Справа № 946/8642/24
Провадження № 1-кс/946/2701/24
28 жовтня 2024 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове слідство по кримінальному провадженні № 12024162150001392 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Слідчий звернувся із клопотанням про накладення арешту на банківський рахунок НОМЕР_1 АТ «Універсалбанк», банківський рахунок, що прив'язаний до банківської картки № НОМЕР_2 АТ «Райффайзен Банк», банківський рахунок НОМЕР_3 ТОВ «NovaPay», мотивуючи тим, що17.10.2024 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що невстановлені особи, зателефонувавши через додаток «Телеграм», представившись представниками банку «Монобанк», спілкуючись із заявницею по телефону, назвали номери банківських карток, на які остання здійснила переказ грошових коштів на суму 200450 грн., під приводом розблокування вказаних грошових коштів та отримання можливості в подальшому здійснювати окремі транзакції.
Крім того, досудовим розслідування встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 здійснила переказ грошових коштів на суму 100000 грн. на банківський рахунок НОМЕР_1 АТ «Універсалбанк», також здійснила переказ грошових котів на суму 50000 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 АТ «Райффайзен Банк», також здійснила переказ грошових коштів на суму 50450 грн. на банківський рахунок НОМЕР_3 що емітована ТОВ «NovaPay».
Таким чином, слідчий вважає, що арешт на вищевказані банківські рахунки є заходом забезпечення кримінального провадження, який виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, окрім цього, враховуючи вище зазначене, існують реальні ризики подальшого зняття або пересилання на інші банківські рахунки грошових коштів потерпілої.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, в клопотанні просять розглядати справу за їх відсутності.
Представник АТ «Універсалбанк», АТ «Райффазен Банк», ТОВ «NovaPay» в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причину неявки суду не повідомили.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як передбачено п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально - протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В провадженні СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2024 року, за № 12024162150001392 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні встановлено, що 17.10.2024 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що невстановлені особи, зателефонувавши через додаток «Телеграм», представившись представниками банку «Монобанк», спілкуючись із заявницею по телефону, назвали номери банківських карток, на які остання здійснила переказ грошових коштів на суму 200450 грн., під приводом розблокування вказаних грошових коштів та отримання можливості в подальшому здійснювати окремі транзакції.
Крім того, досудовим розслідування встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 здійснила переказ грошових коштів на суму 100000 грн. на банківський рахунок НОМЕР_1 АТ «Універсалбанк», також здійснила переказ грошових котів на суму 50000 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 АТ «Райффайзен Банк», також здійснила переказ грошових коштів на суму 50450 грн. на банківський рахунок НОМЕР_3 що емітована ТОВ «NovaPay».
Враховуючи зазначені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ «Універсал банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , банківські рахунки що прив'язані до банківської картки № НОМЕР_2 АТ «Райффайзен Банк», банківський рахунок НОМЕР_3 ТОВ «NovaPay», з метою збереження речових доказів, оскільки вказані активи могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а їх походження підлягає ретельній перевірці під час досудового розслідування.
На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено, що зазначене майно, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою слідчого від 14.03.2024 визнані речовим доказом, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки могли бути набуті кримінально протиправним шляхом та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування кримінального провадження № 12024162150001392 від 18 жовтня 2024 року.
При вирішенні клопотання слідчого, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які можливо були засобами вчинення злочинів, та відповідно залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення (ч. 3 ст. 190 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні на початковій стадії досудового розслідування.
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУ Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти в сумі 100 000 грн., які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 АТ «Універсалбанк».
Накласти арешт, шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти в сумі 50 000 грн., які знаходяться на банківському рахунку, що прив'язаний до банківської картки № НОМЕР_2 АТ «Райффайзен Банк».
Накласти арешт, шляхом тимчасового позбавлення власника (володільця) права на відчуження, розпорядження та користування на грошові кошти в сумі 50 450 грн., які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_3 ТОВ «NovaPay».
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1