Справа № 211/4960/24
Провадження № 2/211/2381/24
про призначення експертизи
29 жовтня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Ніколенко Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Данилової О.Д.,
позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання представника позивача - адвоката Палішевої Н.О. про призначеня посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Криворізького районного нотаріального округу Мазепа Наталія Миколаївна, про визнання недійсним договору дарування квартири, -
встановив:
позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Палішева Наталя Олександрівна, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог зазначено Приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Мазепу Наталію Миколаївну, та просить суд визнати недійсним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який було укладено ОСОБА_5 , 1939 року народження, та відповідачем, який посвідчено 16 квітня 2024 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Мазепою Н.М. за реєстровим номером 414.
Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, витребувано докази.
Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено, накладено арешт із забороною відчуження на квартиру під номером АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 16.04.2024, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазепою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за №414.
Протокольною ухвалою суду від 24 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що останнім часом його мати почала забувати куди йде, не впізнавала близьких, була загальмована. Негаразди він почав помічати ще в 2023 році, тому і звернувся із матір'ю до лікарні, де її обстежили та призначили лікування, після якого стан матері покращився, але в подальшому вона перестала вживати пігулки і стан значно погіршився. Пам'ятає як 29 березня 2024 року він прийшов до квартири матері, але там нікого не було, через деякий час почув голоси та важкі кроки. Побачив як мати дуже тяжко підіймається до квартири, вона пройшла повз нього і не впізнала. Того ж дня виявилось, що в квартирі не працює кран, вже як півроку не працює колонка і тому мати весь той час не милась. Він все полагодив, також полагодив телефон і поїхав назад до Німеччини. Вже 25.04.2024 року як він приїхав, то мати на нього вже не реагувала, а через три дні вона померла. За життя мати казала, що квартиру відпише на нього і його сестру.
Представник позивача ОСОБА_2 просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та призначити посмертну судово-психіатричну експертизу.
Відповідач ОСОБА_3 просила відмовити в задоволенні позову та у призначенні експертизи, оскільки на укладення договору дарування була безпосередньо воля її бабусі, яка була у свідомості, проблем із психічним здоров'ям взагалі не мала. До моменту укладення договору дарування ще десь за рік до цього, саме бабуся наполягала на даруванні, не зважаючи на її заперечення. Бабуся чудово розуміла природу договору дарування.
Представник відповідача ОСОБА_4 просив відмови в задоволенні позовних вимог, проти призначення експертизи також заперечував.
За клопотанням представника позивача в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які приведені до присяги.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що знала ОСОБА_5 близько 30 років. Вона завжди була енергійною, здоровою, але на її життя мала вплив її донька ОСОБА_8 . Стан ОСОБА_9 погіршився в 2022 році, бо ОСОБА_8 із нею не спілкувалась півтора роки. В 2022 році був випадок, коли вона побачила як ОСОБА_10 йде не за тим напрямком, як треба, коли та йшла до своєї сестри в батьківський дім. Тоді вона під'їхала до ОСОБА_11 , а та повідомила, що не знає куди йти. Того разу вона допомогла ОСОБА_12 дістатись будинку. Потім ОСОБА_10 почала заговорюватись, різко змінювати теми. Крім того, згадує як вони разом із ОСОБА_13 пішли по шипшину, то ОСОБА_10 повідомила їй, що загубила ножиці, які, як виявилось вона сама заховала в листі, на всі питання чому так зробила - відповідь «не знаю». В 2023 році був випадок, коли їй зателефонувала ОСОБА_10 і повідомила, що викинеться з балкону, бо ОСОБА_8 щось із нею посварились по телефону. Як вже вона приїхала до ОСОБА_9 , то її настрій був значно краще, бажань покінчити життя