Справа №487/1593/24
Провадження №2/487/1477/24
17.10.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Кузьменко В.В., за участю секретаря судових засідань Барської А.В., розглянувши цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 12.06.2019 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №871606326. 28.11.2018 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти тест Договору у новій редакції.
Відповідно до реєстру боржників №43 від 10.09.2019 року до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №87166326.
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача в сумі 19598,78 грн.
Ухвалою суду від 29.02.2024 року відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін.
12.03.2024 року до суду надійшла заява представника відповідача про вступ представника у справу.
15.03.2024 року до суду надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що реєстр боржників до договору факторингу №28/1118-01 до ТОВ "Таліон плюс" позивачем не надано на якій підставі перейшло право грошової вимоги до відповідача з кредитним договором №871606326 не відомо. Крім того, боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора. В задоволені позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 24.06.2024 року здійснено перехід з з розгляду цивільної справи за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного провадження, на розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
22.07.2024 року до суду надійшла заява представника представника відповідача про розгляд справи за її відсутності, в задоволені позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 06.08.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
09.09.2024 рокудо суду надійшла заява представника представника відповідача про розгляд справи за її відсутності, в задоволені позову просить відмовити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник відповідача до суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в задоволені позову просила відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 3, 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 12.06.2019 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №871606326.
28.11.2018 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти тест Договору у новій редакції.
Відповідно до реєстру боржників №43 від 10.09.2019 року до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №87166326.
20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача в сумі 19598,78 грн.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином суд дійшов висновку, що зазначений позивачем кредитний договір був укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при їх укладенні сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які передбачені кредитним договором.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21) та від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на підставі договору факторингу набуло права вимоги до ОСОБА_1 відносно боргових зобов'язань.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно дост.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті12,13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Оскільки позивач довів належними доказами факт укладення відповідачем кредитного договору, невиконання умов відповідачем, факт укладення договору факторингу, а також розмір боргу, суд дійшов висновку про задоволення повністю позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 141, 259, 264, 265, 268, 279, 288, 354 ЦПК України, ст.ст. 207, 525, 526, 530, 610-612, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 871606326 в розмірі 19598,78 грн., з яких: 7998,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11600,28 грн. - сума заборгованості за відсотками та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя В.В.Кузьменко