Справа № 204/9268/24
Провадження № 2-а/204/85/24
24 жовтня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Карнаух В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
23 вересня 2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій він просив: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про накладення адміністративного стягнення № 28 від 16 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. відповідно до ч. 1 ст. 164-1 КУпАП; закрити провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП; витрати по справі стягнути з відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 перебував на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як фізична-особа підприємець. Підприємницьку діяльність здійснював до 28 лютого 2018 року, після чого фактично припинив її здійснювати, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 02 вересня 2024 року позивачу стало відомо, що в рамках виконавчого провадження державним виконавцем з належного позивачу рахунку стягнуто грошові кошти на користь відповідача. Цього ж дня він звернувся до відповідача з приводу з'ясування підстав стягнення коштів та отримання відповідних документів. Працівниками податкової повідомлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у розмірі 680,00 грн. 12 вересня 2024 року він під підпис отримав копію оскаржуваної постанови № 28 від 16 травня 2024 року про накладення адміністративного стягнення та інші документи. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності на підставі різних протоколів № 43 та № 44, складених ним 02 травня 2024 року за різними статтями, різними правопорушеннями, вчиненими у 2015 році. Вважає, що оскаржувана постанова від 16 травня 2024 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у сумі 680,00 грн. відповідно до ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження по адміністративній справі - закриттю з огляду на наступне. Відповідачем було проведено невиїзну позапланову перевірку ППФО ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2017р. по 28.02.2018р. щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного, іншого законодавства та правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. по 28.02.2018р., за результатами якої був складений акт перевірки від 11 квітня 2024 року № 980/04-36-24-09/ НОМЕР_1 . 02 травня 2024 року без участі позивача головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Скляренко О. при проведенні перевірки фізичної особи ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 43 за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення № 44 за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП. У протоколі № 43 зазначено, що він здійснював неналежне ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат, внаслідок її ненадання до перевірки, а у протоколі № 44 зазначено про заниження ним чистого оподатковуваного доходу на 3 969 648,70 грн., в результаті занижено суму єдиного внеску на 80 320,00 грн., а також не було здано звітів щодо застрахованих осіб на суми нарахування єдиного внеску за червень-липень 2015 року на 1 014,06 грн. На переконання позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду. При цьому, як зазначено в оскаржуваній постанові, встановлені порушення були вчинені у 2015 році, та більш того, свою діяльність він припинив 28 лютого 2018 року в порядку, визначеному Законом. Проте, незважаючи на це, у 2024 році відповідач виніс оскаржувану постанову, тобто через 9 років з моменту начеб-то вчинення правопорушення. Про дату, час та місце розгляду питання щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення позивач повідомлений не був, йому не було роз'яснено права та обов'язки, а також не надано можливості надати пояснення та заперечення. Він не знав і не міг знати про те, що відповідачем проводилась перевірка, оскільки останній не повідомляв про її проведення, не запитував у позивача первинних документів, на підставі яких формувалась звітність, та не запрошував для надання пояснень. У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 24 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
10 жовтня 2024 року від представника відповідача - ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнає з огляду на наступне. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2018 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 28 лютого 2018 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 11 квітня 2024 року № 980/04-36-24-09/ НОМЕР_1 , який 12 квітня 2024 року направлено засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Акт отримано 21 травня 2024 року. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою ППФО ОСОБА_1 встановлені порушення, за які відповідальність передбачена частиною 1 статті 164-1 та частиною 1 статті 165-1 КУпАП. Листом ГУ ДПС № 25934/6/04-36-24-09-12 від 11.04.2024 року, який направлено засобами поштового зв'язку було запрошено ППФО ОСОБА_1 на 02 травня 2024 року о 12.00 год. до приміщення ГУ ДПС з метою надання пояснень по факту адміністративних порушень, складання, ознайомлення та підписання протоколів про адміністративне правопорушення. В зазначений час ППФО ОСОБА_1 до ГУ ДПС для складання протоколів про адміністративне правопорушення не з'явився. У зв'язку з вищевикладеним, протоколи про адміністративне правопорушення №43 та № 44 складено 02 травня 2024 без присутності порушника. Вказані протоколи разом з листом ГУ ДПС про запрошення на розгляд справи про адміністративне правопорушення направлені засобами поштового зв'язку на адресу позивача, поштове відправлення повернуто Укрпоштою за закінченням терміну зберігання. В зазначений час ППФО ОСОБА_1 до ГУ ДПС на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з'явився. Винесення постанови № 28 про накладення адміністративного стягнення відбулось 16 травня 2024 року без присутності порушника, після чого постанову про накладення адміністративного стягнення в сумі 680,00 грн. направлено засобами поштового зв'язку на адресу ППФО ОСОБА_1 , але поштове відправлення повернуто Укрпоштою за закінченням терміну зберігання. ГУ ДПС матеріали справи направлені до Другого Правобережного відділу ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного МУ Міністерства юстиції (м.Одеса) для стягнення коштів. Таким чином вважає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області діяло лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку з викладеним просив відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
23 жовтня 2024 року від представника позивача - ОСОБА_3 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач виходив з того, що відповідачем однією постановою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі різних протоколів № 43 та № 44 від 02 травня 2024 року за різними статтями, різними правопорушеннями. Але, представник відповідача жодних аргументів щодо вищенаведених обставин у своєму відзиві не зазначає. При цьому, відповідно до вимог КУпАП, за кожним складеним протоколом виноситься окрема постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що за результатами розгляду протоколів № 43 та № 44 повинні бути винесені виключно дві постанови, за кожним протоколом, а не як в даному випадку, однією постановою притягнуто до відповідальності за двома протоколами. Також, у відзиві не наведено жодних доводів щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності поза межами строків, встановлених Законом. Протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у 2024 році стосовно вчинення ним адміністративного правопорушення у 2015 році, тобто на момент розгляду справи, строки, визначені ст. 38 КУпАП вже сплили. Позивач не порушував вимоги ч. 1 ст. 164-1 КУпАП, оскільки в порядку та на умовах визначених Законом вів Книгу обліку доходів і витрат на підставі первинної документації, та якби знав, що ці документи необхідно надати, надав би обов'язково. Ним також здійснювалась сплата єдиного внеску та подання звітів відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове єдине державне соціальне страхування», жодних порушень він не допускав. Усі звіти за 2015 рік приймались відповідачем, зауважень під час прийому ніколи не було. Після припинення діяльності у 2018 році теж жодних зауважень з боку відповідача не надходило.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд розглядає справу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
З Акту № 980/04-36-24-09/2962519998 від 11 квітня 2024 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 р. по 28 лютого 2018 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 р. по 28 лютого 2018 р.» (а.с. 12-19) вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебував на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець, однак підприємницьку діяльність припинив, дата проведення державної реєстрації припинення та дата зняття з обліку платника податків - 28 лютого 2018 року.
Судом встановлено, що 02 травня 2024 року головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Скляренко О.Г. за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення № 43, в якому зазначено, що платник податків-фізична особа ОСОБА_1 вчинив порушення абз. 5 п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України, п. 44.1 п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, п. 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року за № 1686/24218, в частині не ведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат, внаслідок її ненадання до перевірки, за що частиною 1 статті 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність (а.с. 8 (зворотній бік)).
Відповідно до ч. 1 ст. 164-1 КУпАП неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 02 травня 2024 року головним державним інспектором відділу позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Скляренко О.Г. за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення № 44, в якому зазначено, що платник податків-фізична особа ОСОБА_1 вчинив порушення: п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внаслідок заниження оподатковуваного доходу на 3 969 648,70 грн., в результаті занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього на 80 320,00 грн., у тому числі за 2017 рік на 77 045,62 грн., за 2018 рік на 3 274,38 грн., за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 з урахуванням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внаслідок неподання Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень-липень 2015 року, в результаті чого занижено суму єдиного соціального внеску по найманому працівнику на 1 014,06 грн., що підтверджено актом перевірки від 11 квітня 2024 року № 980/04-36-24-09/ НОМЕР_1 , за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 9).
Відповідно до ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вищевказані протоколи були складені за відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до статті 234-2 КУпАП податкові органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1 КУпАП), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1 КУпАП).
Від імені податкових органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники податкових органів та їх заступники, уповноважені ними посадові (службові) особи.
У статті 254 КУпАП закріплено, що рро вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
16 травня 2024 року начальником управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Кібкало Т.В., розглянувши протоколи від 02 травня 2024 року № 43 та № 44 і додані до них матеріали, була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № 28 про притягнення платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. (а.с. 8).
При цьому, суд не приймає до уваги та відхиляє, наведені у відповіді на відзив твердження сторони позивача про те, що начальник управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Кібкало Т.В. не мав права однією постановою про накладення адміністративного стягнення притягати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за результатами розгляду двох різних протоколів про адміністративне правопорушення (№ 43 від 02 травня 2024 року та № 44 від 02 травня 2024 року), а був зобов'язаний винести окрему постанову за кожним складеним протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Вищевказана постанова про накладення адміністративного стягнення була винесена без присутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Оскільки предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, та інше.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Але, дослідивши та проаналізувавши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд зазначає, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення № 28 від 16 травня 2024 року була винесена начальником управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Кібкало Т.В. після спливу строку накладення адміністративного стягнення, встановленого частиною 1 статті 38 КУпАП.
Так, як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за: заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2017 рік та за 2018 рік; неподання звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень-липень 2015 року, в результаті чого занижено суму єдиного соціального внеску по найманому працівнику; неведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат, внаслідок її ненадання до перевірки.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Враховуючи, що правопорушення за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП в даному випадку не є триваючим, а правопорушення за ч. 1 ст. 164-1 КУпАП щодо неведення обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат можна вважати триваючим лише до моменту проведення державної реєстрації припинення та дати зняття позивача ОСОБА_1 з обліку платника податків, тобто до 28 лютого 2018 року, суд приходить до висновку, що на момент винесення оскаржуваної постанови, тобто станом на 16 травня 2024 року, вочевидь сплинув передбачений частиною 1 статті 38 КУпАП строк, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення.
Більш того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що з моменту припинення здійснення позивачем ОСОБА_1 . підприємницької діяльності до моменту винесення уповноваженою особою відповідача оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення минуло більше шести років.
При цьому, у пункті 7 частини 1 статті 247 КУпАП закріплено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
У пункті 7 розділу ІІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказ Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року № 566, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за № 1046/29176, також закріплено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.
Отже, начальник управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Кібкало Т.В., розпочавши провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі отриманих для розгляду протоколів № 43 та № 44 від 02 травня 2024 року та не закривши провадження у справі у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, діяв в порушення вимог пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП та пункту 7 розділу ІІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, а отже наявні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови.
В свою чергу, відповідач не надав до суду жодних доказів на спростування вищевказаних обставин, хоча в даній категорії справ обов'язок доводити правомірність прийнятого рішення та наявність обставин, які стали підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, частиною 2 статті 77 КАС України покладено саме на відповідача.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду даної справи питання щодо встановлення наявності або відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, судом не вирішувалось, оскільки, як вже було зазначено вище, у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення № 28 від 16 травня 2024 року була винесена начальником управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Кібкало Т.В. в порушення вимог пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП., а саме після закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого частиною 1 статті 38 КУпАП, суд приходить до переконливого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.
Статтею 286 КАС України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України в рамках розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП за постановою про накладення адміністративного стягнення № 28 від 16 травня 2024 року підлягає закриттю.
Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відноситься до предмета спору та є явно необґрунтованими.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у зв'язку з розглядом справи в суді було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 1 211,20 грн. згідно з платіжною інструкцією № 0.0.3902558551.1 від 23 вересня 2024 року.
Однак, при цьому, ставка судового збору за позовними вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення позивач становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.).
За таких обставин, оскільки відповідач по справі - Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, то з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Крім того, оскільки позивачем при зверненні до суду судовий збір сплачено в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то суд вважає за потрібне повернути позивачу судовий збір у загальному розмірі 605,60 грн. (1 211,20 грн. - 605,60 грн. = 605,60 грн.).
На підставі ст.ст. 36, 38, 164-1, 165-1, 213, 234-2, 254, 283, 288 КУпАП, та керуючись ст.ст. 1, 2, 19, 20, 72, 77, 96, 139, 229, 242-246, 286 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 28 від 16 травня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164-1, ч. 1 ст. 165-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ - 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень, 60 копійок).
Судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень, 60 копійок), сплачений ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155, Рахунок отримувача - UA658999980313141206000004632 платіжною інструкцією № 0.0.3902558551.1 від 23 вересня 2024 року - повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Л. Черкез