Справа № 458/1034/24
1-кс/458/174/2024
29.10.2024 м. Турка
Слідчий суддя Турківського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , а також прокурора Турківського відділення Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
24.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, після отримання 21.10.2024 заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_5 зазначає, що 21.10.2024 ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_5 за допомогою електронної адреси vyavdik@ukr.net було подано письмову заяву від 21.10.2024 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст.153 КК України на відповідну електронну адресу turka@lv.police.gov.ua до Самбірського РВП №2 в особі ГУ НП у Львівській області. Відповідні відомості не були внесені до ЄРДР впродовж 24-х годин, в порушення вимог ст.214 КПК України а тому вважає, що має місце бездіяльність уповноваженої особи ВП №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області. Просить внести відомості до ЄРДР та вручити ОСОБА_6 та ОСОБА_5 документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію письмової заяви від 21.10.2024 про вчинене кримінальне правопорушення, а також витяг з ЄРДР.
Під час розгляду скарги на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області слідчим суддею встановлено що така скарга подана саме ОСОБА_5 з її електронного суду, а тому особою, яка подала скаргу є ОСОБА_5 . В скарзі зазначається, що представником ОСОБА_5 є ОСОБА_6 , проте суду не представлено жодних документів, які підтверджують право представництва ним інтересів ОСОБА_5 .
У судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_5 та заявник ОСОБА_6 не прибули, про розгляд скарги були повідомлені належним чином. 25.10.2024 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи без її участі.
ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні 25.10.2024 прокурор Турківського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 просив відкласти розгляд скарги, визнати обов'язковою явку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , викликати таких у судове засідання.
Старший слідчий СВ ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора та просив відкласти розгляд скарги, розгляд такої проводити з обов'язковою участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді від 25.10.2024 розгляд скарги ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області відкладено на 29.10.224 о 09:30 год.
28.10.2024 на адресу суду ОСОБА_5 через підсистему «Електронний суд» скерувала клопотання про розгляд скарги без її участі, оскільки з об'єктивних причин не зможе прибути у судове засідання.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами,передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи положення ч.1 ст.28 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а положеннями ч.3 ст.306 КПК України хоч і визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, але наслідки неявки у судові засідання такої не визначено, з врахуванням належного повідомлення скаржника, заявника, слідчий суддя вважає, що скаргу слід розглянути у відсутності скаржника на підставі наявних матеріалів.
Як передбачено ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, принципи верховенства права та законності застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), якою сформовано критерії визначення розумності процесуальних строків у кримінальному провадженні, зокрема, Рішення ЄСПЛ у справі «Кениг проти Федеративної республіки Німеччини». Відповідно до п. 99 цього рішення: «розумний строк розгляду» в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків кримінального процесу, суд звертає увагу (поміж іншим) на складність справи, поведінку скаржника та рух справи. Однак, затримки, викликані труднощами справи самі по собі не виправдовують тривалість судового розгляду.
З урахуванням наведених положень, врахувавши подане ОСОБА_5 клопотання про розгляд справи без її участі, а також те, що ОСОБА_6 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності особи, яка подала скаргу та заявника.
У судовому засіданні прокурор просив розгляд скарги здійснювати за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки з їх скарги неможливо встановити чи ОСОБА_5 є заявником про вчинення кримінального правопорушення і на якій підставі ОСОБА_6 подав таку заяву.
Старший слідчий СВ ВП № 2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 підтримав думку прокурора та вказав що СВ ВП № 2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області вживались заходи щодо виклику ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відділ поліції для належного подання й обґрунтування щодо вказаного в заяві кримінального правопорушення, проте такі не з'явились. При цьому вказав, що ОСОБА_6 не може бути належними заявником поданої ним заяви.
Заслухавши прокурора, слідчого, дослідивши доводи скарги та додані до неї матеріали, перевіривши матеріали щодо розгляду заяви ОСОБА_6 , вирішуючи скаргу по суті, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином законодавцем встановлено обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, шляхом внесення таких до ЄРДР не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення і при цьому не передбачено здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Під час розгляду скарги слідчий суддя встановив, що 21.10.2024 ОСОБА_6 за допомогою електронної адреси vyavdik@ukr.net подав письмову заяву (в якій вказав: власний підпис заявника журналіст ОСОБА_6 , потерпілою зазначив ОСОБА_5 ) на відповідну електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 153 КК України.
Подана заява, станом на день подання скарги не зареєстрована та відомості про кримінальне провадження, зазначені у заяві ОСОБА_6 не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З наведених норм вбачається обов'язок уповноважених осіб здійснити фіксацію наданих заявником відомостей про кримінальне правопорушення. Водночас, передбачена чинним КПК України процедура внесення відомостей не свідчить про те, що взагалі відсутні будь-які критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Ця процедура передбачає, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити детальну та ретельну оцінку викладених у заяві відомостей, а фактично необхідно лише перевірити зміст самої заяви на предмет наявності у ній належних даних для внесення відомостей до ЄРДР.
Згідно з п. 2 ч. 1 (Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру) Розділу ІІ Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Зазначені положення кримінального процесуального закону свідчать про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Згідно висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 в справі № 818/15/18, за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому, у розрізі такої думки Великої Палати Верховного Суду, слідчий суддя повинен з'ясувати наведені обставини судом касаційної інстанції, як такі, що підлягають установленню, у обсязі наявних та поданих до суду доказів, на час розгляду скарги.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення - це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону кримінального правопорушення і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його негативні наслідки та причинний зв'язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, вноситься інформація про сукупність ознак, які свідчили б про вчинення того чи іншого кримінального правопорушення, і дали змогу кваліфікувати дії або бездіяльність, про яку йдеться у повідомленні про кримінальне правопорушення, за відповідними статтями Кримінального кодексу України.
Обставини щодо наявності чи відсутності суспільно небезпечного діяння у діях чи бездіяльності особи можуть бути встановлені лише після проведення дій, визначених главою 20 КПК України.
Водночас, завданням судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на цій стадії є перевірка зазначених скаржником обставин, що, на його думку, вказують на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, та за наявності відповідних підстав - відновлення порушених прав.
На час розгляду скарги слідчий суддя встановив, що відповідні відомості про кримінальне правопорушення, вказані в заяві ОСОБА_6 від 21.10.2024 не були внесені уповноваженою особою ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області до ЄРДР згідно з вимогами ст. 214 КПК України.
З огляду на викладені заявником факти у заяві про вчинення кримінального правопорушення, неможливо однозначно стверджувати про відсутність подій чи складу кримінального правопорушення, натомість зазначені у заяві обставини мають бути перевірені органом досудового розслідування, шляхом внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування, таким чином скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, тому слідчий суддя дійшов висновку, що має місце бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Отже, з урахуванням вимог п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарги необхідно зобов'язати суб'єкта оскарження внести відповідні відомості до ЄРДР та на виконання п. 1-1 ч. 2 ст. 60 КПК України надати заявнику витяг з ЄРДР.
З огляду на викладене, скарга ОСОБА_5 є обгрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.60, 214, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, які отримані на підставі заяви ОСОБА_6 від 21.10.2024 про вчинення кримінального правопорушення та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та надати скаржнику та заявнику документ, що підтверджує прийняття та реєстрацію заяви від 21.10.2024 про вчинене кримінальне правопорушення, витяг з ЄРДР.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 29.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_7