Справа № 551/637/24 Номер провадження 33/814/1084/24Головуючий у 1-й інстанції Рябченко В. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
28 жовтня 2024 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 10 вересня 2024 року,
Постановою судді Шишацького районного суду Полтавської області від 10 вересня 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності протягом року, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту нас трок 15 діб без позбавлення права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 20.05.2024 року, о 07:12 год. на автодорозі Шишаки - Великий Перевіз, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мовлення. в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестеру Драгер 6810, результат позитивний 0,54 проміле, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити.
Зокрема вказує на відсутність доказів керування ним транспортним засобом, оскільки з відеозапису вбачається лише припаркований на узбіччі автомобіль, який не перебуває в русі.
Також звертає увагу на відсутність двох свідків під час проходження огляду на стан сп'яніння.
Вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів притягнення його до відповідальності двічі протягом року за ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №750334 від 20.05.2024 за ч. 3 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
роздруківка з алкотестеру Драгер з результатом проходження тесту 20.05.2024 о 07:18 год. ОСОБА_1 - 0,54% проміле,
акт огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 з результатом якого водій був згоден,
направлення на огляд водія,
копія протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП щодо керування ТЗ ОСОБА_1 , не маючи права керування, повторно протягом року,
записи з бодікамери працівника поліції,
довідка Миргородського РВП про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень,
копії судових рішень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вже зазначено вище адміністративна відповідальність за ст.130 КУпАП настає в разі якщо особа керувала транспортним засобом в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння.
З долучених до матеріалів справи доказів у вигляді відеозапису вбачається як службовий поліцейський автомобіль з ввімкненими проблисковими маячками наздоганяє автомобіль ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_1 , який після попереджувальних заходів припаркувався на узбіччі дороги, з салону якого на момент під'їзду службового авто з водійського сидіння вийшов ОСОБА_1 .
Під час спілкування з ОСОБА_1 у поліцейського виникла підозра щодо перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, на що водій повідомив, що пив востаннє вчора о 22 год.
На пропозицію пройти огляд на місці зупинки ОСОБА_1 погодився та після продуття газоаналізатора результат виявився позитивним - 0,54% (07:16 год.).
Зазначений результат огляду водій не заперечував та не наполягав на необхідності проходити огляд в медичному закладі.
Вказані обставини стали підставою для складання протоколу за ст. 130 КУпАП, при цьому водія було повідомлено, що після з'ясування, буде визначено відповідну частину вказаної статті.
Апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи докази, в тому числі і долучені відеозаписи перебігу події, доводять факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не були спростовані під час розгляду справи.
Посилання апелянта на відсутність доказів як факту керування, так і зупинки транспортного засобу під його керуванням є безпідставними, спростовуються долученими відеозаписами, на яких зафіксовано вихід з салону машини з водійського сидіння саме ОСОБА_1 , який на питання поліцейського «Скільки ти їхав», повідомив, що в нього не робить спідометр. В подальшому, під час спілкування з працівниками поліції, водій не заперечував факт керування ТЗ.
Щодо незалучення поліцейськими двох свідків під час проходження процедури огляду, апеляційний суд звертає увагу, що огляд, як і весь перебіг подій, відбувався під відеофіксацію, тобто із застосування спеціальних технічних засобів.
В даному випадку, у відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, сп'яніння проводився поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, що виключає необхідність в залученні працівниками поліції двох свідків під час проходження процедури огляду водія на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Що стосується невірної кваліфікації на думку апелянта правопорушення, а саме за ч. 3 ст. 130 КУпАП, то вказані висновки є помилковими.
Так, з долучених до протоколу матеріалів, а саме постанов Шишацького районного суду від 20 грудня 2023 року та 28 лютого 2024 року вбачається притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП відповідно, що в свою чергу свідчить про правильну кваліфікацію дій працівників поліції під час складання протоколу.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Шишацького районного суду Полтавської області від 10 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна