Справа № 234/8521/21
Провадження № 1-кп/175/67/23
2024 рік
29 жовтня 2024 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
за участю захисників: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
за участю обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020050390002907 за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецька, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинувачених в скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 357 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених в скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186 КК України, та кримінальних проступків, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 357 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у виді утримання під вартою, дія якого під час судового провадження була продовжена, але цей строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечував, посилаючись на те, що відсутні будь-які передбачені законом ризики, які виправдовують застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу як утримання під вартою, а тому необхідно застосувати до нього інший більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Судом встановлено, що 16 листопада 2024 року спливає строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою. Також, в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений обвинувачується у скоєнні особливо тяжких корисливих злочинів, які були скоєні ним протягом нетривалого періоду часу після звільнення з місць позбавлення волі, а злочинна діяльність була припинена лише після обрання обвинуваченому відповідного запобіжного заходу, він міцних соціальних зв'язків не має, не працює, офіційне джерело його доходів невідоме. Тому суд вважає, що обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, вчинення ним іншого кримінального правопорушення, так і перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризики чого є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченого ОСОБА_6 на можливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту є безпідставними. Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді утримання під вартою на шістдесят днів.
Крім того, суд зауважує, що згідно з положеннями ч. 4 ст. 182 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд має право при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначати чи не визначати розмір застави. Так, суд враховує стадію перебігу судового розгляду цього кримінального провадження, в якому потерпілі та свідки судом ще не всі допитані, проте ризик незаконного впливу обвинуваченого на яких вочевидь зменшився і може бути повністю усунений покладенням на обвинуваченого відповідного обов'язку утримуватися від спілкування з потерпілими і свідками в цьому кримінальному провадженні, та процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .. Тому суд вважає, що на цей час можливо визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 242240 гривень 00 копійок, а також покласти на обвинуваченого такі, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити дію обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, із одночасним визначенням розміру застави та покладення на обвинуваченого передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 27 грудня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов'язків, у розмірі 242240 гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, а обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: