Єдиний унікальний номер 341/935/24
Номер провадження 2/341/392/24
28 жовтня 2024 року м. Галич
Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Островської Н. І., з участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Галичі Івано-Франківської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", інтереси якого представляє ОСОБА_2 , звернулося в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 39062,16 гривень, а також судових витрат.
Як підставу зазначено, що 08.12.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ОСОБА_1 укладено договір позики № 77314251, відповідно до п. 1 якого банк зобов'язується надати відповідачу у власність грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а відповідач зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити банку плату (проценти) від суми позики. Тобто, 08.12.2021 відповідачка отримала кошти в сумі 18000,0 гривень, знижена процентна ставка в день становить 0,796 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день становить 2.70 %, пеня в день становить 2,70 %, орієнтовна річна процентна ставка становить 1253,68 %, орієнтовна загальна вартість позики становить 22298,40 гривень. Дата повернення позики 07.01.2022.
Відповідно до п. 20 договору позики, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
14.06.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 14/06/21, де за належну плату належні йому права вимоги передає ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», зокрема права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з п. 1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги.
Відповідно до реєстру боржників № 11 від 27.10.2023 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.07.2021, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 39062,16 гривень, з яких: 18000,0 гривень -сума заборгованості за основною сумою боргу, 21062,16 гривень-сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу з відповідними змінами внесеними додатковою угодою № 2 від 28.07.2021, ТОВ «БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», зобов'язується протягом десяти робочих дні з дати відступлення права вимоги за кредитним договором повідомити боржника про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних.
Згідно з п. 3.7 договору факторингу ТОВ «БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується перерахувати на банківський рахунок ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» будь-які грошові кошти, отримані від фактору, після передачі права вимоги до фактора.
Після відступлення права вимоги відповідач не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості. З часу отримання позивачем права вимоги до відповідача по вищезазначеному договору, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій. З цих підстав просив позов задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
01.05.2024 судом направлявся запит щодо підтвердження місця реєстрації відповідача ОСОБА_1 . Відповідь на запит до суду надійшла 07.05.2024 (а. с. 42). Ухвалою суду від 20.05.2024 провадження по справі відкрито і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" у судове засідання не з'явився, зазначивши у позові про розгляд справи без участі представника, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бургарт Т. І. надала відзив на позов, зазначивши, що відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відтак, предметом договору факторингу є право грошової вимоги, яке за цим договором передається, тобто існує на момент його укладення. При цьому, закон дозволяє передавати за договором факторингу як право грошової вимоги, строк якої вже настав, так і таке право, яке виникає в майбутньому (строк якої ще не настав). Тобто, саме право вже повинно існувати на момент укладення договору, однак строк вимоги може настати і пізніше, після укладення договору факторингу.
Права вимоги за кредитним договором не могли бути предметом договору факторингу, який був укладений на шість місяців раніше, оскільки на момент укладення договору про передачу права, самого права ще не виникало. Ні первісний кредитор, ні позивач укладаючи договір факторингу 14.06.2021, не мали підстав вважати, що відповідачка колись звернеться за кредитом, та продати право вимоги за договором, який буде укладено в майбутньому.
Вважає, що позивач не надав належних доказів наявності у нього права вимоги за кредитним договором.
Відповідач, не будучи обізнаною про переуступлення права вимоги за кредитним договором ще до його укладення здійснила виплату за кредитним договором на рахунок первісного кредитора в строк, передбачений договором. Однак, в свою чергу, первісний кредитор прийняв оплату позивача на свій рахунок та впродовж майже трьох років жодного разу не турбував відповідача щодо наявності заборгованості.
Крім цього, позивач не надав суду інформації як щодо істотних умов кредитного договору так і підтвердження виконання первісним кредитором умов кредитного договору з відповідачем, так і підтвердження виконання первісним кредитором вимог Закону України «Про споживче кредитування». Тобто, з наданих доказів не вбачається можливим встановити будь-які умови кредитування, навіть строк дії кредитного договору в жодному долученому документі не вказаний. При цьому, наданий як доказ до суду договір позики має назву договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Та саме цей строк нічим не визначений.
