15 жовтня 2024 року місто Київ.
Справа № 378/326/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16263/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
судді-доповідача Желепи О.В.,
суддів: Мазурик О.Ф., Немировської О.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ставищенськогорайонного суду Київської області від 26 липня 2024 року (ухвалено у складі судді Гуртовенко Р. В.,повний текст складено 02.08.2024 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інтерагроінвест» та Державного реєстратора Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Долнер О.В., треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області та Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та повернення земельної ділянки, зобов'язання вчинити дії щодо припинення права оренди землі
До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 з посиланням на те, що згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯА №602806 від 10.10.2005р. вона є власником земельної ділянки, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6519 га, кадастровий номер: 3224288000:03:001:0068, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2629925032242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 07.10.2015 року між ТОВ «Інтерагроінвест» в особі директора Коломійця І.С. та нею укладено договір оренди землі №346 від 07.10.2015р.. Згідно п. 3.1 договору строк оренди 7 років з дати укладання договору (тобто до 07.10.2022р. включно). Згідно п. 5.3 договору орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку за призначенням, не погіршувати її стан, і не виснажувати її. Відповідно до п. 7.1 договору після закінчення оренди орендар зобов'язаний повернути орендовану земельну ділянку орендодавцю. За п. 7.1 договору орендодавець має право на відшкодування збитків заподіяних орендарем. За п. 12.1 договору зміни умов договору здійснюються за взаємною згодою у письмовій формі. Згідно з п. 12.2 дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який він був укладений. За п. 12.4 реорганізація орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. 20.01.2022р. та 22.02.2022р. вона зверталася до ТОВ «Інтерагроінвест» з повідомленням про припинення дії договору оренди від 07.10.2015р., закінчення терміну дії договору оренди 19.10.2022р., і у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди 19.10.2022р., повернення земельної ділянки для самостійного її оброблення та й оскільки вартість оренди вже давно не відповідає ринковим цінам і є значно нижчою. Крім того, орендар, висаджуючи кукурудзу та інші зернові культури, виснажив покров земельної ділянки та не поновив властивості землі. Відповідь на ці звернення не надходила, хоча згідно штампів вхідної кореспонденції відповідач звернення отримав. В подальшому, під час військового стану і бойових дій, отримала лист-повідомлення від відповідача про те, що строк дії договору оренди землі закінчується, а розірвання договору в односторонньому порядку не передбачено, а тому відповідач відмовляє у проханні розірвати договір оренди і має переважне право в порядку ст. 33 ЗУ «Про оренду» на поновлення договору оренди. В подальшому, вона неодноразово зверталася до відповідача повторно з листом про припинення дії договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, але також отримала відмови. У серпні 2022 року на її адресу надійшов лист із текстом підписаної додаткової угоди від 10.08.2022р., укладеної нібито між ТОВ «Інтерагроінвест» в особі директора Тертичного О.В. та нею, в якій строк дії договору оренди становив до 19.10.2022р. і міг бути продовжений за вимогами ст. 126-1 ЗК України. Текст даної угоди фактично повністю змінює договір і укладено його на тривалий строк, всупереч вимогам ст. ст. 792, 785, 203, 208-210 ЦК України. Вона звернулася до відповідача щодо пояснення обставин продовження дії договору оренди без її згоди, неповернення земельної ділянки, досудового врегулювання спору і розірвання договору оренди, на що отримала відповідь ТОВ «Інтерагроінвест» в особі директора Кучера В.В. про відсутність підстав повернення її земельної ділянки і розірвання договору оренди, та про продовження оренди на тих же (невигідних і таких що ставлять її у нерівне положення) умовах строком дії оренди до 31.10.2029р.. Таким чином, її право власності на земельну ділянку і належний дохід від оренди за ринковими цінами порушено, як і порушено свободу укладення договору оренди і її волевиявлення на припинення невигідних орендних відносин.
Позивач просить, з урахуванням уточнених позовних вимог (т. 1 а. с. 240-245), визнати договір оренди землі укладений між нею та ТОВ «Інтерагроінвест» від 07.10.2015р. за №346 припиненим із 20.10.2022 року та зобов'язати ТОВ «Інтерагроінвест» повернути їй земельну ділянку, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6519 га, кадастровий номер: 3224288000:03:001:0068, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2629925032242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; зобов'язати Державного реєстратора Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Долнер Олену Василівну скасувати записи, які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, про продовження строку дії договору оренди від 07.10.2015р. за №346, вчиненого між позивачем та ТОВ «Інтерагроінвест» відносно земельної ділянки, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6519 га, кадастровий номер: 3224288000:03:001:0068, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2629925032242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 30 серпня 2024 року засобами поштового зв'язку подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивачем разом з позовом та відповіддю на відзив були заявлені клопотання про витребування доказів, виклик свідків, згодом було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, про приєднання доказів, однак розгляд таких клопотань відбувся з порушення строків.
Вказує, що позивачем було заявлено відвід судді, однак ухвалою суду першої інстанції було відмовлено у відводі з формальних та необ'єктивних підстав.
Зазначає, що експертами не надано відповіді на всі питання позивача.
Вказує, що позивач зазначала суду першої інстанції про те, що позивачем було підписано додаткову угоду під тиском вже після реєстрації відповідачем цієї угоди.
Також зазначає, що висновок експерта не містить інформацію про кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за відповідною експертною спеціальністю.
Висновок судової експертизи необґрунтований, також експертами не здійснено судово-технічну експертизу давності документа.
Вказує, що відповідно до п. 3.5. Договору оренди, Орендар для продовження строку дії договору оренди повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору оренди письмово повідомити Орендодавця про намір продовження строку дії договору оренди.
А згідно п. 3.6 Орендодавець повідомляє орендаря за 6 місяців щодо відсутності бажання поновлення строку дії договорів оренди землі.
Позивач умови п. 3.6 виконала, тоді як жодним документом по справі не підтверджено виконання п. 3.5. Орендарем.
Звертає увагу, що на момент закінчення дії договору, автоматична пролонгація договору, яка була передбачена законодавством у зв'язку з дією воєнного стану, була скасована.
Ухвалою Київського апеляційного судувід 5 вересня 2024 рокувідкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
13 вересня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив ТОВ «ІНТЕРАГРОІНВЕСТ», в якому товариство просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Вказує, що у зв'язку, з тим, що сторона договору, а саме Позивач не скористалася своїм правом відмови від поновлення договору та не звернулася не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, до будь-якого реєстратора з такою відмовою, договір відновився автоматично на той самий термін, до 31.10.2029 року.
Зазначає, що позивач неодноразово змінювала свою позицію в суді першої інстанції, спочатку не заперечуючи наявність її підпису на додатковій угоді, після чого була вибрана зворотна тактика позивача та її представника, яка суперечила попередній поведінці та заявам, вони стали стверджувати, що позивач додаткову угоду, якою було змінено строк оренди не підписувала.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник- Шаповал О.В. підтримали доводи апеляційної скарги. Представник ТОВ «Інтерагроінвест» заперечували проти задоволення апеляційної скарги.Державний реєстратор Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області Долнер О.В., треті особи або їхні представники в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та вищевказаних представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суд першої інстанції вважав встановленим, що Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №602806 від 10 жовтня 2005 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, площею 2,6519 га, кадастровий номер: 3224288000:03:001:0068, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2629925032242, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а. с. 37 - 39, 44 - 47, 121 -123, 128 - 136).
07.10.2015 року ОСОБА_1 уклала договір оренди №346 належної їй земельної ділянки кадастровий номер: 3224288000:03:001:0068 з ТОВ «Інтерагроінвест» на строк сім років (т. 1 а. с. 24 - 28) з дати укладення договору.
Позивач ОСОБА_1 20.01.2022 року, 21.02.2022 року зверталася письмово із заявами до ТОВ «Інтерагроінвест» про відсутність подальших намірів продовжувати договірні відносини щодо оренди відповідачем земельної ділянки кадастровий номер: 3224288000:03:001:0068 (т. 1 а. с. 29 - 30, 198), на що отримала відповідь про бажання відповідача продовжити договірні орендні відносини, так як останній має переважне право на поновлення права оренди земельної ділянки (т. 1 а. с. 40, 199). У відповідь на такі заяви позивача ТОВ «Інтерагроінвест» направило їй проект додаткової угоди щодо поновлення орендних відносин, яка позивачем підписана не була (т. 1 а. 35-36, 200-203). Проте, 10.08.2022 року позивач підписала з відповідачем ТОВ «Інтерагроінвест» додаткову угоду №1 до договору оренди землі №346 від 07.10.2015 року Відповідно до якої договір укладено на строк 7 років 11 днів до 19 жовтня 2022 року. У разі відсутності заперечень від однієї з сторін щодо поновлення договору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства , цей договір поновлюється автоматично у відповідності до ст. 126-1 ЗК України. Факт укладення додаткової угоди підтверджується висновком експерта від 09.05.2024 року №КСЕ-19/111-24/10816 (т. 1 а. с. 33-34, т. 2 а. с. 227-235).
На письмове звернення позивача щодо продовження без її згоди строку оренди земельної ділянки (т. 1 а. с. 31-32, 204-205), листом від 06.03.2023 року за №54 ТОВ «Інтерагроінвест» роз'яснило позивачу ОСОБА_1 , що на підставі ст. 126-1 ЗК України строк дії договору оренди земельної ділянки, належної позивачу, продовжено автоматично до 31.10.2029 року (т. 1 а. с. 206-207).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а. с. 38-39, 208-210), право оренди відповідачем належної позивачу земельної ділянки було зареєстровано та продовжено до 31.10.2029 року згідно підписаної сторонами додаткової угоди №1 від 10.08.2022 року до договору оренди землі №346 від 07.10.2015 року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача було волевиявлення щодо продовження орендних відносин з ТОВ «Інтерагроінвест» та досягнуто домовленості між сторонами з цього приводу, позивачем не було зареєстровано відмови від продовження договору, як це передбачено ст. 126-1 Закону, відтак договір було поновлено, в порядку передбаченому Законом, а тому підстави для визнання договору оренди землі укладеного між позивачем та ТОВ «Інтерагроінвест» від 07.10.2015р. за №346 припиненим із 20.10.2022 року та зобов'язання ТОВ «Інтерагроінвест» повернути позивачу спірну земельну ділянку, відсутні. Суд також дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання державного реєстратора Медвинської сільської ради Білоцерківського району Київської області скасувати записи про продовження строку дії спірного договору оренди земельної ділянки від 07.10.2015р. за №346, задоволеними бути не можуть, оскільки державний реєстратор в таких позовних вимогах не є належним відповідачем.
Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.
Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі.
Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.
За правилами статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі.
Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першої статті 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.
Судом встановлено, що у зв'язку із збільшення орендної плати 10 серпня 2022 рокуміж ТОВ «Інтерагроінвест» та ОСОБА_1 було досягнуто згоди та внесено зміни до договору оренди землі № 346 від 07.102015, Пунктом 6 Договору сторони погодили, що:
«Договір укладено строком на 7 років 11 днів до 19.10.2022 року» з дняукладення договору оренди земельної ділянки, що є предметом цьогодоговору. У разі відсутності заперечень від однієї з сторін щодо поновленнядоговору оренди, наданих відповідно до вимог чинного законодавства, цейдоговір поновлюється у відповідності достатею 126-1 Земельного кодексуУкраїни».
Так, відповідно до Статтею 126-1 Земельного кодексу України визначено, що договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів.
Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.
Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
У зв'язку, з тим, що позивач не скористалася своїмправом відмови від поновлення договору та не звернулася не пізніш як замісяць до дати закінчення дії такого договору, до будь-якого реєстратора,який має доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майноз заявою про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору,договір поновився автоматично на той самий термін, до 31.10.2029 року
Продовження строку дії договорів відбулося технічними засобами Державного реєстру речових прав на нерухоме майно автматично - без додаткового волевиявлення сторін, тобто без будь-яких дій з боку Відповідача та укладення додаткових угод, оскільки сторони попередньо прогодилися на такі умови.
Представник позивача не вірно трактує норми матеріального права, їх застосування з підстав такої пролонгації за ст.126-1 Земельного кодексу України.
