Справа № 947/23625/24
Провадження № 2/947/4879/24
29.10.2024 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» 01.08.2024 звернулось до суду з позовною заявою, відповідно до позовних вимог якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором від 25.02.2023 № 07849-02/2023 у сумі 29303,00 грн (з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19303,00 грн - заборгованість за відсотками), судові витрати у розмірі 3028,00 грн, стверджуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором і не повернув у повному обсязі кредитні кошти і не сплатив відсотки за користування кредитом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
Свої вимоги мотивував тим, що 25.02.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07849-02/2023, який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до умов Кредитного договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.п. 1.8 п. 1 Кредитного договору невід'ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщуються на сайтах Товариства. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст..ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
01.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» укладено договір факторингу № 1062023, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» за плату належні йому Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
27.12.2023 між ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27122023-1, відповідно до умов якого ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 27.12.2023 № 27122023-1, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 29303,00 грн, з яких: з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19303,00 грн - заборгованість за відсотками, 00,00 грн - сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 27.12.2023 позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій.
Позивач стверджує, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, жодного платежу для погашення заборгованості ані на рахунок позивача, ані на рахунок первісного кредитора, не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором на загальну суму 29303,00 грн.
Ухвалою судді від 21.08.2024 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судові засідання від 25.09.2024 та 29.10.2024 засідання представник позивача не з'явився, одночасно з поданням позовної заяви просив провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання, призначені на 25.09.2024 та 29.10.2024, не з'явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, судові повістки повернуті з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою», відзив та заперечення на позов не надав, заяв та клопотань про відкладення справи не надав.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 25.02.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 07849-02/2023 у формі електронного документу.
Пунктом 1 Договору про надання споживчого кредиту передбачено, що Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до пункту 1.2 - 1.3, 1.7 вказаного Договору, кредит надається на 25 днів, тобто до 20.03.2023, дата надання кредиту 25.02.2023. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 726,35% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,99% (процентів) на добу. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської кратки, вказаної Клієнтом.
В пункті 6 Договору зазначено, що підписанням цього договору Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, а також підтверджує, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Договір підписується з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
З боку відповідача Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W624.
Суд вважає, що позивачем надано належні докази укладення ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», погодження сторонами істотних умов кредитних договорів, шляхом підписання за допомогою електронного підпису.
01.06.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» укладено договір факторингу № 1062023, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» за плату належні йому Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2 цього Договору Фактор стає кредитором в зобов'язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги за Основними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті боргу за основними договорами, строк платежу за якими настав, відповідно до акту прийому-передачі (додаток № 2 до Договору), а також вимоги по Основним договорам, що виникнуть в майбутньому.
При цьому, до матеріалів позовної заяви та матеріалів справи відповідний Акт прийому-передачі реєстру боржників позивачем не долучено, суду не наданий.
27.12.2023 між ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27122023-1, відповідно до умов якого ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Актом прийому-передачі реєстру боржників від 27.12.2023 за договором факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 підтверджується передача ТОВ «ІНВЕСТРУМ ГРУП» та прийняття фактором ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» реєстру боржників за кількістю 7631, після чого з урахуванням п. 1.2 договору факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 від клієнта переходить право вимоги заборгованості боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 27.12.2023 за договором факторингу №27122023-1 від 27.12.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29303,00 грн, з яких: 10000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 19303,00 грн - заборгованість за відсотками.
На підтвердження перерахування коштів позивач послався на розрахунок заборгованості, згідно з яким за період з 27.12.2023 по 31.05.2024 сума заборгованості за основною сумою боргу становить 10000 грн, сума заборгованості за відсотками - 19303 грн.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання такого доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).
Проте, позивачем під час розгляду справи в суді не надано належних, допустимих та достовірних доказів, підтверджуючих перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 , зокрема копій первинних банківських документів на перерахування коштів за договором про надання споживчого кредиту від 25.02.2023 на картковий рахунок відповідача.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Таким чином, оскільки позивачем належних та допустимих доказів перерахування грошових коштів ТОВ ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за договором про надання споживчого кредиту від 25.02.2023 на картковий рахунок ОСОБА_1 суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ураховуючи, що за наслідками розгляду справи та наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 81,141,258-260,263-265,274-279,280-282 ЦПК України, ст ст 509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, e-mail: info@eadr.com.ua, a35625014@mail.gov.ua.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 29.10.2024.
Суддя: Ю. А. Скриль