Справа № 199/829/24
2/0187/262/24
"29" жовтня 2024 р. селище Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Єрмолаєвої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: управління-служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, -
25.04.2024 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла за підсудністю цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, третя особа: Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, в якій позивач просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що шлюб з відповідачем за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду Дніпропетровської області було розірвано 14.09.2023, від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач та дитина зареєстровані разом за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, у зв'язку з проведенням ремонту у будинку за вищезазначеною адресою, наразі на підставі договору оренди квартири тимчасово проживають у іншому місці. Підставою для звернення до суду стало те, що позивачка не може дійти згоді із відповідачем щодо офіційного місця проживання дитини, через що між ними періодично виникають суперечки та конфліктні ситуації. Відповідач створює позивачці перешкоди у реалізації її батьківських прав щодо дитини та маніпулює власними правами щодо доньки, зокрема він не йде на цивілізований діалог стосовно виховання дитини, її лікування та навчання. Крім того, відповідач має заборгованість по сплаті аліментів та відмовляється приймати участь в лікуванні дитини, посилаючись на той факт, що йому не вистачає коштів на утримання себе.
Ухвалою судді від 29 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, замінено третю особу - Орган опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - управління-службу у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2024 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.
Від позивачки та її представника через підсистему «»Електронний суд» до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. В підготовчому судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти визначення місця проживання доньки ОСОБА_4 з матір'ю.
Представник третьої особи - Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради у судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.09.2023 (справа № 199/5863/23) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.11.2018 року Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 733, розірвано. (а.с. 12-14)
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 . (а.с.8)
Відповідно до довідки Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської ради від 25.06.2021 МР № 9931 позивачка та її дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані в будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 29.06.2021 по теперішній час. (а.с. 9)
Відповідно до заяви про прийняття спадщини від 26.01.2024 № 183 (спадкова справа № 50/2024) ОСОБА_1 звернулась до Четвертої Дніпровської Державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої тітки гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з договору оренди квартири від 01 травня 2023 року, позивачка разом з донькою тимчасово проживають в орендованій квартирі, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 18), у зв'язку з проведенням ремонту у будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . (згідно наявної інформації в матеріалах позовної заяви)
На підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду від 31.08.2023 року по справі № 199/5865/23 стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 19 липня 2023 року до повноліття дитини. (а.с. 15)
Згідно довідки про доходи, виданої Приватним підприємством «Авангард-Дніпро» за березень 2023 по серпень 2023 відповідачу нараховано заробітну плату у розмірі 39 161,96 грн. (а.с. 10)
З акту обстеження умов проживання позивача від 11.07.2024 № 04/2411 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що умови проживання задовільні, наявне електро-, водо-, газопостачання. Є окрема кімната для дитини з ліжком, шафою для речей та іграшками. (а.с. 70)
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Частиною першою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Крім прав батьків стосовно дітей, діти теж мають рівні права та обов'язки стосовно батьків (стаття 142 СК України), у тому числі й на рівне виховання батьками. У справі «Хант проти України» ЄСПЛ зазначено, що права дитини мають перевагу над правами батьків.
Законодавство України не містить правових норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 161 СК України).
При вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини суди враховують спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання, школу, друзів; бажання дитини; безпекові питання. Органам державної влади слід враховувати чи страждатиме дитина через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки одного з батьків.
Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Отже, при вирішенні питань про місце проживання дітей у випадку, коли їх батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.
Відповідно до положень частин четвертої-шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до ч. 4-6 СК України при розгляді судом спорів, зокрема, щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини (ч. 2 ст. 161 СК України).
Судом неодноразово скеровувався лист до Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради за місцем проживання матері щодо надання письмового висновку щодо розв'язання спору і визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, однак письмовий висновок на лист суду не надійшов.
Можливість прийняття рішення суду за відсутності висновку органу опіки та піклування суд керується положенням частини четвертої статті 263 ЦПК України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як визначено в постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 559/1215/19, від 28 січня 2021 року у справі № 753/6498/15 вказано про те, що висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору виконує допоміжну функцію та оцінюється разом із іншими доказами. Таким чином, сама по собі відсутність висновку органу опіки та піклування як одного із доказів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, особливо враховуючи той факт, що у спорах, які стосуються долі дитини, не допустимо вдаватися до надмірного формалізму.
Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи вік дитини (5 років), її індивідуальні та психологічні властивості, умови проживання позивача, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, враховуючи інтереси малолітньої дитини ОСОБА_3 та інші обставини справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача про визначення місця проживання дитини з матір'ю, задовольнити, що відповідатиме найкращим інтересам дитини і забезпечить її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним для неї.
Суд наголошує, що визначення місця проживання дитини з матір'ю не повинно негативно впливати на їх взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом.
Згідно ч. ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки, позовна заява підлягає до задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: управління-служба у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, задовольнити повністю.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В. О. Говоруха