апеляційне провадження №33/824/5108/2024
справа №761/18005/24
28 жовтня 2024 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Поліщук Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписаної адвокатом Боднарчуком Михайлом Михайловичем, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 липня 2024 року виправлено технічну описку у тексті постанови Шевченківського районного суду міста Києва в частині дати прийняття постанови у справі №761/18005/24, а саме прийнято уважати правильною датою 01 липня 2024 року, замість невірно вказаної «28 червня 2024 року».
Не погодившись із прийнятою постановою про закриття провадження у справі, 14 жовтня 2024 року адвокатом Боднарчуком М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через суд першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій одночасно просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Клопотання мотивовано тим, що адвокат Боднарчук М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не отримував копію постанови у будь-який спосіб, а саме засобами поштового зв'язку, шляхом направлення на електронну адресу адвоката, через підсистему «Електронний суд» чи особисто під розписку в приміщенні суду.
Із повним текстом постанови адвокат ознайомився лише 07 жовтня 2024 року після отримання примірника відзиву на позовну заяву у справі №761/16828/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, до якого було долучено копію оскаржуваної постанови.
Вказує, що адвокат Боднарчук М.М. не міг отримати оскаржувану постанову раніше 07 жовтня 2024 року з об'єктивних причин, які не залежали від адвоката, а залежали тільки від суду першої інстанції, оскільки, за припущенням адвоката, повний текст постанови не був складений судом до 07 жовтня 2024 року.
Мотивуючи наведеним, просить поновити строк на оскарження на постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року у зв'язку із пропуском такого строку з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи та клопотання про поновлення процесуального строку, апеляційний суд не убачає у наведених адвокатом Боднарчуком М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , доводах поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду з огляду на таке.
З матеріалів справи убачається наступне.
28 квітня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №306494 про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП (а.с.2). До протоку долучено пояснення учасників події, у тому числі ОСОБА_1 від 28 квітня 2024 року, написані власноручно (а.с.7).
Як убачається з матеріалів справи, адвокат Боднарчук М.М. в інтересах ОСОБА_1 ознайомлювався із матеріалами справи 22 травня 2024 року (а.с.10-13) та 03 червня 2024 року (а.с.69).
ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Боднарчук М.М. повідомлені під розписку про призначення судових засідань у справі на 31 травня 2024 року (а.с.21), на 21 червня 2024 року (а.с.24) та на 28 серпня 2024 року (а.с.77). Також 21 червня 2024 року адвокатом Боднарчуком М.М. в інтересах ОСОБА_1 до суду першої інстанції подано письмові пояснення щодо обставин справи (а.с.70-76).
Крім того, із змісту оскаржуваної постанови убачається, що в судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник наполягали на притягнені ОСОБА_2 , до відповідальності, тобто висловились до обставин справи.
01 липня 2024 року судом першої інстанції прийнято оскаржувану постанову.
Згідно даних сайту ЄДРСР убачається, що постанову суду надіслано до реєстру для оприлюднення 05 липня 2024 року, зареєстровано 05 липня 2024 року, надано загального доступу забезпечено 08 липня 2024 року.
Згідно даних довідкового листа у справі №761/18005/24, розміщеного на внутрішньому боці обкладинки в кінці 1 тому справи, ОСОБА_1 копію постанови отримала 14 серпня 2024 року, про що власноручно розписалась.
Відповідно до частини 1 статті 271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Відповідно до частин 1-3 положень статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Згідно із частиною 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Чинним законодавством регламентовано строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а саме передбачено надання десятиденного процесуального строку на вчинення дії щодо оскарження постанови суду з дня винесення такої постанови.
Відтак, строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року закінчується 11 липня 2024 року (четвер).
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що "При розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права".
Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenkov. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukhv. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
В доводах щодо поновлення процесуального строку захисник ОСОБА_1 - адвокат Боднарчук М.М. вказує, що йому, як адвокату потерпілої, про існування оскаржуваної постанови стало відомо лише 07 жовтня 2024 року. Разом з тим, з матеріалів справи установлено, що ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бондарчук М.М., копію оскаржуваної постанови отримала під розписку 14 серпня 2024 року.
Апеляційна скарга подана 14 жовтня 2024 року, тобто через 2 місяці з дня, коли безпосередньо скаржниця була обізнана про зміст оскаржуваної постанови.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 та адвокат Боднарчук М.М. під час розгляду справи в суді першої інстанції виявили активну процесуальну поведінку у формі ознайомлень із матеріалами справи, прибуття в судові засідання (що підтверджується розписками про повідомлення щодо призначення судових засідань у справі), а також викладення пояснень по справі у письмовій формі.
Наведене вказує на очевидну обізнаність ОСОБА_1 та адвоката Боднарчука М.М. про існування цього судового провадження та зміст оскаржуваної постанови.
Довід клопотання про неможливість отримання копії оскаржуваної постанови з вини суду першої інстанції раніше 07 жовтня 2024 року у зв'язку із відсутністю складеного тексту постанови спростовується даними розписки ОСОБА_1 про вручення копії постанови 14 серпня 2024 року та відомостями із сайту ЄДРСР щодо дати оприлюднення тексту постанови 08 липня 2024 року.
В клопотанні адвокат Боднарчук М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вказує, що строк пропущено з поважних причини, однак до апеляційної скарги не надано доказів та не наведено вмотивованого обґрунтування наявності об'єктивних перешкод (таких, що в дійсності не залежать від захисника потерпілої), які б об'єктивно унеможливлювали процес реалізації права на оскарження постанови суду у строк, визначений законом, у тому числі і з дати, коли скаржниці вручено копію оскаржуваної постанови.
Відтак, з огляду на наведене, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданого адвокатом Боднарчуком М.М., про поновлення строку на оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 294 КУпАП повернути особі, яка її подає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Боднарчуком Михайлом Михайловичем, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 01 липня 2024 року повернути особі, яка її подає.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Поліщук