Справа №523/17602/24
Провадження №1-кс/523/3459/24
23.10.2024 року
Слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора Суворовської окружної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , в присутності підозрюваного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , достовірно знаючи про військову агресію збройних сил російської федерації проти України та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжено, в останнє Указом Президента України від 23.07.2024 року № 469/2024, затвердженого Законом України від 23.07.2024 № 3891-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб скоїв умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 01 жовтня 2024 року близько 19 год. 10 хв. ОСОБА_6 , перебуваючи біля 2-го під'їзду житлового будинку АДРЕСА_3 , помітив раніше незнайому йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на шиї якої знаходився золотий ланцюжок та в цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_7 та шляхом ривку своєю рукою зірвав з її шиї золотий ланцюжок із плетінням «Бісмарк», вагою 20.34 г.
Після чого, ОСОБА_6 з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 28476,10 гривень.
Слідчий звернулась до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором прокуратури району, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 .
Прокурор підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти клопотання слідчого та просила обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі відносно її підзахисного, або застосувати мінімальний розмір залогу.
Підозрюваний ОСОБА_6 під час розгляду клопотання підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши думки учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджуються наступними доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами огляду предметів та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України завдань по вказаним кримінальним провадженням, проведення досудового розслідування у розумні строки, необхідно застосувати запобіжний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 176, ст. 183 КПК України, - тримання під вартою, не застосування якого, дасть підозрюваному можливість:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.
З врахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_6 діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказані обставини окрім клопотання підтверджуються іншими матеріалами провадження.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання винуватим, також враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, міцність соціальних зв'язків.
Відповідно до вимог ст.ст. 177 та ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не виконає покладенні на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v UnitedKingdom 14310/88, 28 жовтня 1994 року) зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Ухвалив:
Клопотання слідчого СВ ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із триманням в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 21.12.2024 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 242 240 гривень.
Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний, обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками по справі.
Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 21.12.2024 року (включно).
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1