Справа № 344/17162/24
Провадження № 3/344/6179/24
29 жовтня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Андрусів Л.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27 серпня 2024 року близько 19 год. 30 хв. по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо матері ОСОБА_2 , що виражалося в ображанні нецензурною лайкою, після чого схопив за шию та душив, після чого штовхав та шарпав.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 , вину у вчиненому правопорушенні визнав частково. Не погодився тільки з тим, що душив матір. Вказав на те, що мати його постійно провокує на конфлікти.
Так, відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно з ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначений вище протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою.
Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеному у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за якою складено протокол.
Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Роз'яснивши ОСОБА_1 вимоги ст. 268 КУпАП, заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 207635 від 27 серпня 2024 року, копією постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23.11.2023 року, довідкою про результати розгляду звернення ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_2 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копією термінового заборонного припису та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Отже, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Ураховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, ставлення винного до вчиненого правопорушення, для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У той же час будь-яких даних про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
Керуючись ч. 2 ст. 173-2, ст. 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Людмила АНДРУСІВ