Так, законодавством чітко встановлено дві самостійні підстави для поновлення договорів оренди землі на новий термін:
-шляхом його автоматичного поновленнявідповідно до ст. 126-1Земельного кодексу України, якщо сторони про це домовилися та договір або зміни _до договору оренди землі укладені після 16.07.2020року;
-шляхом застосування переважного права оренди у відповідності до процедури встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» .
Так, поновлення договорів оренди землі,укладених до 16.07.2020,здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами,чинними на момент їх укладення. При цьому у разі внесення змін додоговору оренди землі після 16.07.2020 на них поширюються правила щодопоновлення договорів оренди землі, визначені статтею 126-1 Земельногокодексу України.
ТОВ «Інтерагроінвест» та Позивач ОСОБА_1 вносячи зміни до первісного договору №346 від 7.10.2015р.:
- передбачилиумову його автоматичної пролонгації;
- позивачка не скористалася своїм правом на відмову у поновленні договору шляхом звернення до державного реєстратора не пізніше, ніж за місяць до закінчення договорів (при цьому, відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» звернутись із такою заявою сторона може у будь-який час до закінчення договору оренди землі)
Натомість в апеляційній скарзі представник позивача адвокат Шаповад О.В. помилково застосувує до даного спору виключно статтю 33 ЗУ «Про оренду землі», а самепереважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, що суперечить обставинам справи та є необґрунтованим.
Апелянт залишив поза увагою той факт, що пролонгація договору оренди відбулася автоматично відповідно до ст. 126-1 Земельного кодексуУкраїни, оскільки Додаткова угода, яка була укладена з Позивачкою 10 серпня 2022 року тобто після 16.07.2020 року, містить умову про його поновлення після закінчення строку на який його укладено, без додаткового волевиявлення сторін.
Помилковим є також посилання апелянта, як на підставу автоматично пролонгації на Закон України від 24 березня 2022 року №2145-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного часу», оскільки ж знову автоматична прологнація відбулася відповідно до норм ст.126-1 Земельного кодексу України.
Доповнення до розділу ІХ «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі'передбачають, що договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, зміни до яких сторонами не вносились здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Доводи апеляційної скарги про те, що на час закінчення строку дії договору положення про автоматичну пролонгацію вже були не чинними не відповідають дійсності. Оскільки положення ст. 126-1 ЗК набрали чинності в липні 2020 року та були чинними станом на жовтень 2022 року на час закінчення строку дії договору оренди, укладеного в 2015 році.
Факт укладення додаткової угоди, якою строк оренди продовжувався до 19 жовтня 2022 рокупідтверджується висновком експерта від 09.05.2024 року №КСЕ-19/111-24/10816 (т. 1 а. с. 33-34, т. 2 а. с. 227-235). ҐВідповідно до якого підпис на додатковій угоді від 10 серпня 2022 року виконано позивачем.
Доказів, які б вказували на підписання даної додаткової угоди позивачем під примусом, суду надано не було.
Крім того в судовому засіданні апеляційного суду представник позивача надала пояснення, що ОСОБА_1 змушена була підписати таку додаткову угоду, так як їй необхідні були гроші на лікування дитини. Разом з тим така додаткова угода не визнавалась недійсною, як така що укладена під впливом тяжкої обставини. Доаказів того, що додаткова угода була укладена не в серпні 2022 року, а після того, як було зареєстровано продовження оренди на підставі такої угоди жодними доказами підтверджені не були.
Встановлено, що примірники спірних додаткових угод, належних позивачу та відповідачу ТОВ «Інтерагроінвест» по своєму змісту є ідентичними.
Посилання ж позивача у апеляційній скарзі на те, що позивач зазначала, що підписувала додаткову угоду під тиском, а експерти не провели експертизи давності документу, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судувід 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Судувід 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.
Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У позовній заяві позивачем вказано, що у серпні 2022 року надійшов лист із текстом підписаної додаткової угоди від 10 серпня 2022 року, уладеної нібито між тов. «Інтеранроінвест» в особі директора Тертисного О.В. та ОСОБА_1 . Вказано, що така додаткова угода суперечить волевиявленню позивача.
Обґрунтовуючи клопотання про призначення судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи, позивач спочатку зазначив, що: «під час судового засідання з'ясувалось, що додаткову угоду від 10.08.2022 позивач підписувала під примусом, текст угоди не погоджувала і не розуміла». Надалі, у цьому ж клопотанні, позивач зазначає, що «в графі підпис Орендодавця міститься не підпис Орендодавця».
Крім того позивач просила поставити експертам питання, щодо можливого підписання додаткової угоди після дати її укладання та чи накладався друкований текст додаткової угоди та рукописного підпису у різний час(том 2, а.с. 107-111).
Після отримання висновку експертизи від 09.05.2024 року №КСЕ-19/111-24/10816 (т. 1 а. с. 33-34, т. 2 а. с. 227-235), позивач у апеляційній скарзі лише зазначала про те, що нею було підписано додаткову угоду під тиском на початку жовтня 2022 року, тобто до закінчення строку дії договору.
Така поведінка позивача несе суперечливий характер та не може відповідати принципу добросовісності.
На недобросовісну поведінку позивача також вказує посилання на ту обставину, що суддя першої інстанції проявив максимально негативне ставлення до сторони позивача, що призвело до недовіри до судді, у зв'язку з чим позивачем було заявлено про відвід судді, однак суд відмовив у заявленому відводі з формальних та необ'єктивних підстав.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача надала пояснення, що відвід позивачем заявлявся до липня 2024 року, через вчинення суддею процесуальних порушень, а тому колегія суддів доходить висновку, що суд обґрунтовано відмовив в задоволенні такого відводу, оскільки відповідно до ч.4 ст. 36 ЦПК України незгода учасника процесу з процесуальними рішеннями суду не можуть бути підставою для відводу.
16 липня 2024 року у Ставищенському районному суді Київської області було зареєстровано заяву представника ТОВ «Інтерагроінвест» про відвід судді (том 3, а.с. 12-20).Заява була обґрунтована тим, що суддя, який розглядає справу теж перебуває в договірних відносинах з відповідачем.
В судовому засіданні від 16 липня 2024 року, під час розгляду заяви про відвід судді, ОСОБА_1 та її представник - Шаповал О.В. зазначили, що дана заява не підлягає задоволенню, так як і інші судді мають земельні ділянки, які передають в оренду відповідачу. У зазначеному судовому засіданні була проголошена відмова в задоволенні заяви про відвід головуючому судді (том 3, а.с. 37-39)
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок експерта не містить інформацію про кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за відповідною експертною спеціальністю, колегія не приймає, так як експертиза призначалась судом, проведена установою, визначеною судом, а тому у суду відсутні підстави вважати, що у експерта Київського науково-дослідного криміналістичного центру відсутня кваліфікація для проведення почеркознавчих досліджень.
Доводи про те, що висновок судової експертизи необґрунтований є безпідставні. Крім того, як зазначалось вище, представник позивача надавав пояснення, що позивач підписувала договір під впливом тяжких обставин. Тобто результати експертного дослідження узгоджуються з такими поясненнями.
Доводи про те, що не була проведена експертиза давності документа також не впливають на законність рішення суду, з огляду на зміст та обсяг заявлених позивачем вимог.
Сторона позивача, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказувала, що жодним документом у справі не підтверджено виконання п. 3.5. Договору від 07.10.2015 року № 346 Орендарем.
Відповідно до п.3.5. Договору, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж на 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію(том 1, а.с. 109-112).
Термін дії договору оренди земельної ділянки завершувався 19 жовтня 2022 року.
Як зазначено самим позивачем та підтверджено наданим Листом-повідомленням від 10 лютого 2022 року, ТОВ «Інтерагроінвест» заявив про намір укладення договору на новий строк та запропонував позивачу укласти додаткову угоду щодо оренди земельної ділянки.
Отже, про намір продовжити дію договору орендодавця було повідомлено за вісім місяців до закінчення дії договору.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, аргументи апеляційної скарги позивача не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі, не спростовують правильних висновків суду, а також не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування рішення суду.
Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. А тому керуючись ст. 375 ЦПК України, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382,ст.384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 26 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 жовтня 2024 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська