Справа № 504/4381/24
Номер провадження 1-кп/504/723/24
29.10.2024 рокус-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово, розглянувши в спрощеному провадженні матеріали кримінального провадження №12024166330000060, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.06.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Любопіль Комінтернівського району Одеської області, громадянина України, освіта середня, офіційно непрацюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,
У невстановлений час та місці, але не пізніше 05 квітня 2024 року, у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на незаконний вилов водних живих ресурсів, а саме риби виду «Бичок-лисун мармуровий» із водойми Тилігульського лиману в акваторії Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», неподалік від АДРЕСА_3 .
Маючи протиправний умисел, спрямований на незаконне заняття рибним добувним промислом, ОСОБА_2 , не маючи на це відповідного законного дозволу, виданого компетентним органом, за допомогою заборонених для рибалок-любителів знарядь лову - рибальських сіток (ятерів), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення шкоди рибним запасам України шляхом їх хижацького знищення та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони й відтворення довкілля, раціонального використання природних ресурсів, 05 квітня 2024 року, приблизно о 20.00 год., прибув на берег водойми Тилігульського лиману в акваторії Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», неподалік від АДРЕСА_3 , де незаконно встановив у воді дві рибальські сітки (ятері).
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на незаконний вилов водних біоресурсів, 06 квітня 2024 року, приблизно о 06.00 год., ОСОБА_2 , не маючи дозвільних документів на рибний добувний промисел, у порушення:
- ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно якої до природно-заповідного фонду України належить природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;
- п. 3 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно якої на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням;
- ст. 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», згідно якої спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- п. 1 ч. 1 розділ IV «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову як сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів;
- статті 27 Закону України «Про тваринний світ», любительське і спортивне рибальство, у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування;
- статті 52-1 Закону України «Про тваринний світ», заборонені знаряддя добування об'єктів тваринного світу, для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом, -
знаходячись на березі Тилігульського лиману в акваторії Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», неподалік від с. Любопіль Визирської об'єднаної територіальної громади Одеського району Одеської області, маючи протиправний умисел на незаконний вилов водних живих ресурсів, а саме риби виду «Бичок-лисун мармуровий», за відсутності дозвільних документів на промисел, використовуючи спеціальний рибацький костюм та заборонені для рибалок-любителів знаряддя лову - дві рибальські сітки (ятері), дістав із водойми раніше встановлені ними рибальські сітки, в яких знаходилась свіжовиловлена риба виду «Бичок-лисун мармуровий» у кількості 270 одиниць, таким чином здійснивши незаконний вилов водних живих ресурсів, чим завдав державі в особі Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» матеріальний збиток у розмірі 1106703,00 гривень (один мільйон сто шість тисяч сімсот три гривні 00 копійок).
Відповідно до додатку №7 постанови Кабінету Міністрів України № 575 від 10 травня 2022 року «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд», своїми протиправними діями ОСОБА_2 здійснив незаконний вилов водних живих ресурсів, а саме риби виду «Бичок-лисун мармуровий» у кількості 270 одиниць, загальною вартістю 1106703,00 гривень, чим заподіяв істотну шкоду рибним запасам України.
Дії ОСОБА_2 орган дізнання кваліфікував за ч.1 ст.249 КК України як незаконне зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 складена в присутності захисника ОСОБА_3 , щодо добровільності беззаперечного визнання його винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також письмова заява представника потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.249 КК України за ознаками незаконного зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке у відповідності до статті 12 КК України є кримінальним проступком, особу винуватого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів: нарколога, психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 66 КК України, являється щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , відповідно до положень ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, обставин що пом'якшують покарання, відсутність обставин що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що при обранні ОСОБА_2 міри покарання у виді обмеження волі, можливим застосувати дію ст.75 КК України, з виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст.76 КК України, оскільки його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства. Суд вважає, що така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
У зв'язку із цим, арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30.08.2024р., а саме на: ятеря 2 шт., розмірами 15 м. та 7м довжиною, вічко кожного 5 мм та рибацький костюм, резиновий, зеленого кольору - необхідно скасувати.
Речові докази по справі, а саме: ятеря 2 шт., розмірами 15 м. та 7м довжиною, вічко кожного 5 мм та рибацький костюм, резиновий, зеленого кольору, які передані на відповідальне зберігання ПП «Клест ЛТД» - необхідно конфіскувати на користь держави.
Представником потерпілого РЛП «Тилігульський» заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь держави в особі РЛП «Тилігульський» грошових коштів в розмір 1106703 грн.
Вирішуючи питання стосовно цивільного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч.1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною 1 ст.129 КПК України визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У заяві про визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження обвинувачений ОСОБА_2 в присутності свого захисника ОСОБА_3 вказав, що із вимогами позовної заяви від представника потерпілого на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди у розмірі 1106703 (один мільйон сто шість тисяч сімсот три) грн. він згоден.
Суд, дослідивши цивільний позов, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, таким чином, оскільки кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду природно-заповідному фонду України, цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Процесуальні витрати по справі на залучення експерта з проведення криміналістичної експертизи, документально підтвердженні, тому відповідно до ст.124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.100, 128, 302, 368, 370, 374, 376, 381, 382, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.249 КК України та призначити йому покарання призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, призначеного судом за даним вироком з випробуванням, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку ОСОБА_2 не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Арешт на майно, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30.08.2024р., а саме на: ятеря 2 шт., розмірами 15 м. та 7м довжиною, вічко кожного 5 мм та рибацький костюм, резиновий, зеленого кольору - скасувати.
Речові докази по справі, а саме: ятеря 2 шт., розмірами 15 м. та 7м довжиною, вічко кожного 5 мм та рибацький костюм, резиновий, зеленого кольору, які передані на відповідальне зберігання ПП «Клест ЛТД» - конфіскувати на користь держави.
Цивільний позов РЛП «Тилігульський» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.11.2001 р. Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Держави в особі регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» (67500 Одеська область Одеський район АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), шкоду заподіяну природно-заповідному фонду України у розмірі 1106703 (один мільйон сто шість тисяч сімсот три) грн.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 16.11.2001 р. Комінтернівським РВ УМВС України в Одеській області, ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , процесуальні витрати на залучення експерта з проведення криміналістичної експертизи в сумі 15145 (п'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять ) грн. 60 коп., на користь держави.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1