Голосіївський районний суд міста Києва
м. Київ, вул. Виставкова, 14а, 03127, (044) 259-71-10
Справа №752/16490/13-ц
Провадження №2/752/824/14
Іменем України
17.11.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Калініченко Л.С., при секретарі Хмарук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Київська міська рада, Друга київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
у вересні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог па предмет спору: Друга київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
01.10.2014 року судом за клопотанням представника позивача було замінено первісного відповідача на належних відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; Київську міську раду залучено до участі у справі в якості третьої особи.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також позивач вказує на те, що у встановлений законом шестимісячний строк вона звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте 09.08.2013 року Державний нотаріус Другої київської державної нотаріальної контори Костенко Л.Ю. відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись при цьому на те, що поданий позивачем Договір конкретного користування від 11.07.2000 року, посвідчений Другою київською державною нотаріальною конторою за реєстром № 7-2207, не зареєстрований Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.
У зв'язку із зазначеним, користуючись своїм правом, передбаченим ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, позивач звернулася за захистом свого порушеного права до суду, та просила визнати за нею право власності на 23/100 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника позивача надійшла заява у якій він підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу за його відсутності та відсутності позивача.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, направили до суду клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності. У своїх клопотаннях відповідачі також вказали, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують.
Треті особи - Київська міська рада, Друга київська державна нотаріальна контора в судове засідання також не з'явилися, явку свого представника не забезпечили.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , про що зроблено відповідний актовий запис про смерть № 2604.
Після смерті ОСОБА_5 залишилась спадщина на належне їй на праві власності майно, а саме: 23/100 частини будинку АДРЕСА_1 , що належали їй на праві особистої приватної власності на підставі Договору дарування від 19.09.1987 року.
Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Оскільки, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , у визначений законом шестимісячний строк вона звернулася до Другої державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Згідно з довідкою №3211/02-31 від 09.08.2013 року Друга київська державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом па частину будинку АДРЕСА_1 , оскільки Договір конкретного користування від 11.07.2000 року, посвідчений Другою київською державною нотаріальною конторою за реєстром №7-2207, не зареєстрований Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку порядку.
Положеннями ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексе України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Таким чином, відповідно до ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом та вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки відповідно до ст. 1270 ЦК України вчасно протягом визначеного в законодавстві шестимісячного строку подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація
прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Так, постановою КМУ від 18 лютого 1998 року № 192 " Про заходи щодо
створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно" прийнято Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Держбуду України від 9 червня 1998 року № 121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 червня 1986 року за № 399/2839.
Відповідно до п.1.5. зазначеної Інструкції Державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір конкретного користування жилим будинком від одинадцятого липня 2000 року, укладений між ОСОБА_6 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , посвідчений ОСОБА_7 , державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, зареєстрований КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 29.09.2000 р. за № 9214.
Таким чином, право ОСОБА_5 на вищевказане нерухоме майно є дійсним за відсутності його державної реєстрації в порядку, встановленому Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки реєстрація цього права була проведена відповідно до законодавства, що діяло на час його виникнення.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання за ОСОБА_1 права власності на 23/100 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1216, 1218,1220-1222, 1268-1270, 1274, 1278 ЦК України , ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 61, 88, 169, 174, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Київська міська рада, Друга київська державна нотаріальна контора , про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 23/100 частини будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя