Справа № 451/1235/24
Провадження № 2/451/431/24
іменем України
(повне)
29 жовтня 2024 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,
за участі секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
встановив:
Стислий виклад позиції сторін
Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат А. Фрей через «Електронний суд» подав позовну заяву до Радехівської міської ради Львівської області (відповідач), у якій просить, з урахуванням уточнених вимог:
встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступила в управління спадковим майном після смерті батька ОСОБА_3 1928р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняла спадщину після його смерті;
визнати за позивачем - ОСОБА_1 право власності на земельну частку(пай) у землі, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Червоноградського (колишнього Радехівського) району Львівської області, розміром 2.31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі(на місцевості) в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , які належали Спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №13-135275, виданий Дмитрівською сільською Радою народних депутатів Радехівського району Львівської області 02.06.1997 року, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 41041;
судові витрати покласти на позивачку.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору представник позивачки покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно, до складу якої увійшло право власності на земельну частку (пай)загальною площею 2.31 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради, що підтверджується Сертифікатом на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №13-135275, виданого головою Дмитрівської Ради народних депутатів 02.06.1997, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю(середню земельну частку) за №1042. За життя ОСОБА_4 заповідального розпорядження не залишив. Останній постійно до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживав і був зареєстрований один по АДРЕСА_1 . Разом з ним за даною адресою на день смерті проживала ОСОБА_2 . При зверненні до нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно у зв'язку з тим, що Сертифікат на право на земельну частку (пай) видано після смерті спадкодавця.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У судове засідання сторони участі уповноважених представників не забезпечили.
Заяви та клопотання учасників справи
10 вересня 2024 року представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом А. Фреєм на розгляд суду подано заяву про усунення недоліків(а.с.39-41).
24 жовтня 2024 року представником відповідача, міським головою ОСОБА_5 подано до суду заяву, в якій останній просить суд розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення(а.с49.).
28 жовтня 2024 року представником позивачки ОСОБА_2 - адвокатом А. Фреєм на розгляд суду подано клопотання. В якому останній просить суд розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує(а.с.50).
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 1, 3 статті 211, частини 1 статті 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Процесуальні дії суду у справі
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 05.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків(а.с.36-37).
Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 11.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до відкритого підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження(а.с.46-47).
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Батьками ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 05.02.1953 серії НОМЕР_1 (а.с.14).
Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 14.11.1971 вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 уклали шлюб, що підтверджується актовим записом № 29. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 »(а.с.18).
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.01.1982 вбачається, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Львів, Львівської області(а.с.24).
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 07.02.2020, виданого повторно, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Дмитрів, Львівської області(а.с.19).
Після смерті ОСОБА_9 спадкова справа не заводилася, що встановлено витягом зі спадкового реєстру № 74954788 від 30.11.2023(а.с.11).
Довідкою Радехівської міської ради Львівської області№326 від 23.07.2024 встановлено, що ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Разом з останнім за даною адресою проживала ОСОБА_10 (а.с.28).
Постановою державного нотаріуса, завідувача Соснівської державної нотаріальної кантори Львівської області Медведюк З.С. від 11.04.2024 № 125/02-31 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_9 , оскільки Сертифікат на право на земельну частку (пай) видано після смерті спадкодавця(а.с.15-17).
Рішенням та додатком до рішення Голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області від 29.05.1997 №270 «Про затвердження розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розмір в умовних кадастрових одиницях спілки власників селянських господарств «Світанок» підтверджується, що ОСОБА_11 виділено земельну частку(пай) площею 2,31га (а.с.120,21-23).
Відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №13-135275, зареєстрованого 02.06.1997 в книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на земельну частку(пай) за №1042, ОСОБА_4 на підставі рішення Радехівської Ради народних депутатів від 29.05.1997 №270 передано у приватну власність земельну частку (пай) площею 2,31 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості(а.с.25-26).
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування і неможливістю реалізації цього права через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (даної - ЦК УРСР), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Цивільний процесуальний кодекс України (далі ЦПК України).
Так, частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення факту.
Водночас, нормою частини 2 цієї статті ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Норми статей 293 та 294 ЦПК України, визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, зокрема, встановлення факту родинних відносин та визначають обсяг суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, якими наділені сторони у цих правовідносинах.
Окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм процесуального закону, суд зважає на роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 (далі - Постанова Пленуму ВСУ).
Так, у пункті 1 Постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 16 постанови звернуто увагу на те, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.
Так, згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).
Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Як передбачено пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно частиною 4 статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. ст. 206-207 ЦПК України.
За правилами частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . Останній, до дня смерті був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Разом з останнім за даною адресою проживала його дочка - ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_4 заповідального розпорядження не залишив.
Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Водночас, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 належало право на земельну частку (пай) загальною площею 2.31 га, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №13-135275, зареєстрованого 02.06.1997 в книзі реєстрації сертифікатів на право приватної власності на земельну частку(пай) за №41041, і це право не припинилося внаслідок його смерті.
Факт вступу шляхом уплавління та володіння спадковим майном ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на час смерті останнього повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами (письмовими доказами), які відповідають критеріям належності і допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають.
Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеність факту вступу шляхом уплавління та володіння спадковим майном ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлення зазначеного факту породжує для юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в одержанні у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_2 (право на земельну частку (пай) у порядку спадкування) не визнається, відтак позивачка має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеність факту вступу шляхом уплавління та володіння спадковим майном .
З огляду на обґрунтованість та підставність заявлених вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Керуючись статтями 10, 19, 89, 200, 259, 264, 265, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України Радехівський районний суд Львівської області,
ухвалив:
позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Радехівським РВ УМВС України у Львівській області від 25.06.2002, РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Радехівської міської ради Львівської області (місцезнаходження: пр. Відродження, 3, м. Радехів, Львівська область, ідентифікаційний код юридичної особи 26361149) про встановлення факту, що має юредичне значення та визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступила в управління спадковим майном після смерті батька ОСОБА_3 1928р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та прийняла спадщину після його смерті.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку(пай) у землі, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Червоноградського району Львівської області, розміром 2.31 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі(на місцевості) в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , які належали спадкодавцю на праві приватної власності відповідно до Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ №13-135275, виданий Дмитрівською сільською Радою народних депутатів Радехівського району Львівської області 02.06.1997 року, зареєстрованого в книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку) за № 41041.
Судові витрати у справі покласти на позивачку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька