Справа № 344/11405/24
Провадження № 1-кп/344/1038/24
29 жовтня 2024 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Врубівське Лутугинського району Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, працюючого, раніше судимого:
- 01.08.2023 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.110, ч.2 ст. 260 КК України на підставі ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років без конфіскації майна,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону №2113-ІХ від 03.03.2022 року), ч.7 ст.111-1 КК України,-
ОСОБА_8 вчинив державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України; добровільну участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, наданні таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, громадянин України ОСОБА_8 , підтримуючи збройну агресію російської федерації та самопроголошеної “ЛНР», їхні дії щодо протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронним органам України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, виявив бажання вчиняти дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці України.
Зокрема, ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, добровільно вступив до терористичної організації “ЛНР».
ОСОБА_8 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області, будучи прихильником збройної агресії російської федерації проти України та терористичної організації “ЛНР», підтримуючи їхні дії щодо протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронним органам України, умисно, з метою вчинення дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, усвідомлюючи, що він вчиняє державну зраду, перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, 24.02.2022 добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - “окремої саперно-інженерної роти 2-го армійського корпусу народної (військова частина № НОМЕР_1 )» на посаду “радіотелефоніст взводу інженерної розвідки», де прослужив до січня 2023 року. У складі незаконного збройного формування ОСОБА_8 приймав участь у бойових діях проти підрозділів ЗС України та інших військових формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
У подальшому громадянин України ОСОБА_8 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, перейшов на бік ворога в умовах збройного конфлікту в період воєнного стану з лютого 2022 року по січень 2023 року на території Луганської області, перебуваючи на посаді “радіотелефоніст взводу інженерної розвідки» у складі т.зв. “окремої саперно-інженерної роти 2-го армійського корпусу народної (військової частини № НОМЕР_1 )», здійснював підривну діяльність проти України, приймав участь у бойових діях проти підрозділів ЗС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Злочинна діяльність ОСОБА_8 була припинена в січні 2023 року військовослужбовцями Збройних Сил України в АДРЕСА_2 шляхом взяття в полон.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив обставини вчинених кримінальних правопорушень відповідно до викладеного в обвинувальному акті. Щиро розкаявся у вчиненому, усвідомив незаконність своїх дій, активно сприяв досудовому розслідуванню, просив призначити найм'якше покарання.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону №2113-ІХ від 03.03.2022 року) як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинений в умовах воєнного стану, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України; за ч.7 ст.111-1 КК України як добровільна участь громадянина України в незаконних збройних формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими злочинами, дані про особу винного, у тому числі його молодий вік, стан здоров'я, сімейний та майновий стан, репутацію обвинуваченого, який раніше судимий, а саме: 01.08.2023 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.110, ч.2 ст. 260 КК України на підставі ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років без конфіскації майна; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації, працевлаштований в майстерні установи, позитивно характеризується.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає: вчинення злочину в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання відповідно до санкцій ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону №2113-ІХ від 03.03.2022 року) та ч.7 ст. 111-1 КК України, позицію захисника та обвинуваченого, які просили призначити обвинуваченому більш м'яке покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, у межах санкцій ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону №2113-ІХ від 03.03.2022 року), ч. 7 ст. 111-1 КК України, визначивши остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Окрім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення передбачні ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону №2113-ІХ від 03.03.2022 року), ч. 7 ст. 111-1 КК України до постановлення вироку Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.110, ч.2 ст. 260 КК України, на підставі ч.1 ст.70 КК України, яким його було засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років без конфіскації майна, то покарання йому слід призначити за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України, зарахувавши у строк призначеного покарання частково відбуте ним покарання за попереднім вироком до вступу цього вироку в законну силу.
Виходячи з вимог ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відсутні.
Речових доказів у кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст. 370, 373-375 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону №2113-ІХ від 03.03.2022 року), ч. 7 ст. 111-1 КК України, та призначити покарання:
за ч.2 ст.111 КК України (в редакції Закону №2113-ІХ від 03.03.2022 року) - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна;
за ч.7 ст. 111-1 КК України - 13 (тринадцять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років та з конфіскацією усього майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 року, більш суворим покаранням за цим вироком, визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 15 (п'ятнадцять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту звернення вироку Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 року до виконання.
Зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.08.2023 року до вступу цього вироку в законну силу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Головуючий суддя Іннеса БОЛЮК
Судді
ОСОБА_9