Зокрема, після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється. Права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України (ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).
Крім цього, в обгрунтування суми заборгованості позивач не долучає чіткого розрахунку суми заявлених до стягнення відсотків за користування кредитом. Фактично відсутні будь-які докази та обгрунтування заявлених до стягнення сум. Просила в позові відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились. Надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши докази, з'ясувавши позиції сторін по справі, суд дійшов наступного.
В силу ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до положень ч.1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Відповідно до правової позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: «Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.»
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до цього Кодексу, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що 08.12.2021 між ТОВ «Фінансова Компанія» «1Безпечне Агенство Необхідних кредитів» і ОСОБА_1 укладено договір позики № 77314251 у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника. А позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2 даного договору позики, сума позики становить 18000,0 гривень, строком на 30 днів, з процентною ставкою 1,99 % в день. Знижена процентна ставка/день застосовується у відповідності до умов програми лояльності 0,796 %. Процентна ставка 2.70 % за понадстрокове користування (її частиною) за день, не застосовуються в період карантину. Пеня 2.70 % в день не застосовується в період карантину. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 1253,68 %. Орієнтовна загальна вартість позики становить 22298,40 гривень.
Згідно графіку розрахунків заборгованості за кредитним договором сума заборгованості по основному боргу становить 18000,00 гривень та 21062,16 гривні - сума заборгованості за відсотками.
Копією договору факторингу від 14.06.2021 встановлено, що між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» та ТОВ «1Безпечне Агенство Необхідних кредитів» укладено цей договір факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 (а. с. 6).
Натомість, кредитний договір № 77314251 укладено з ОСОБА_1 08.12.2021, що унеможливлює переуступлення права вимоги за даним кредитним договором, оскільки самого кредитного договору ще не існувало.
Відтак, права вимоги за вищевказаним кредитним договором не може бути предметом договору факторингу, укладеного на шість місяців пізніше.
За приписами ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.
Суд не приймає до уваги долучений представником позивача Витяг з реєстру боржників № 12 до договору факторингу від 14.06.2021 № 14/06/21, як підставу заявлених позовних вимог, оскільки він не містить підписів сторін, належних реквізитів офіційного документа, а тому не може бути визнаний допустимим доказом.
Долучена стороною позивача додаткова угода до договору факторингу, також укладена раніше, ніж виникло грошове зобов'язання, що є предметом кредитного договору також не є стороною цієї угоди.
Не підтверджено позивачем і будь-якими доказами, що відповідач обізнана про переуступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором, проте ще до його укладення здійснювала виплати за кредитним договором на рахунок первісного кредитора, що підтверджується інформацією електронного кабінету позивача та виписками з її банківського рахунку.
Отже, позивачем не надано належних доказів права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, який є похідним від договору факторингу, укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська Агенція з Повернення Боргів» та ТОВ «1Безпечне Агенство Необхідних кредитів» 14.06.2021 № 14/06/21, на який посилається позивач як на підставу позовних вимог.
З долучених до матеріалів справи довідок з банку вбачається, що стан рахунку № НОМЕР_1 , 15.02.2022, закрито. Кредитний ліміт 0,00. Карта для виплат Голд.
Стан рахунку № НОМЕР_2 , 15.02.2022, закрито. Кредитний ліміт 0,00. Карта універсальна Голд. Також був переказ 8000,0 гривень 31.12.2021 з картки Visa НОМЕР_3 , картка для виплат Голд. Залишок 00000.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України стягненню підлягає заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.
З огляду на викладене, нарахування позивачем за кредитними договорами відсотків за кредитом після закінчення строку дії договору є неправомірним, а за кредитним договором, укладеним на 30 днів, відповідачем сплачена заборгованість.
З огляду на викладене відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, ст. 3, 4, 207, 215, 267, 512, 514, 516, 517, 526 ЦК України, ст. 13, 141 ЦПК України та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА