Справа №757/35849/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5983/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
21 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника Філії «Відомча воєнізована охорона» акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024102060000077 від 03.06.2024 та накладено арешт на майно, вилучене 30.07.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні АТ «Укрзалізниця» (колишня назва АДРЕСА_1), де на посаді заступника директора виконавчого філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» перебуває ОСОБА_8 (Відповідно до інформаційної довідки № 389052087 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення, що за адресою : АДРЕСА_1 ) на праві власності належить АТ «Укрзалізниця»), а саме:
- Витяг з протоколу №Ц-85/79 ком. т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 11.12.2023;
- Положення про філію «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця» (роздрукована в форматі Word без підпису);
- Особова справа менеджера - начальника відділу координації підрозділів швидкого реагування виконавчої філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 з описом;
- Проект посадової інструкції ОСОБА_8 ;
- Наказ від 12.08.2022 № 28 про тимчасовий розподіл обов'язків між директором виконавчим філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» та його заступниками.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник Філії «Відомча воєнізована охорона» акціонерного товариства «Українська залізниця» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову ухвалу, якою повністю відмовити у задоволенні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки слідчого судді не відповідають викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Прокурором до клопотання було долучено постанову про визнання речовим доказом від 30.07.2024 року, проте остання є формальною, оскільки вона не містить виклад обставин та фактів, які конкретно містять сліди вчинення кримінального правопорушення та відсутнє будь-яке обґрунтування, за яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України їх визнано речовими доказами, за таких підстав зазначена постанова не відповідає абз. 2 п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, відсутнє обґрунтування мотивів прийняття постанови, містить лише цитування закону та є формальною.
Матеріали клопотання та саме клопотання не містять будь-яких даних, що арештоване майно відповідає критеріям речових доказів, до клопотання про арешт не додано протоколу огляду з фотографіями арештованих оригіналів документів в порушення ч. 2 ст. 100 КПК України, тобто фактично доказів, що арештовані речі містять будь-які відомості які можуть бути використанні як докази.
Тому, на думку сторони захисту органом досудового розслідування та прокурором не надано доказів наявності підстав передбачених КПК України для арешту зазначених вище оригіналів документів.
Також апелянт зазначає, що протокол обшуку від 30.07.2024 року, в якому зазначено, що обшук відбувався в порядку ст. 233 КПК України, не відповідає дійсності, оскільки були відсутні невідкладні випадки, пов'язані із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, а також відсутня ухвала про надання дозволу на обшук отримана за результатами невідкладного зверненням слідчого, прокурора з клопотанням про надання дозволу на обшук.
Окрім цього, апелянт стверджує, що прокурором було порушено строки на звернення подачі клопотання про арешт майна, оскільки клопотання прокурора датоване 11.07.2024 року арк. 1, тимчасове вилучення відбувалось 30.07.2024 року. Одержано клопотання 12.08.2024 згідно штампу Печерського районного суду м. Києва. Однак матеріли справи з якими представник ознайомився 20.08.2024 року не містять доказів надсилання клопотання про арешт майна поштовим відправленням. Таким чином, клопотання надійшло до суду першої інстанції з пропуском строку на подачу клопотання про арешт майна, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.
Разом з цим, прокурором до клопотання про арешт майна долучено не завірені копії документів, що залишилось поза увагою слідчого судді.
Власник майна, його представник та прокурор в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надсилали, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.
В даному випадку апеляційний суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника Філії «Відомча воєнізована охорона» акціонерного товариства «Українська залізниця», не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачаєтьсяз матеріалів клопотання, що слідчими відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва прокурорів Печерської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024102060000077 від 03.06.2024, за ч. 3 ст. 368 КК України.
У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини, за яких ОСОБА_8 , обіймаючи посаду заступника директора виконавчого філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» знаходячись на території міста Києва, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, розробив план злочинних дій, що полягав у одержанні ним як службової особи неправомірної вигоди для за не вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади чи службового становища поєднане з вимаганням неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб.
З цією метою ОСОБА_8 , заступник директора виконавчого філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця», звернувся до раніше йому знайомих осіб, які перебували з останнім в службових відносинах, а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обіймає посаду начальника відділу координації підрозділів швидкого реагування філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який обіймає посаду начальника загону виробничого підрозділу «Знам'янський загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця», яким було повідомлено про свої злочинні наміри та доведено до їх відома деталі вказаного злочинного плану, на що останні надали свою добровільну згоду на вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправність злочинних діянь, які в подальшому будуть вчинятись.
Так, о 14:56 год. 30.07.2024, ОСОБА_9 діючи відповідно до раніше розробленого злочинного плану у складі групи осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , перебуваючи за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1-А , одержав від ОСОБА_12 , який діяв під контролем правоохоронних органів, неправомірну вигоду в розмірі 54 500 гривень (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот) гривень, та в подальшому ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 були затримані в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України працівниками правоохоронних органів.
Враховуючи те, що під час досудового розслідування було задокументовано отримання неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб з метою врятування майна, а саме: речей, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, у період часу з 18 години 32 хвилини по 19 годину 35 хвилин 30.07.2024 слідчим відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві капітаном поліції ОСОБА_13 , було здійснено проникнення до житла до постановлення ухвали слідчим суддею та проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні АТ «Укрзалізниця» (колишня назва АДРЕСА_1), де на посаді заступника директора виконавчого філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» перебуває ОСОБА_8 (Відповідно до інформаційної довідки № 389052087 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення, що за адресою : АДРЕСА_1 , (колишня назва АДРЕСА_1) на праві власності належить АТ «Укрзалізниця»).
В ході проведення вказаного обшуку було виявлено та вилучено:
- Витяг з протоколу №Ц-85/79 ком. т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 11.12.2023;
- Положення про філію «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця» (роздрукована в форматі Word без підпису);
- Особова справа менеджера - начальника відділу координації підрозділів швидкого реагування виконавчої філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 з описом;
- Проект посадової інструкції ОСОБА_8 ;
- Наказ від 12.08.2022 № 28 про тимчасовий розподіл обов'язків між директором виконавчим філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» та його заступниками.
Того ж дня, 30.07.2024 року вилучені речі постановою старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_14 були визнані речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
12.08.2024 прокурор Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024102060000077 від 03.06.2024.
У вказаному клопотанні прокурор зазначив, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження, а також з метою збереження речових доказів виникла необхідність у вжитті заходу забезпечення цього провадження, такого як арешт майна.
16.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання задоволено та накладено арешт на майно, вилучене 30.07.2024 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні АТ «Укрзалізниця» (колишня назва АДРЕСА_1), де на посаді заступника директора виконавчого філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» перебуває ОСОБА_8 (Відповідно до інформаційної довідки № 389052087 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлове приміщення, що за адресою : АДРЕСА_1 ) на праві власності належить АТ «Укрзалізниця»), а саме:
- Витяг з протоколу №Ц-85/79 ком. т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 11.12.2023;
- Положення про філію «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська залізниця» (роздрукована в форматі Word без підпису);
- Особова справа менеджера - начальника відділу координації підрозділів швидкого реагування виконавчої філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_8 з описом;
- Проект посадової інструкції ОСОБА_8 ;
- Наказ від 12.08.2022 № 28 про тимчасовий розподіл обов'язків між директором виконавчим філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» та його заступниками.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Так, всупереч твердженням апелянта, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та постановою старшого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_14 визнане речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вказане майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні /а.с. 84-99/.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.
Доводи апелянта, що до клопотання про арешт не додано протоколу огляду з фотографіями арештованих оригіналів документів в порушення ч. 2 ст. 100 КПК України, колегія суддів не вважає підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки відповідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Тобто, чинним КПК України не передбачено обов'язкової вимоги долученняпротоколу огляду з фотографіями речових доказів до клопотання про арешт майна.
Твердження апелянта, що прокурором було порушено строк на звернення подачі клопотання про арешт майна, оскільки клопотання прокурора датоване 11.07.2024 року арк. 1, тимчасове вилучення відбувалось 30.07.2024 року. Одержано клопотання 12.08.2024 згідно штампу Печерського районного суду м. Києва, колегія суддів не бере до уваги та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Так, згідно долученого до матеріалів клопотання протоколу обшук було проведено 30.07.2024, а відповідно до накладної поштового відправлення, клопотання про арешт направлено 31.07.2024 /а.с. 100/, тобто не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна та в межах ч. 5 ст. 171 КПК України.
А тому, враховуючи вищевикладене, вказані твердження апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Доводи апелянта, що прокурором до клопотання про арешт майна долучено не завірені копії документів, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки із матеріалів провадження вбачається, що подані прокурором клопотання та додатки до нього зшиті та завірені належним чином печаткою та підписом /а.с. 99а/.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Філії «Відомча воєнізована охорона» акціонерного товариства «Українська залізниця», - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4