Справа № 471/1024/24
Провадження №1-кп/471/83/24
Номер рядка звіту 17
29 жовтня 2024 року Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді- ОСОБА_1 ,
за участі секретаря- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого- ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області кримінальне провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152170000132 від 23.06.2024 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Улянівка Братського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
23.06.2024 р. близько 00 год. 10 хв., ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебували на відкритій місцевості біля двоповерхового будинку, де тимчасово мешкає ОСОБА_7 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Під час спілкування між останніми виник словесний конфлікт, в ході якого на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_8 виник злочинний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ..
З цією метою, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, взяв предмет зовні схожий на кухонний ніж, який вважав зручним та таким, що володіє достатніми вражаючими колючо-ріжучими властивостями для спричинення тяжких тілесних ушкоджень.
На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_7 , утримуючи у своїй правій руці вищезазначений предмет зовні схожий на кухонний ніж, наніс ним декілька цілеспрямованих ударів в область грудної клітини зліва та один удар в область живота ОСОБА_6 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді: множинних колото-різаних ран лівої половини грудної клітини, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент заподіяння, поодинокого непроникаючого сліпого колото-різаного поранення передньої черевної стінки, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини та пояснив суду, що 23.06.2024 р. він посварився із співмешканкою ОСОБА_9 , після чого остання з дитиною десь поїхали, як потім він дізнався вони їздили до с. Миколаївка відпочивати на річку. У вечорі, до початку комендантської години, ОСОБА_10 з дитиною привезли на автомобілі її знайомі хлопці, серед яких був потепілий. Сестра ОСОБА_10 сказала йому, що остання шукає хлопців, щоб з ним розібратися. Почувши звук автомобіля, він вийшов з квартири на вулицю, взявши з собою кухонного ножа. Потерпілий, з яким він раніше не був знайомий, почав з ним розмовляти, а потім як останній вдарив його, вони почали битися. В ході бійки він наніс потерпілому близько чотирьох ударів ножем, після чого потерпілий побіг до автомобіля. Коли вищевказані хлопці поїхали, він пішов ночувати до друга і по дорозі викинув вищезазначеного ножа. У вчиненому щиро кається, зробив відповідні висновки, попросив у потерпілого вибачення, примирився з останнім, просив суворо не карати та звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Потерпілий суду пояснив, що 23.06.2024 р. приблизно о 19:30 год. до нього приїхав його друг з ОСОБА_10 та вони разом поїхали на річку відпочивати. Після відпочинку, друг запропонував відвести ОСОБА_10 додому в с. Антонове. По дорозі ОСОБА_10 розповіла, що її співмешканець ОСОБА_5 ображає її. Йому стало шкода ОСОБА_10 , він вирішив захистити її і поговорити з останнім. Під час розмови з обвинуваченим він першим вдарив останнього в область обличчя, після чого між ним та обвинуваченим виникла бійка. В ході бійки ОСОБА_5 наніс йому чотири ножові поранення, одне з яких в живіт і три в грудну клітину зліва. Він відразу не зрозумів, що це ножові поранення, а, коли повернувся до автомобіля, в якому приїхали, та доторкнувся до себе рукою, то побачив на руці кров. Після цього, водій вказаного автомобіля завіз його до лікарні в селищі Братське, потім він лікувався в лікарні м.Вознесенськ. Обвинувачений попросив у нього вибачення, вони примирилися, будь-яких претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляв.
Факт наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 , ступінь тяжкості та механізм утворення, підтверджується висновком експерта № 216 від 30.07.2024 року, згідно якого у ОСОБА_6 за даними медичної документації мали місце тілесні ушкодження у вигляді множинних проникаючих колото-різаних ран лівої половини грудної клітини, які були небезпечними для життя, у тому числі і в момент спричинення, і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, та поодинокого непроникаючого сліпого колото-різаного поранення передньої черевної стінки, яке не було небезпечним для життя, викликало розлад здоров'я строком більше 6-ти днів та не потребує лікування строком більше 21-го дня і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Вказані тілесні ушкодження виникли незадовго до звернення потерпілого до лікувального закладу, від не менше ніж 5-ти ударно травматичних впливів предметом, що володіє колюче-ріжучими властивостями, можливо лезом ножа, можливо в строк за умов та обставин, вказаних у постанові. Локалізація, множинність та характер ушкоджень унеможливлюють механізм їх отримання в умовах із вертикального положення на площину.
Відповідно до листа КП «КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради» № 1359/01-12 від 24.07.2024 ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенська багатопрофільна лікарня» Вознесенської міської ради з 23.06.2024 року по 25.06.2024 року, витрати на лікування складають 3035,70 гривень.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини злочину і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи докази в їх сукупності, а саме показання обвинуваченого, показання потерпілого та надані прокурором письмові докази, суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України доведена повністю.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети покарання, яка полягає не тільки в карі, а й у виправленні засуджених, а також запобіганні вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого, попросив у потерпілого вибачення, примирився з потерпілим, відшкодував вищевказані витрати на лікування потерпілого, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра-нарколога не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, не встановлення обставинами, які обтяжують покарання.
При цьому суд також враховує висновок органу пробації, викладений в досудовій доповіді, відповідно до якого, беручи до увагу інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого ОСОБА_5 , його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненю повторних кримінальних правопорушень (а. с. № 29- 33).
З огляду на викладене, враховуючи думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, думку потерпілого, який погодився з думкою прокурора щодо призначення покарання обвинуваченому та зазначив, що будь-яких претензій до обвинуваченого не має, думку обвинуваченого, який просив суд суворо не карати та застосувати до нього ст. 75 КК України, суд вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, однак із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Звільняючи обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, суд вважає необхідним покласти на нього обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ст. 174 КПК України слід скасувати арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 25.06.2024 року (справа №471/775/24, провадження №1-кс/471/225/24).
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 369-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - ланцюжок світлого кольору, який поміщено до сейф-пакету CRI 1165779, та запальничку чорно-оранжевого кольору, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ, опломбовано пломбою NPU-1355801, які належать потерпілому ОСОБА_6 та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази:
- кухонний ніж після дослідження, запечатаний у первинне пакування, опечатаний біркою МОБ СМЕ та підписом експерта;
- зразок крові на марлі ОСОБА_8 , опечатаний біркою МОБ СМЕ та підписом експерта (паперовий конверт);
- зразок крові на марлі ОСОБА_6 , опечатаний біркою МОБ СМЕ та підписом експерта (паперовий конверт);
- залишки чотирьох серветок після дослідження, опечатані біркою МОБ СМЕ та підписом експерта (паперовий конверт),
які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити.
Скасувати арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 25 червня 2024 року (справа №471/775/24, провадження №1-кс/471/225/24), а речові докази: кофту зеленого кольору марки «Grehori Textile» з капюшоном зі слідами речовини бурого кольору та штани спортивні чорного кольору з білими вставками, зі слідами речовини бурого кольору, які були поміщені до сейф-пакету WAR1691496 та які належать ОСОБА_11 , і зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, повернути ОСОБА_11 .
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Братський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1