Єдиний унікальний номер 341/1591/24
Номер провадження 3/341/410/24
28 жовтня 2024 року м. Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Галич) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.07.2024 о 18-45 годин по вул. Довбуша у смт. Більшівці Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки Мерседес Віто, н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. Своїми діями порушив вимоги п. 2. 5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні 28.10.2024 ОСОБА_1 вину у вказаному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому підтвердив, що дійсно 23.07.2024 виїхав транспортним засобом з подвір'я, та приблизно за 10 м його зупинили правники поліції. На місці зупинки запропонували пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння, на що він відмовився, а також відмовився їхати в медичний заклад для проходження такого огляду, розуміючи, що напередодні вживав алкогольні напої, стан та запах від чого залишався ще і 23.07.2024 ввечері.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 3 Порядку визначає, що огляд проводиться на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом.
Аналогічні положення містить п. 2 розділу І та п. 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції N 1452/735 від 09.11.2015.
Приписами п. 2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є правопорушенням, передбаченим ст. 130 КУпАП, що тягне за собою відповідальність, про що складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп'яніння.
Таким чином, законодавством встановлено, що водій зобов'язаний пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції, в той час як відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп'яніння, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року передбачено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється у відповідності до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Відповідно до п. 3 цієї Постанови огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем закладу охорони здоров'я. Пунктами 6,8 цієї Постанови встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, така відмова особи, зафіксована відеозасобами, не передбачає присутність свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу 1 Інструкції № 1452/735), що в даному випадку і було виконано працівниками поліції.
У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.
Як убачається з протоколу даним правом ОСОБА_1 не скористався. При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості відповідно до частини 3 статті 256 КУпАП подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу та викладених у ньому обставин події.
Факт скоєння ОСОБА_1 указаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
-у протоколі про адміністративне правопорушення від 23.07.2024 серії ЕПР 1 № 103570, відповідно до якого 23.07.2024 о 18-45 годин по вул. Довбуша, у смт. Більшівці Івано-Франківської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки Мерседес Віто, н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився. У протоколі ОСОБА_1 пояснень не надав;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зазначено, що такий не проводився у зв'язку із відмовою особи;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому підтверджено, що огляд не проводився;
-постановою про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 , передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 510, 0 гривень;
-даними відеозапису працівників поліції, де за обставин, викладених у протоколі, підтверджено обставини, викладені у ньому.
-показами особи в судовому засіданні про визнання вини.
Судом установлено, що пропозиція ОСОБА_1 , пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності свідків. Окрім того, ОСОБА_1 , пропонували пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, що також узгоджується з положеннями статті 266 КУпАП.
Отже, встановлені судом обставини відповідають даним, зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.
Окрім того, відеозаписом не можна передати таку ознаку, як запах алкоголю з порожнини рота, а ознаки алкогольного сп'яніння, зафіксовані у протоколі та поведінка, що не відповідає обстановці події, на відео зафіксовані.
Тобто, зафіксовані на вказаному відеозаписі обставини повністю узгоджуються з даними, викладеними поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Зауважень ОСОБА_1 щодо змісту протоколу правопорушення, він не містить.
Вказані вище вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, враховуючи фіксування порушення відеозасобами, були дотримані працівником поліції при складенні протоколу.
Зазначені докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Будь - яких клопотань, долучення доказів на спростування складеного матеріалу, ОСОБА_1 не надав, в судовому засіданні вину у вказаному правопорушенні визнав повністю.
Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі" (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви N 15809/02 і N 25624/02), у зв'язку з чим суд вважає, що працівником поліції при складенні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Суд зауважує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відтак, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимогам ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Отже, ураховуючи викладене, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставини за ст. ст. 33-35 КУпАП, ненастання тяжких наслідків від діяння, а також характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП, ураховуючи також, що санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 130 ч. 2, 268, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік (реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській області/ Івано-Франківськ/ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37951998, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA148999980313070149000009001.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,80 гривень в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА