Справа №760/17434/18Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5360/2024
21 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження, сформованого з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090004145,по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.309, ч.2 ст. 345 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 04 вересня 2024 року,
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 04 вересня 2024 року продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, до 02 листопада 2024 року.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу суду, вважаючи її незаконною.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги обвинувачений зазначає,що суд має упереджене ставлення до нього, свідомо затягує розгляд справи, не викликає та не допитує свідків. Також вказує, що йому не була надана можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження.
Крім цього, за доводами апелянта, продовження строків тримання його під вартою відбуваються з порушеннями кримінального процесуального закону, за відсутністю для цього законних підстав.
За наслідками апеляційного розгляду просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали сформованого контрольного провадження та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів сформованого контрольного провадження, на розгляді Солом'янського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.309, ч.2 ст. 345 КК України, в якому здійснюється судовий розгляд.
Прокурор звернувся до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на 60 днів.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 04 вересня 2024 року клопотання прокурора задоволено та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, до 02 листопада 2024 року.
Ухвалюючи рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд визнав обґрунтованим наведені у клопотанні доводи про продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою, з огляду на наступне.
За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд у відповідності до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що ухваливши рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд обґрунтовано врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які в сукупності можуть свідчити про продовження існування ризиків того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, перевіряючи наведені у клопотанні доводи прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, яке ставиться у провину обвинуваченому, та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винними у вчинених злочинах.
При цьому, як встановив суд, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, можепереховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушень.
Зокрема, судом враховано той факт, що ОСОБА_7 раніше судимий, у нього відсутні законні доходи для існування та міцні соціальні зв'язки.
Також судом враховано, що ОСОБА_7 тривалий час перебував у розшуку, а саме з 2018 року по грудень 2022 року, а тому обґрунтовано вказав на існування ризиків можливості його переховування від суду.
Оскільки наведені у клопотанні прокурора ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою не зменшилися, суд обґрунтовано визнав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти вказаним ризикам.
При вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою суд також врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які містяться посилання в поданій апеляційній скарзі.
Предметом судового розгляду були і ті обставини, на які посилається обвинувачений в поданій апеляційній скарзі, в тому числі посилання на можливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, у виді домашнього арешту.
Виходячи з рішення Конституційного суду України №4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України, предметом апеляційного розгляду в даному провадженні є лише ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
В даному рішенні Конституційний Суд України констатував, що положення статей 3, 21, 29 Конституції України у системному зв'язку з частиною першою її статті 55 зобов'язують орган законодавчої влади при здійсненні регулювання обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність у кримінальному судочинстві гарантувати такій особі право на судовий захист, у тому числі можливість оскарження в апеляційному порядку будь-яких форм та способів обмеження її конституційного права на свободу та особисту недоторканність, з обов'язковим збереженням справедливого балансу між інтересами особи та суспільства, дотриманням вимог процесуальної дієвості, ефективності, швидкості процесу тощо.
За таких обставин, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в частині продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою на стадії судового розгляду, суд апеляційної інстанції в межах апеляційного розгляду не може вдаватися до оцінки обґрунтованості висунутого обвинувачення, яке вже є предметом розгляду судом першої інстанції, а також вирішення питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
З огляду на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог ст.370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 04 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою на 60 днів, до 02 листопада 2024 року-залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4