Справа № 522/13756/24-Е
Провадження 2/522/6630/24
23 жовтня 2024 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.,
за участю секретаря судового засідання - Звонецької І.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
В позовній заяві позивач посилається на те, що з липня 2023 року подружжя мешкає окремо один від одного, стосунки між собою вони не підтримують, повністю зникло взаєморозуміння і взаємоповага. Кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім'я припинила своє існування. На даний момент їх шлюб носить формальний характер, тому подальше сумісне життя з відповідачем та збереження сім'ї неможливі.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року провадження по справі відкрито.
23 жовтня 2024 року представником позивача було надано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач сповіщений належним чином, в судове засідання не з'явився.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до наступних висновків.
Судом встановлені фактичні обставини, що 29 жовтня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Державна реєстрація шлюбу була проведена Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 29 жовтня 2021 року, про що було зроблено актовий запис №2981.
Від шлюбу у подружжя народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 липня 2023 року позивачці було видано ордер стримування у зв'язку з фактами домашнього насильства з боку чоловіка. Ордер захищав позивачку та сина ОСОБА_4 .
Рішенням Сімеи?ного суду Західноі? Австраліі? Олбані від 15 квітня 2024 року, позивачці призначено одноосібну опіку над сином ОСОБА_5 , з можливістю без участі батька приймати всі рішення (щодо виїзду за кордон, медичні, загальноосвітні, релігійні, тощо).
Однією сім'єю сторони не проживають, спільне домогосподарство не ведеться, фактичні шлюбні відносини припинені.
На час розгляду справи майнові вимоги, будь-кого з сторін, суду не пред'явлені. Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами немає, примирення між ними неможливе.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв'язку з чим, є неможливим.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі ст. ст.110,112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18 Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Судом встановлено, що спір щодо місця проживання дитини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній, такий позов ані позивач, ані відповідач не пред'являли, суд його не вирішував.
Враховуючи, що сторони не зверталися до суду із вимогами про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, суд, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, встановив, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживає разом з матір'ю, суд залишає проживати дитину з нею, чим лише констатує місце проживання дитини, не визначаючи його.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст.12,13,76,77,141,259,263,264,265,268,272,273 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 укладеного 29 жовтня 2021 року Приморським відділом державноії реєстраціії актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиціії (м. Одеса),про що було зроблено актовиий запис №2981.
Залишити проживати дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із його матір'ю - ОСОБА_1 .
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст рішення виготовлений 28.10.2024 року.
Суддя А.В. Науменко
23.10.2024