1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 23 жовтня 2024 року, апеляційну скаргу із змінами та доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року, відносно,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у тому АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України, -
за участю: прокурора в режимі відеоконференцзв'язку захисника підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , без визначення розміру застави на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до строком до 07 листопада 2024 року, включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу із змінами та доповненнями, в яких просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. У разі встановлення п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі або визначити заставу в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України з покладенням обов'язків.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необгрунтованною та невмотивованою, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження та неправильним застосуванням кримінального закону про кримінальну відповідальність.
На думку захисника, підозра є необгрунтованною, оскільки стороною обвинувачення не надано доказів причетності ОСОБА_6 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Посилається на те, що поняття «злочинний вплив» в національному законодавстві відсутній, відтак вчинення кримінального правопорушення особами, які здійснюють злочинний вплив у формі зібрання (сходки), тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 255-2 КК України неможливе.
Також вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України недоведені.
Зазначає про характеризуючі дані про особу підозрюваного, який проживає з цивільною дружиною, позитивно характеризується.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти її задоволення та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.
Як убачається з матеріалів судового провадження, відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42023100000000538, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
21 травня 2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України.
05 вересня 2024 року слідчий слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із клопотанням про продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року клопотання слідчого задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на 60 діб, в межах строку досудового розслідування, тобто до строком до 07 листопада 2024 року, включно.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для продовження цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 перевірено при розгляді клопотання. При цьому допитано підозрюваного, заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Крім того, слідчим суддею враховано заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків або експертів у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
Крім того, відповідно до положень, передбачених п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя з урахуванням обставин, визначених у статтях 177 та 178 цього Кодексу не визначив розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255-2 КК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Доводи сторони захисту про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя вірно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації її дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Посилання захисника на характеризуючі данні про особу підозрюваного, який проживає з цивільною дружиною, позитивно характеризується, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_10 наявності обставин, які виправдовують подальше обмеження права його на свободу. Таке рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не встановлено. Даних, які б унеможливили подальше тримання ОСОБА_10 під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 199, 194, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу із змінами та доповненнями захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Унікальний номер справи 752/4838/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадження 11сс/824/6229/2024 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183, 199 КПК