самогубством вже не виказувала, але в розмові заговорювалась. Останній раз ОСОБА_14 вона бачила у січні 2024 року. ОСОБА_10 сильно схудла, заговорювалась. Знає, що онука і донька з січня ОСОБА_13 не займались, бо ОСОБА_15 поїхала на заробітки, а ОСОБА_8 була із її дітьми, тільки передавала тормозки ОСОБА_11 . Пізніше ОСОБА_8 забрала у ОСОБА_9 банківську картку. Їй ОСОБА_10 розповідала, що залишила заповіт на Інессу і ОСОБА_16 , при цьому жодного разу про онуку не казала в контексті квартири. По телефону зазвичай у них були короткі розмови, а ближче до березня взагалі припинились, бо телефон постійно був у ОСОБА_9 вимкнений. За тиждень до 21.04.2024 року вона зателефонувала ОСОБА_12 , та їй повідомила, що погано себе почуває і прийти на зустріч вже не може. Знає, що в 2023 році ОСОБА_12 прописали пігулки і вона ясніше почала все розуміти, нормально говорити, але потім від пігулок відмовилась. ОСОБА_10 розповідала їй, як одного разу зайшла в АТБ і подумала, що знаходиться вдома, розташувалась на кріслі, залишила там свої речі. Скаржилась, що часто забуває куди їй треба йти, опинялась в місцях, куди їй не потрібно було йти. Після допиту свідка ОСОБА_17 свідок повідомила суду, що та є упередженою, бо мала борг перед ОСОБА_13 , яка повинна була за гроші доглядати її родичку.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що ОСОБА_10 є її свекрухою з 2000 року. На той момент свекрусі був 61 рік. В 2022 році як почалась війна, вона із чоловіком та онуками виїхали за кордон в Німеччину і спілкувались із ОСОБА_13 по телефону. В січні 2023 року вони попросили ОСОБА_14 поливати квіти в їх будинку раз на 7-10 днів. В розмовах чули що щось із ОСОБА_13 не те, то вона ключ не знайде, то сильно нервує. 08.05.2023 року чоловік відвіз свекруху до лікарні. В лікарні ОСОБА_10 вела себе так, як ніби не розуміє що і де відбувається. Після того, як ОСОБА_10 пройшла обстеження та почала отримувати лікування, їй стало краще. Вони попросили Сніжану слідкувати за тим, щоб ОСОБА_10 пила ліки. Саме вони оплачували та замовляли ліки для ОСОБА_9 . Коли вони були на дні народження у сестри ОСОБА_9 , свекруха раз 5 питала у неї одне й те саме з незначним проміжком часу. Тоді Інесса підтвердила, що із ОСОБА_13 таке часто відбувається, це було у вересні 2023 року. В березні 2024 року ОСОБА_16 знову приїхав в Україну, бо йому зателефонувала тітка і повідомила, що ОСОБА_10 до неї перестала приходити. З березня 2024 року телефон ОСОБА_9 був вимкнутий, спілкування із нею, як і з Інессою, не було. Вже з березня ОСОБА_10 не поливала квіти у їх оселі, бо кожен раз, коли повинна була до них їхати, забувала куди їй треба і поверталась з зупинки додому. ОСОБА_10 їм казала, що зробила заповіт на ОСОБА_16 і ОСОБА_8 . Зазначила, що ОСОБА_10 до осені 2023 року ще торгувала на стихійному риночку.
За клопотанням представника відповідача в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_17 , та ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які приведені до присяги.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що знала ОСОБА_5 близько 35 років, їх було чотири подруги: вона, ОСОБА_11 , ОСОБА_21 і ОСОБА_22 . Зараз залишилось двоє. Знає, що донька ОСОБА_8 постійно їй приносила тормозки, онука ОСОБА_15 також допомагала, прибирала в хаті. В свою чергу ОСОБА_10 допомагала ОСОБА_16 і його дружині ОСОБА_23 . Казала, що ОСОБА_23 дає раз на місяць 500 гривень, бо їй не призначили пенсію. За тиждень до смерті ОСОБА_11 , вони розмовляли по телефону, все було добре. Останній раз бачились 19-20 квітня, ОСОБА_11 вже лежала, погано себе почувала. По телефону вони майже кожний день спілкувались, бачились раз на 3-4 дні. Підтверджує, що була розмова про те, що треба квартиру ОСОБА_15 віддати, бо у неї немає власного житла. Тамара ОСОБА_24 завжди була при пам'яті, жодних відхилень вона не помічала.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що знала ОСОБА_5 близько 35 років. Вони були подругами, жили в одному будинку. ОСОБА_10 до останнього торгувала на ринку. У Тамари до її смерті, днів за 7-10, жила Інесса, а до того часу постійно передавала Тамарі тормозки. Про те, що у Тамари є син, вона навіть не знала. Також не знала, що ОСОБА_11 в 2023 році була в лікарні. За 10 днів до смерті, вони із ОСОБА_11 спілкувались на вулиці.
Свідок ОСОБА_20 суд пояснила, що є матір'ю відповідача та рідною сестрою позивача. З початку війни саме вона із донькою весь час допомагали ОСОБА_5 як продуктами, так і по господарству. З січня 2024 року її мати почала казати про те, що хоче подарувати квартиру своїй онучці Сніжані. З лютого 2024 року стан здоров'я матері погіршився, вона почала втрачати вагу і знову заговорила про дарування квартири. Наприкінці березня 2024 року мати сказала, що погано себе почуває і тому вона поїхала до нотаріуса, щоб дізнатись який пакет документів необхідно зібрати для оформлення договору дарування. 29.03.2024 року вони разом із матір'ю поїхали за довідкою на ПНД, 01.04.2024 року були в БТІ, 04.04.2024 року до матері приходив технік з БТІ, 05.04.2024 року із матір'ю були у гінеколога на огляді, 10.04.2024 року матір здавала аналізи в лікарні, 12.04.2024 року вони знову були в БТІ і мама отримала техпаспорт на квартиру, 16.04.2024 року були у нотаріуса, де мама оформила договір дарування. В квітні у матері був упадок сил та кровотечі через те, що у неї був діагностований рак IV стадії. В березні мама ще їздила на ринок торгувати, до брата в дім поливати квіти. Навіть 22.04.2024 року вона ще спілкувалась по телефону із сусідами. Вже за 3 дні до смерті їй було дуже погано, вона відмовилась від їжі, лише пила. Але всіх впізнавала та відповідача на запитання. Чому матір в травні 2023 року була в лікарні вона не знає. Коли вони проаналізували анотацію до пігулок, які їй тоді виписали, мама після того їх не вживала, бо сказала, що вони із нею хочуть дурну зробити. Із братом вона не спілкується приблизно 15 років. При ній мати ніколи нічого не забувала, мала ясний розум.
Вислухавши сторін та їх представників, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
До таких засобів, належить і висновки експертів.
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частини 4,5 статті 103 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до статті 105 ЦПК України, призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:психічний стан особи.
Приймаючи до уваги, що позивачем ставиться під сумнів, що дарувальник - ОСОБА_5 в момент підписання договору дарування усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними, оскільки мала проблеми зі здоров'ям, у даній справі існують процесуальні підстави для призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
Ураховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, а також те, що вирішення питання про встановлення психічного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , потребує спеціальних знань в галузі психіатрії, суд вважає необхідним задовольнити клопотання представника позивача та призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи станом на день підписання договору дарування - 16.04.2024 року, що забезпечить повне, всебічне та об'єктивне з'ясування судом обставин справи, задля ухвалення законного рішення у ній.
Пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Оскільки для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 103-105, 108, 252 ЦПК України, суд -
постановив:
клопотання представника позивача - адвоката Палішевої Н.О. про призначеня посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.
Призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпровської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків» МОЗ України, яка знаходиться за адресою: 49006, м.Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, будинок, 84.
На вирішення експертів поставити наступні питання:
1.Чи страждала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким-небудь неврологічним, психіатричним захворюванням за останній місяць життя? Якщо так, то яким саме?
2.Чи усвідомлювала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , значення своїх дій та чи могла керувати ними під час укладання договору дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Мазепою Н.М. 16 квітня 2024 року за реєстровим номером 414?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Надати експертам в розпорядження матеріали цивільної справи, медичну карту стаціонарного хворого №23П11178 на 29 арк.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Оплату за проведення судової експертизи покласти на ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29 жовтня 2024 р.
Суддя Д.М.Ніколенко