Справа № 464/5553/24
пр.№ 2/464/1759/24
28.10.2024 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
секретар судового засідання - Шманько О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №09.12.2023-100002646 від 09.12.2023 у розмірі 13 619,07 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.12.2023 між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису шляхом ідентифікації через використання системи BankID Національного банку укладено кредитний договір №09.12.2023-100002646. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 14 000 грн., строком на 140 днів. Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. Відповідач, у свою чергу, порушив зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що станом на 26.04.2024 становить 13 619,07 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, відповідно до якої позов визнала.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями частин 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Встановлено, що 09.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 09.12.2023, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «М653», укладено кредитний договір №09.12.2023-100002646 від 09.12.2023.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п. 3.1 Пропозиції).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).
Відповідно до пп. 1-8 Заявки кредитного договору №09.12.2023-100002646 від 09.12.2023, дата надання/видачі кредиту - 9.12.2023, сума кредиту - 14 000 грн, строк на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту - 26.04.2024, процентна ставка фіксована 1 % за кожен день користування кредитом, комісія 1 платіж у сумі 2 100 грн.Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: НОМЕР_1 .
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 14000 грн підтверджено квитанцією сервісу LiqPay, платіж 2401905030 від 09.12.2023 на платіжну карту VISA НОМЕР_2 , призначення платежу: видача за договором №09.12.2023-100002646.
Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №09.12.2023-100002646 від 09.12.2023, заборгованість ОСОБА_1 становить 13 619,07 грн, з яких: 786,50 грн. - основний борг, 4 832,57 грн. - проценти за період з 09.12.2023 по 26.04.2024.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилився від сплати заборгованості за таким, визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб,суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №09.12.2023-100002646 від 09.12.2023 у розмірі 13 619,07 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, згідно з якими у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки позивачем при поданні позову понесено витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2422,40 грн., останньому необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що становить 1 211,20 грн., а решту судових витрат у розмірі 1211,20 грн. стягнути з відповідача на його користь.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 28.10.2024.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 142, 200, 247, 263-265, 280-289Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ідентифікаційний код 37356833, місцезнаходження - м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а) заборгованість за кредитним договором №09.12.2023-100002646 від 09.12.2023 в розмірі 13 619 (тринадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять) гривень 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 28.10.2024.
Головуючий Назарій ДУЛЕБКО