Справа № 527/113/23 Номер провадження 22-ц/814/1136/24Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю.М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
24 жовтня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Одринської Т.В.,
Суддів: Панченка О.О., Пікуля В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О.,
представника позивача - адвоката Левицького В.І.,
представника скаржника - адвоката Сенкевича В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Глобинської міської ради Полтавської області, третя особа - Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
У січні 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом до Глобинської міської ради Полтавської області, відповідно до якої просила суд визнати поважним пропущення строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити їй додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька.
Позов обґрунтовано тим, що вона є єдиною дочкою померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проживали вони в різних областях України: вона - в Закарпатській області, батько - в Полтавській. На день смерті батька вона була на п'ятому місяці вагітності. Смерть батька негативно вплинула на її стан. Вчасно спадщину вона не прийняла, оскільки вважала, що є єдиною спадкоємицею і оформленням спадщини зможе зайнятись у будь-якій час. 02.09.2013 вона народила сина, у подальшому чоловік залишив її із дитиною, і вона вимушена була шукати інше житло і облаштовувати життя в іншій області. У 2014-2015 роках через політичну ситуацію в Україні вона боялася виїжджати до Полтавської області. Потім вона одружилась та згодом народила 07.08.2017 доньку. Лише після того, як підросли діти та устаткувалось її сімейне життя, вона у травні 2021 року вирішила оформити спадщину після батька, у зв'язку із чим звернулась 28.05.2021 до приватного нотаріуса Глобинського районного нотаріального округу Полтавської області Погрібної С.С., яким було повідомлено, що спадкова справа вже відкрита 31.07.2013 № 194/2013 Глобинською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину.
Також позивач зазначала, що після вивчення інформації на сайтах судової влади України вона виявила у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області справу № 298/684/13-ц, яка розпочата 29.05.2013 та розглянута 19.06.2013 за заявою ОСОБА_4 про встановлення факту її проживання майже рік однією сім'єю із ОСОБА_3 . Дане рішення вона оскаржила і яке було скасоване судом апеляційної інстанції 15.02.2022.
У подальшому вона звернулася до Глобинської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріусом 27.09.2022 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею пропущений строк для прийняття спадщини, що і стало підставою звернення до суду із вказаним позовом.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2023 року позов ОСОБА_2 до Глобинської міської ради Полтавської області, третя особа - Глобинська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задоволено.
Визнано, що строк для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , пропущений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поважних причин.
Визначено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , а саме: два місяці після набрання рішенням законної сили.
Вказане рішення оскаржене в апеляційному порядку ОСОБА_1 , як особою, що не приймала участі у справі, однак вважає, що рішення суду стосується її прав та інтересів, як особи, що успадкувала майно після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , 1962 р.н., померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема, право на земельну частку (пай), що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
В апеляційній скарзі прохала рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вказувала, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позові. Відповідно до усталеної судової практики територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування є належним відповідачем у спорах про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини тільки у разі відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину. Перевірка належності відповідача у справі є процесуальним обов'язком суду.
Також, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про поважність пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини.
У відзиві на апеляційну представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Левицький В.І. прохав у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Вказував, що звернувшись до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2 дізналася, що спадщину прийняла інша особа ( ОСОБА_4 ) на підставі рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області (справа № 298/684/13-ц), яка не була членом сім'ї померлого та ніколи не перебувала з ним у шлюбних відносинах. Дане рішення ОСОБА_2 оскаржила в апеляційному порядку, яке було скасоване апеляційним судом. Таким чином, скасовано факт прийняття спадщини ОСОБА_4 на майно померлого ОСОБА_3 , як особою, що проживала з ним однією сім'єю, а оскільки інших осіб, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не було, то, відповідно, відповідачем у справі про поновлення строків прийняття спадщини є Глобинська міська рада. Апелянт ОСОБА_1 не подавала заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , а тому не являється та не могла бути відповідачем у справі, що переглядається. Також, вказував, що позов не носить майнового характеру, тому склад спадкової маси не є обов'язковим для встановлення у даній справі.
Місцевим судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Лютянської сільської ради Великоберезнянського району Закарпатської області. (а.с. 13)
Позивач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 , а.с. 15) являється рідною та єдиною донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивачки. (а.с. 11)
Як вбачається з довідки Глобинської міської ради № 02-24.12/15 від 11.06.2021 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10, 23).
Згідно з довідкою № 14 від 03.06.2021, виданою Приватною агрофірмою «Світ», ОСОБА_3 , згідно з рішенням загальних зборів колективу від 13.10.1999, було надано житло для проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 28). Будинок надано безоплатно (без нарахування і сплати квартплати). У будинку він проживав сам з 1999 року по 2013 рік.
ОСОБА_2 звернулася до Глобинської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак нотаріусом 27.09.2022 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею пропущений строк для прийняття спадщини. (а.с. 27, 30)
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 64936827 від 28.05.2021 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 Глобинською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа щодо майна померлого № 194/2013. (а.с. 17).
Як вбачається зі спадкової справи (а.с. 24-35), 31.07.2013 із заявою про прийняття спадщини після померлого до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 25)
Також, місцевим судом установлено, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 15.02.2022 скасоване рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19.06.2013 у справі № 298/684/13-ц, яким встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, та заяву останньої залишено без розгляду.
Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що позивач є донькою та спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_3 , вона пропустила шестимісячний строк, встановлений для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки існували об'єктивні обставини. За таких обставин, суд визнає зазначену позивачем причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. (ч. 1 ст. 1270 ЦК України)
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). (ч. 2 ст. 1220 ЦК України)
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. (ч. 1 ст. 1221 ЦК України)
Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду справи, у яких предметом спору є визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідачами у справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У постанові від 21.04.2021 у справі № 659/954/18 Верховний Суд зазначив, що належним відповідачем у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, тобто особи, визначені за заповітом або за законом, які звернулися у передбаченому порядку та строки із заявою про прийняття спадщини, відкритої після смерті спадкодавця, та прийняли цю спадщину або вважаються такими, які прийняли спадщину. Отже, відповідачем у справі такої категорії може бути учасник відповідних спадкових правовідносин, що виникли з приводу вирішення правового питання про коло заінтересованих в отриманні спадщини осіб, які обґрунтовано мають правомірний інтерес щодо визначення юридичної долі спадщини.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У постанові Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 539/2612/21 зазначено, що частина 1 статті 352 ЦПК України визначає коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Предметом спору у цій справі є визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька позивачки - ОСОБА_3 .
Відповідачем у справі визначено Глобинську міську раду Полтавської області.
Рішення суду першої інстанції, яким встановлено ОСОБА_2 додатковий строк для прийняття спадщини після померлого батька, оскаржене особою, що не приймала участі у справі, - ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.11.2019 (а.с. 88), відповідно до якого до складу спадщини увійшло: право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ПЛ № 0330885, виданим Глобинською райдержадміністрацією Полтавської області 10.05.2000 ОСОБА_3 , чоловіку ОСОБА_4 , з яким вона проживала у цивільних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємицею якого в цілому була ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. (копія свідоцтва а.с. 88)
Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 194/2013, відкритої після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 із заявою про прийняття спадщини звернулася гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особа, що проживала із спадкодавцем однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу до часу відкриття спадщини.
Місцевий суд даній обставині належної оцінки не надав та не перевірив належність визначеного відповідача у справі - Глобинської міської ради Полтавської області, враховуючи наявність особи, яка своєчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 , не відмовилась від неї та не була усунена від права на спадкування.
Сам факт оскарження ОСОБА_2 рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19.06.2013 у справі № 298/684/13-ц, яким було встановлено факт спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із спадкодавцем -ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу до часу відкриття спадщини (а.с. 25), - не звільняв суд першої інстанції від процесуального обов'язку перевірити та встановити належних відповідачів (осіб, які прийняли спадщину).
З огляду на норми ст. ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець прийняв спадщину якщо: 1) він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Рішення суду про встановлення юридичного факту є правовстановлюючим документом, на підставі якого нотаріус приймає рішення про наявність чи відсутність підстав у особи, яка своєчасно подала заяву про прийняття спадщини, для видачі свідоцтва про право на спадщину.
Юридичне значення для вирішення питання належності відповідача у даній справі має факт наявності осіб, які є учасниками спадкових правовідносин - осіб, що своєчасно подали до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та не відмовились від неї і не були усунуті від права на спадкування, а не факт спростування правових підстав для спадкування іншими особами (у даному випадку - оскарження ОСОБА_2 в судовому прядку рішення про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із спадкодавцем -ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу).
Тому, доводи представника ОСОБА_2 про те, що скасуванням в апеляційному порядку рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року у справі № 298/684/13-ц скасовано сам факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після померлого ОСОБА_3 і тому відсутні підстави вважати останню належним відповідачем - є безпідставними.
До того ж, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 298/684/13-ц постановою Верховного Суду від 14 лютого 2024 року скасовано постанову Закарпатського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року, якою скасоване рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 червня 2013 року, та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Розгляд справи не закінчений станом на час ухвалення даної постанови.
З урахуванням встановлених вище обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції про встановлення ОСОБА_2 додаткового строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 стосується і безпосередньо впливає на спадкові права та інтереси ОСОБА_1 , що подала апеляційну скаргу, як особа, що не була залучена до участі у справі в якості належного відповідача, як правонаступника померлої ОСОБА_4 (18.06.1962 - 16.10.2016).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Позивач у справі не заявляла клопотань про заміну відповідача на належного - ОСОБА_4 (її правонаступника), а за встановлених вище обставин Глобинська міська рада Полтавської області, як орган місцевого самоврядування, не є належним відповідачем у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, порушення норм процесуального права.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України).
Оскільки за результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову, судові витрати, понесені стороною позивача у справі, - відшкодуванню не підлягають.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги, з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 610,40 грн, сплачений останньою за подачу апеляційної скарги. (а.с. 103)
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2023 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Глобинської міської ради Полтавської області, третя особа - Друга Кременчуцька державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 610,40 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя Т.В. Одринська
Судді В.П Пікуль
О.О. Панченко