3/130/1148/2024
130/2790/24
28.10.2024 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянув матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.1 ст.164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1115 від 16.09.2024, ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність без державної реєстрації, а саме: виконання електромонтажних робіт та здійснення продажу електрообладнання на загальну суму 143855 грн, в тому числі 2023 рік - 49300 грн, 2024 - 143855,95 грн, чим порушив ст. 42, 58 ГК України, ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних і фізичних осіб підприємців та громадських формувань». Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, 22.10.2024 надав заяву про розгляд справи у його відсутність та про закриття провадження у справі. В судовому засіданні його захисник Рудяк С.В., повноваження якого підтвердженні ордером, заявив клопотання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , оскільки ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 164 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
24.102024 захисник Рудяк С.В. надав клопотання про закриття провадження у справі та одночасно долучив до клопотання копію договору підряду від 20.12.2023, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В судовому засіданні захисник Рудяк С.В. просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, з підстав того, що в порушення вимог ст. 256 КУпАП в протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП, яка є банкетною нормою, не викладено суть адміністративного правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не містить зазначення нормативно - правового акту, порушеного ОСОБА_1 , зокрема Закону України «Про підприємництво», а зазначені головним державним інспектором нормативно правові акти, зокрема ст. ст. 42, 58 ГК України не містять складу адміністративного правопорушення, порушеного ОСОБА_1 , також в протоколі не вказано місце та час адміністративного правопорушення.
Крім того, жодних доказів, які б свідчили про виконання ОСОБА_1 електромонтажних робіт та здійснення продажу електрообладнання не надано. Так, перевірка ГУДПС у Вінницькій області його посадовими особами була здійснена на підставі заяви ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 про виконання останнім електромонтажних робіт та здійснення продажу електрообладнання, проте електромонтажні роботи в квартирі ОСОБА_2 виконував брат ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що стверджується укладеним між ними договором підряду, а за виконану ОСОБА_3 роботу ОСОБА_2 проводив розрахунок на банківську карту належну ОСОБА_1 . Відповідно ОСОБА_1 не виконував жодних елелктромонтажних робіт в квартирі ОСОБА_2 та не займався продажем електрообладнання, жодних доказів протилежного матеріали справи не містять. Подане до суду клопотання про закриття провадження у справі підтримав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, пояснення захисника ОСОБА_4 та надане ним клопотання та документи, долучені до нього, суд дійшов наступних висновків.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною першою статті 256 КУпАП встановлено вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків та потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч.1 ст.164 КУпАП відповідальність за цією нормою закону настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Згідно ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У постанові Пленуму ВСУ від 25.04.2003 №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» Верховний Суд України роз'яснив, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Оскільки норма ст.164 КУпАП є бланкетною, то в протоколі обов'язково має бути посилання на норму спеціального закону, за порушення якої настає відповідальність, в даному випадку, на Закон України «Про підприємництво» від 07.02.1991 № 191-VII.
Так із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається невідповідність його змісту вимогам ч. 1 ст. 256 КУпАП, а саме: у протоколі, з урахуванням того, що диспозиція ч.1 ст. 164 КУпАП є бланкетною, не зазначено, яку саме норму та якого закону порушено, і як наслідок не викладено суть самого адміністративного правопорушення.
Крім того, в порушення вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП службовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вказано місце та час вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Також, відповідно до фабули протоколу ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність без державної реєстрації, а саме: виконання електромонтажних робіт та здійснення продажу електрообладнання на загальну суму 143855 грн, перевірка була проведена з ініціативи ОСОБА_2 .
Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, відповідно до наданих ОСОБА_1 пояснень, які додані до протоколу, останній повідомив ГУ ДПС у Вінницькій області, що з актом фактичної перевірки не згоден, факти які викладені в акті не відповідають дійсності, та він підприємницькою діяльністю не займався. Свою банківську картку № НОМЕР_1 АТ «Універсал Банк» ОСОБА_1 передав брату ОСОБА_3 для користування та про операції щодо перерахування коштів на карту не був проінформований, що також стверджується копію договору підряду, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з метою виконання останнім робіт з монтажу електрики, будь яких доказів, що підтверджують виконання ОСОБА_1 . електромонтажних робіт та здійснення продажу електрообладнання окрім інформації, наданої ОСОБА_2 матеріали справи не містять.
Також з копій платіжних документів, доданих до протоколу, в графі «коментар до платежу» вбачається, що на картковий рахунок № НОМЕР_1 АТ «Універсал Банк» кошти перераховувались ОСОБА_5 , що підтверджує правдивість пояснень ОСОБА_1 , на які головний державний податковий інспектор уваги не звернув. Крім того, платіжні документи не містять в собі інформації про перерахування указаних коштів ОСОБА_2 , також інших доказів про це матеріали адміністративної справи не містять.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до вимог чинного адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Ураховуючи викладене, проаналізувавши надані суду докази, а також те, що складом правопорушення є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, вважаю, що в даному випадку в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст. 164 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