і огляд речей ОСОБА_1 , фактично - незаконний обшук.
Крім того, після проведення незаконного особистого огляду і огляду речей працівниками нічого забороненого не виявлено.
Вказує, що працівники поліції своїми незаконними діями щодо проведення огляду здійснили значний психологічний тиск на ОСОБА_1 , внаслідок чого втратили до себе довіру як до представників правоохоронних органів і змісили діяти з острахом та недовірою.
Суд також не звернув уваги, що свідком відсутності факту керування транспортним засобом та проведення перевірки працівниками та їх незаконних дій була жінка, яка знаходилась з ОСОБА_1 в автомобілі та яка є власником транспортного засобу.
Крім того, у відповідності до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за її згодою вона надала пояснення захиснику щодо подій, які не були судом враховані.
Враховуючи вказане, захисник ОСОБА_1 - Шумов В.В. просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом також було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року з тих підстав, що 08 серпня 2024 року захисником Шумовим В.В. в інтересах ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на постанову суду. Дана апеляційна скарга була подана в процесуальний строк, передбачений КУпАП.
02 вересня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника Шумова В.В. в інтересах ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, у зв'язку із відсутністю витягу з договору про надання правової допомоги. 10 вересня 2024 року захисником Шумовим В.В. було отримано вищевказану постанову в приміщенні Київського апеляційного суду. Враховуючи викладене, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Шумова В.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу було подано 08 серпня 2024 року, тобто в строк, встановлений законом (а.с.47 - 60).
Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 02 вересня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шумова В.В., було повернуто особі, яка її подала (а.с.63).
Повторно апелянт звернувся до суду із апеляційною скаргою 12 вересня 2024 року (а.с. 67 - 83).
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Відповідно до положень частини 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9 А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, відеозапис із нагрудного відео реєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15.11.18).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Абзацами другим та четвертим частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Таким чином, водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 725048, 20 січня 2024 року о 23:35 год, у м. Києві по вул. Конєва, 9, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Mazda 6», днз НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей звужені та не реагують на світло, бліде обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. (а.с.1).
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 будь-яких зауважень чи заперечень зазначено не було.
Крім того, в матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 січня 2024 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, блідий колір обличчя (а.с. 2).
Також в матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП 20 січня 2024 року щодо ОСОБА_1 (а.с.8).
На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівники патрульної поліції зупинили колісний транспортний засіб «Mazda 6» державний номерний знак НОМЕР_1 , який був під керуванням ОСОБА_1 (23:09:33). Зупинка автомобіля була зумовлена порушенням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме перетинанням подвійної суцільної смуги руху, про що зазначив ОСОБА_1 посилаючись на те, що він їхав за дружиною, яка перебувала на святкуванні і він її їхав забрати, проте не помітив її на дорозі, а коли зрозумів де вона, то розвернувся (23:10:00).
В подальшому працівники поліції запропонували вийти з автомобіля ,де останній ще раз повідомив, що він випадково порушив Правила дорожнього руху, оскільки їхав за дівчиною та думав, що вона перебуває біля будинку, а вона зателефонувала та повідомила, що він її проїхав тому він розвернувся та під'їхав до неї (23:10:48). Надалі працівники поліції опитали ОСОБА_1 на предмет заборонених предметів, де останній повідомив, що у нього відсутні такі та почав представляти свої речі, які перебували у нього в сумці викладаючи їх для огляду на автомобіль поліцейських. Під час огляду речей іншим поліцейським було повідомлено, що під час поверхневого огляду знайдено рецепт на наркотичні засоби (23:14:00), де ОСОБА_1 незрозуміло повідомляє, що перебував чи перебуває на обліку. В подальшому працівник поліції запропонував ОСОБА_1 викласти все з карманів, на що останній погодився та виклав всі речі, які у нього перебували в карманах, що зафіксовано на відео (23:17:00). Працівники патрульної поліції запропонував проїхати до лікаря нарколога, з чим погодився ОСОБА_1 та попросив довести машину додому, або хто б із працівників поліції доїхав до дому. Також на відео зафіксовано, як підійшла дівчина, яка є власницею транспортного засобу, якій було роз'яснено, що водій поїде до лікаря нарколога для проведення огляду, а вона може забрати автомобіль. Проте остання повідомила, що вона не зможе повести автомобіль, оскільки вживала алкогольні напої, де в подальшому працівник поліції запропонував викликати таксі та скористатись послугою драйвера (23:22:12). Надалі на відео зафіксовано, як працівники поліції рухаються в патрульній машині та проходить розмова, щодо проходження огляду у лікаря нарколога де працівником поліції роз'яснюється ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння також передбачено складення протоколу про адміністративну відповідальність за ст.130 КУпАП (23:27:20). Надалі ОСОБА_1 просить працівників поліції зупинитись та в подальшому повідомляє події за яких йому необхідно було керувати автомобілем (23:30:00). На відео зафіксовано, як працівники поліції при зупинці патрульного автомобіля починають роз'яснювати ОСОБА_1 його права визначені КУпАП та наслідки які настають за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, а також складання протоколу про адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
В подальшому працівником поліції повідомлено причину зупинки автомобіля, оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_1 вчинено порушення Правил дорожнього руху України, оскільки останній перетнув подвійну суцільну смугу руху та розворот через пішохідний перехід та запропоновано ОСОБА_1 проїхати до лікаря нарколога (23:32:06). На відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння (23:32:12). Надалі працівники поліції роз'яснили особі його права, а також ознайомили зі змістом складеного протоколу.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала й будь-яких зауважень чи заперечень ОСОБА_1 у вказаному протоколі щодо його складення, зокрема, за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку із відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не зазначив.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп'яніння - зіниці очей звужені та не реагують на світло, бліде обличя, виявлені працівниками поліції 20 січня 2024 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,4 п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. Вказане зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Вказані докази спростовують доводи апелянта щодо недотримання працівниками поліції процедури проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також що в матеріалах справи відсутні докази керування особою транспортним засобом.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що на відео не зафіксовано керування ОСОБА_1 , транспортного засобу, то апеляційний суд сприймає їх критично, оскільки з відеозапису вбачається, що працівники поліції роз'яснили особі причини зупинки, яка була обумовлена вчиненням ним порушення правил дорожнього руху, оскільки він перетнув подвійну суцільну смугу руху.
Крім того, останнім не надано доказів на спростування винесеної відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1282026 в якій зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а саме 20 січня 2024 року о 23:10:03 по АДРЕСА_2 , тобто в місці та в період дій де фіксувався факт відмови від проходження на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги зводяться до недоведеності факту керування ОСОБА_1 автомобілем, однак суд першої інстанції, дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, надав їм належну оцінку та розглянув справу з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відносно ОСОБА_1 складено за порушення п. 2.5 ПДР, тобто відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, що утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і незнання законів не звільняє від відповідальності.
Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не можуть слугувати підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подана захисником Шумовим В.В., слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Шумовим Володимиром Власовичем, залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський