Справа №757/12016/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3203/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
21 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
власника майна ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 рокузадоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000000225 від 08.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 , а саме:
1. 10 000 доларів США;
2. тютюн для кальну в коробках:
- «Aryen St Peterburg Nights» 58 коробок;
- «Aryen Sex BAM» - 62 коробки;
- «Aryen Double Grape» - 12 коробок;
- «Aryen Apple» - 27 коробок;
- «Aryen Hawaii» - 68 коробок;
- «Aryen Monrose» - 6 коробок;
- «Aryen Blueberry ice» - 40 коробок;
- «Aryen Watermelon» - 14 коробок;
- «Aryen lemon mint» - 15 коробок;
- «Hookah-tobacco» - 6 коробок;
- «Aryen Fuzzy Naval» - 4 коробки;
3. цигарки без акцизних марок:
- «Lifa Strawberry» - 21 блок;
- «Compliment» - 39 блоки;
- «Corsar red» - 10 блоків;
- «Perfect» - 11 блоків;
- «Mustang» - 18 блоків;
- «D and B» - 6 блоків;
- «Monte carlo» - 34 блока;
- «Milano» - 17 блоків;
- «Milano» - 8 пачок;
4. мішок з речовиною схожою на подрібнений тютюн;
5. пакет з речовиною схожою на подрібнений тютюн;
6. коробка з речовиною схожою на подрібнений тютюн, в якій знаходяться чотири пляшки з рідиною та окремо на кожній виконанні позначки «193», «150», «531», «1/2»;
7. станок для наповнення сигаретних трубок тютюном «HVK Makina», з метою збереження речових доказів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.
Апелянт зазначає, що наявність лише постанови (без протоколу огляду) слідчого про визнання речей (предметів) речовими доказами без наведення конкретних ознак речового доказу не утворює правову підставу для арешту майна.
На переконання апелянта, вилучене в ході обшуку майно не містить і не може містити відомості про організацію незаконного перетину державного кордону України.
Цей висновок є очевидним відносно тютюну для кальяну, цигарок без акцизник марок, мішка з речовиною схожою на подрібнений тютюн, пакета з речовиною схожою на подрібнений тютюн, коробки з речовиною схожою на подрібнений тютюн, станка для наповнення сигаретних трубок тютюном.
Більше того, тютюн, цигарки ОСОБА_6 та ОСОБА_9 були придбані та використовувались виключно для власного вживання, що підтверджується листуванням ОСОБА_6 з власною сестрою.
Щодо вилучених у домоволодінні грошових коштів, апелянт вказує на те, що заощадження людини з більш ніж 20-річним стажем у сумі, еквівалентній 360 тисячам гривень, не є такими, що навіть з найменшою вірогідністю можуть вважатись отриманими внаслідок вчинення будь-якого правопорушення або такими, що не відповідають доходам особи.
Вилучені та арештовані грошові кошти є особистими збереженнями ОСОБА_6 , відношення до яких ОСОБА_9 жодного не має.
Крім того, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним та не відповідає критерію розумності, оскільки усі накопичення ОСОБА_6 використовуються останньою для утримання сина та здійснення витрат на його навчання.
На переконання апелянта, обшук проведено у приміщенні, судового дозволу на проведення якого не існує. Майно, що вилучене внаслідок такого обшуку не може вважатись тимчасово вилученим, не може воно також вважатись речовим доказом, а й відтак перебувати під арештом.
При цьому, в ухвалі слідчого судді відсутній спосіб арешту майна, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, позицію власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, долучивши при цьому заперечення на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023000000000225 від 08.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що групою осіб, з корисливим мотивом, організовано незаконне переправлення чоловіків призовного віку, поза пунктами прикордонного пропуску, через державний кордон України та Республіка Молдова.
Вказаною групою осіб, з метою здійснення незаконної діяльності, в месенджері «Telegram» розміщено оголошення про надання послуг чоловікам від 18 до 60 років з виїзду за кордон, для уникнення мобілізації.
Особам, які вирішили незаконно перетнути кордон України поза межами прикордонних пунктів пропуску, за грошову винагороду в розмірі 5 000 доларів США, організовують трансфер з м. Одеса до державного кордону України на напрямках населених пунктів Новоолександрівка (Україна) - Виноградне (неконтрольована територія Республіки Молдова - самопроголошена «пмр») та Комарівка (Україна) - Шипка (неконтрольована територія Республіки Молдова - самопроголошена «пмр»). В подальшому особи, які є місцевими мешканцями прикордонних районів, здійснюють їх незаконне переправлення через українсько-молдавський кордон.
Під час виконання доручень слідчого у кримінальному провадженні Департаментом міграційної поліції Національної поліції України встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення причетний - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який сприяє у незаконному переправленні осіб через українсько-молдавський кордон.
14.03.2024 на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва проведено обшук за місцем фактичного мешкання ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого, серед іншого, виявлено та тимчасово вилучено:
1. 10 000 доларів США;
2. тютюн для кальну в коробках: «Aryen St Peterburg Nights» 58 коробок; «Aryen Sex BAM» - 62 коробок; «Aryen Double Grape» - 12 коробок; «Aryen Apple» - 27 коробок; «Aryen Hawaii» - 68 коробок; «Aryen Monrose» - 6 коробок; «Aryen Blueberry ice» - 40 коробок; «Aryen Watermelon» - 14 коробок; «Aryen lemon mint» - 15 коробок; «Hookah-tobacco» - 6 коробок; «Aryen Fuzzy Naval» - 4 коробок;
3. Цигарки без акцизних марок: «Lifa Strawberry» - 21 блок; «Compliment» - 39 блоки; «Corsar red» - 10 блоків; «Perfect» - 11 блоків; «Mustang» - 18 блоків; «D and B» - 6 блоків; «Monte carlo» - 34 блока; «Milano» - 17 блоків; «Milano» - 8 пачок;
4. Мішок з речовиною схожою на подрібнений тютюн;
5. Пакет з речовиною схожою на подрібнений тютюн;
6. Коробка з речовиною схожою на подрібнений тютюн, в якій знаходяться чотири пляшки з рідиною та окремо на кожній виконанні позначки «193», «150», «531», «1/2»;
7. Станок для наповнення сигаретних трубок тютюном «HVK Makina».
Перелічені вище предмети постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України від 14.03.2023 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
15.03.2024 прокурор другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000000225 від 08.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
19.03.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_1 , згідно переліку зазначеному у клопотанні прокурора.
Задовольняючи вказане клопотання, слідчий суддя виходив з того, що вилучене майно під час обшуку 14.03.2024, на яке прокурор просив накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, та постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 від 14.03.2024 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023000000000225 від 08.02.2023, та зважаючи на те, що вказані речі мають доказове значення для вказаного кримінального провадження, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважав за необхідне з метою забезпечення збереження речових доказів накласти арешт на вилучене майно.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 від 14.03.2024 року майно зазначене у клопотанні прокурора про арешт майна визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні /а.с. 63-65/.
Щодо твердження апелянта, що вилучене в ході обшуку майно не містить і не може містити відомості про організацію незаконного перетину державного кордону України, що є очевидним відносно тютюну для кальяну, цигарок без акцизник марок, мішка з речовиною схожою на подрібнений тютюн, пакета з речовиною схожою на подрібнений тютюн, коробки з речовиною схожою на подрібнений тютюн, станка для наповнення сигаретних трубок тютюном, колегія суддів зауважує, що згідно протоколу обшуку від 14.03.2024 тютюн та цигарки були без акцизних марок, а тому суд не вважає вищевказане безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та зазначає наступне.
Так, із заперечень прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 . поданих у судовому засіданні вбачається, що постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_10 від 03.04.2024 призначено комплексну судову товарознавчу експертизу, судову експертизу тютюнових виробів та судову технічну експертизу та після отримання висновку експерта, в залежності від її результатів, органом досудового розслідування буде вирішено питання щодо реєстрації в ЄРДР кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів).
Доводи апелянта, що обшук проведено у приміщенні, судового дозволу на проведення якого не існує, а тому майно, що вилучене внаслідок такого обшуку не може вважатись тимчасово вилученим, не може воно також вважатись речовим доказом, а й відтак перебувати під арештом, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, оскільки із матеріалів провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2024 надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 53-54/.
Щодо посилання апелянта на те, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним та не відповідає критерію розумності, оскільки усі накопичення ОСОБА_6 використовуються останньою для утримання сина та здійснення витрат на його навчання, то на переконання колегії суддів матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, щодо потреби у накладенні арешту на вищевказане майно з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4