Справа №758/8830/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5989/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
23 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №42022102070000148 - прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника власника майна ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022102070000148 від 27.04.2024.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна від 15.07.2024 у кримінальному провадженні №42022102070000148 від 27.04.2024 та накласти арешт на речі: мобільний телефон марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-карта НОМЕР_3 та мобільний телефон марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-синього кольору, на якому встановлено логічний засіб захисту (пароль), у вказаному телефоні міститься сім-карта "Київстар", з надписами " НОМЕР_4 ", які належать ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з посиланням на обставини кримінального провадження, апелянт вказує на те, що орган досудового розслідування вважає, що вилучені під час обшуку 06.06.2024 речі та документи, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберігають на собі їх сліди.
Апелянт зауважує на тому, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12.06.2024 вже було накладено арешт на майно, проте, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 11.07.2024 арешт майна скасовано у зв'язку із відсутністю у ньому подальшої потреби.
Крім того, апелянт вказує на те, що проведено огляд телефонів на яких частково виявлено зміст інформації, яка досліджується у кримінальному провадженні та має вирішальне значення, надано доручення до Департаменту кіберполіції НПУ щодо вилучення інформації з мобільних телефонів, а також постановою слідчого призначено проведення комп'ютерно-технічної експертизи.
При цьому, апелянт наголошує на тому, що відмова у арешті майна фактично унеможливлює подальше проведення досудового розслідування та може призвести до знищення доказів вчинення кримінального правопорушення, що унеможливлюватиме в подальшому встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення шляхом проведення відповідних судових експертних досліджень, для з'ясування усіх обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Також апелянт наголошує на тому, що під час проведення обшуку не було можливості в повному обсязі оглянути вміст телефонів та месенджерів, а до деяких месенджерів вхід обмежувався паролем логічного захисту тому у слідчого була відсутня можливість оглянути та перевірити їх на вміст інформації.
23.10.2024 представник власників майна ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 , подав до Київського апеляційного суду заперечення на апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 в яких просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою накласти арешт на майно, згідно переліку, зазначеному у клопотанні прокурора, думку представника власника майна, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень захисника, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчими УП в метрополітені ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42022102070000148 від 27.04.2022, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 110-2 КК України.
Під час проведення обшуку 06.06.2024 року, на підставі ухвали слідчого судді, за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон марки iPhone 15 Pro max, в корпусі темно-синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , в якому міститься сім-карта: НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_10 , iPhone 13 mini, в корпусі темно-зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-карта НОМЕР_3 та мобільний телефон марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-синього кольору, на якому встановлено логічний засіб захисту (пароль), у вказаному телефоні містить сім-карта "Київстар", з надписами " НОМЕР_4 ", які належать ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Під час проведення обшуку на вказаних мобільних телефонах виявлено вміст інформації, яка має відношення до матеріалів досудового розслідування та потребує проведення додаткових оглядів та відповідних експертиз.
Постановою старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві від 07.06.2024 вилучені речі визнано речовими доказами та приєднано їх до матеріалів кримінального провадження.
12.06.2024 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва у справі №758/7068/24 накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку.
Постановою старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві від 11.07.2024 призначено проведення комп'ютерно-технічну експертизу у вказаному кримінальному провадженні, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Проте, ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №758/83234/24 скасовано арешт майна накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12.06.2024 у справі №758/7068/24.
16.07.2024 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42022102070000148 від 27.04.2024.
На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор вказав, що під час проведення обшуку на вказаних мобільних телефонах виявлено вміст інформації, яка має відношення до матеріалів досудового розслідування та потребує проведення додаткових оглядів та відповідних судових експертиз.
При цьому, провести попередній огляд вмісту інформації, яка має відношення до матеріалів досудового розслідування, на мобільному телефоні марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-синього кольору, на якому встановлено логічний засіб захисту (пароль), у вказаному телефоні міститься сім-карта "Київстар", з надписами " НОМЕР_4 ", не представилось можливим через його фізичне блокування.
Орган досудового розслідування вважає, що вилучені речі та документи, є знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення та зберігають на собі їх сліди.
12.08.2024 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора.
Приймаючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що обставини, якими прокурор обґрунтовував клопотання про арешт, існували на момент постановлення слідчим суддею Подільського районного суду міста Києва ухвали 11.07.2024 про скасування арешту майна. Відповідні доводи перевірялись або мали бути перевірені в судовому засіданні, яке відбулось за участі прокурора.
Винесення слідчим 11.07.2024 постанови про призначення комп'ютерно-технічної експертизи не має в даному випадку правового значення, оскільки необхідність в проведенні такої вбачалась з постанови старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 07.06.2024, тобто винесеної до прийняття рішення про скасування арешту майна.
На переконання слідчого судді, зміст клопотання прокурора зводиться до перегляду зазначеної ухвали слідчого судді про скасування арешту майна, що не входить до компетенції іншого слідчого судді.
Відтак, слідчий суддя прийшов до висновку, що відсутні нові чи нововиявлені обставини, які б давали підстави для повторного накладення арешту на майно після скасування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею.
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов передчасного висновку, що прокурором не наведено достатніх підстав, щодо доцільності застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на приписи ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують вимоги клопотання про арешт майна, а саме мобільних телефонів марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-карта НОМЕР_3 та мобільний телефон марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-синього кольору, на якому встановлено логічний засіб захисту (пароль), у вказаному телефоні містить сім-карта "Київстар", з надписами " НОМЕР_4 ", які належать ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колегією суддів встановлено підстави для його задоволення, а саме, що прокурором доведено та матеріалами клопотання достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень, а також, що постановою старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 07.06.2024 року /а.с. 53/, зазначене майно визнано речовим доказом, як таке, що відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, оскільки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберігають на собі їх сліди.
При цьому, колегія суддів враховує, що постановою старшого слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 11.07.2024 призначено комп'ютерно-технічну експертизу та для дослідження надано експертам мобільний телефон марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-синього кольору, на якому встановлено логічний засіб захисту (пароль). Проте, з ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 11.07.2024 про скасування арешту майна, не вбачається, що слідчим суддею досліджувалась дана постанова та слідчому судді було відомо про наявність такої постанови.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.
З урахуванням наведеного, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, вищевказане майно підлягає арешту з тих підстав, що воно є речовими доказами у межах кримінального провадження №42022102070000148 від 27.04.2022, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 110-2 КК України та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту, як речових доказів, з метою їх збереження.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майном.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді в частині відмовлення у задоволенні клопотання прокурора підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора про арешт, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.
При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду -
Апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42022102070000148 від 27.04.2022, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме на: мобільний телефон марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-карта НОМЕР_3 та мобільний телефон марки iPhone 13 mini, в корпусі темно-синього кольору, на якому встановлено логічний засіб захисту (пароль), у вказаному телефоні міститьсясім-карта "Київстар", з надписами " НОМЕР_4 ", які належать ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4