22 жовтня 2024 року місто Київ.
Справа № 752/8188/21
Апеляційне провадження № 22-з/824/1232/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Желепи О.В.
суддів Мазурик О.Ф., Немировської О.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження заяву Батюка Олега Олександровича в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови в справі за апеляційною скаргою Батюка Олега Олександровича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року (ухвалене у складі судді Чередніченко Н.П., інформація щодо дати складання повного судового рішення відсутня)
в справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Антонович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2022 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Батюк О. О. в інтересах ОСОБА_2 16 листопада 2022 року, згідно поштової відмітки, направив на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2022 року та ухвалити нове, яким визнати виконавчий напис № 25178 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А. від 31.10.2017 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 895/06-034-175 від 28.03.2008, що виникла перед акціонерним товариством «Укрсоцбанк» у сумі 89 089,83 доларів США таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу задоволено.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2022 року - скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги - задоволено.
Визнано виконавчий напис №25178 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича від 31.10.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 895/06-034-175 від 28.03.2008 року, що виникла перед акціонерним товариством Укрсоцбанк у сумі 89 089, 83 доларів США таким, що не підлягає виконанню.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у сумі 2 270 грн 00 коп.
18 липня 2024 року представник позивача - Батюк Олег Олександрович подав до Київського апеляційного суду заяву про стягнення витрат на правову допомогу, в якій просив стягнути з АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_2 24 000 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
У позові представником зазначено, що на складання позовної заяви, зважаючи на її складність, обсяг, разом з ознайомленням з матеріалами справи, їх копіюванням, виготовлення копій для відповідача та третьої особи представником витрачено 33 години.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказував, що витрати позивача на правову допомогу є необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи. Вказує, що наданий представником позивача опис виконаних робіт не дає можливості оцінити реальні затрати часу адвоката на виконання вказаних робіт, оскільки адвокатом не надано належних доказів саме того, що на виконання робіт було затрачено 33 години.
Вважає, що довідка, подана представником позивача на підтвердження оплати наданих послуг, не є первинним документом, який може свідчити про факт виплати гонорару адвокату.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 - Батюк О.О. підтримав доводи заяви. Представник АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Желепи О.В., пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Суд ухвалює додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-6 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Ухвалюючи по справі нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд не вирішував питання щодо стягнення витрат на правову допомогу, понесених позивачем в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви представником позивача були долучені належним чином засвідчені копії наступних документів: копія договору про надання правничої допомоги від 27 січня 2021 року № 27/01-21, відповідно до якого за виконання зобов'язань ОСОБА_2 сплачує адвокату 24 000 грн (а.с. 18); копія опису робіт виконаних адвокатом, відповідно до якого адвокат Батюк О.О. надав такі послуги: ознайомлення, зняття та виготовлення копій з матеріалів справи № 580/3240/20 та № 712/13756/14-ц (3 години), складання позовної заяви (24 години), виготовлення додатків до позовної заяви, їх засвідчення, виготовлення опису поштових вкладень (5 годин), напрвлення позовної заяви до суду (орієнтовний час 1 година); довідка від 21 брезня 2021 року про оплату адвокатських послуг; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копія ордеру на надання правничої допомоги.
У Рішенні по справі «Белоусов протиУкраїни» (Заява №4494/07) ССГІЛ дійшоввисновку, щовитрати, якімають бути сплачені за договором адвокату, слідрозглядати як фактичнопонесені:
«115. Суд зазначає, щохочазаявникще не сплативадвокатський гонорар, вінмассплатитийогозгідноіздоговірнимизобов'язаннями. Як видно з матеріалівсправи, пан Вущенко представляв заявникапротягомпровадження у Суді, отже, має право висувативимогищодосплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважаввитрати «фактичнопонесеними».
Такий же висновок ЄСПЛ викладений у рішенні по справі «СавінпротиУкраїни» (Заяви №34725/08):
«96. Суд зазначає, що, хочазаявникще не оплатив адвокатськіпослуги, він зобов'язанийоплатитиїх відповідно до договірнихзобов'язань. Як вбачається з матеріалівсправи, пан Крістенко представляв заявникапротягомусьогопровадження у Суді, а тому мас право вимагати оплати йогопослуг за договором. Відповідно Суд вважаєцівитрати «фактичними».
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 вказано «чиннимпроцесуальнимзаконодавством не передбаченообов'язкусторони, яка заявляєклопотання про відшкодуваннявитрат на правничудопомогу, доводитиобґрунтованістьїхринковоївартості.»
Отже, колегіясуддіввстановила, щопозивачемпід час розглядусправи в суді першої інстанціїдійснобулипонесенісудовівитрати на правничудопомогу адвоката Батюка Олега Олександровича.
Однак колегія суддів бере до уваги заперечення відповідача, щодо неспівмірності таких витрат, викладених у відзиві на позов. (а.с.91) де зазначено, що витрати позивача не відповідають критерію розумності та є необґрунтованими.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також доведеність таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Колегія суддів враховує, що представник позивача не брав участі у судових засіданнях в суді першої інстанції, адвокатом було викладено позицію позивача у позовній заяві та окрім подання клопотань про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні в режимі відео конференції та про розгляд справи без участі сторони позивача, адвокат Батюк О.О. інших процесуальних документів не складав. Крім того представником позивача не обґрунтовано належними доказами те, що на складання позовної заяви в нескладній та типовій справі ним було витрачено 24 години
З огляду на викладене, суд вважає реальним, необхідним, співмірним з ціною позову і розумним розміром витрат на правничу допомогу за складання позовної заяви, що можуть бути стягнуті з відповідача на користь позивача є4 000 грн із 24 000 заявлених.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разізадоволення позову - на відповідача;
2) у разівідмови в позові - на позивача;
3) у разічастковогозадоволення позову - на обидвісторонипропорційнорозмірузадоволенихпозовнихвимог.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з ухваленням нового, яким задоволено позовні вимоги, колегія суддів вважає, що на користь позивачкиз Акціонерного товариства «Сенс банк» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 4 000,00 грн.
На підставівикладеного та керуючись ст.ст.133, 141, 268, 270 ЦПК України,
Заяву Батюка Олега Олександровича в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткової постанови в частині витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк»(код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 4 000 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 24 жовтня 2024 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська