Справа № 168/1036/24
Провадження № 3/168/631/24
24 жовтня 2024 року суддя Старовижівського районного суду Волинської області Хаврона О.Й., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП,
24.09.2024 року о 17 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою військової частини, був виявлений на території військового містечка тимчасового навчального пункту на околиці населеного пункту з ознаками перебування у нетверезому стані, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, характерне почервоніння очей, хитка хода, нечітка мова та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в умовах особливого періоду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час і місце її розгляду був належним чином повідомлений. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
При цьому враховую, що судове засідання, а саме: 26.09.2024 року, відкладалося у зв'язку з відповідними клопотаннями ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи для надання йому можливості скористатися правовою допомогою захисника.
Однак, ОСОБА_1 , який був достовірно обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, та після надання йому часу на укладення договору з захисником такою можливістю не скористався, не вжив заходів для явки в судове засідання, письмових заперечень проти протоколу не подав.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантується право на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідно до положень ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в суді, однак в судове засідання 24.10.2024 року не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, після надання йому часу на укладення договору з адвокатом такою можливістю не скористався, письмових пояснень чи заперечень проти протоколу не подав, то за таких обставин вважаю за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності останнього.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення СхРУ № 114168 від 25.09.2024 року, консультаційним висновком спеціаліста № 528, який складений лікарем приймального відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 і зі змісту якого видно, що ОСОБА_1 відмовився від обстеження, рапортом ОСОБА_2 від 24.09.2024 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 25.09.2024 року, витягом з наказу, копією військового квитка.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи на території військового містечка тимчасового навчального пункту на околиці населеного пункту, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, немає.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується посередньо, враховуючи його майновий стан, приходжу до висновку, що, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягається до відповідальності.
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, 283, 284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, та роз'яснити, що у ході примусового виконання постанови суду, відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, штраф буде стягуватися у подвійному розмірі.
У разі несплати штрафу у строк, передбачений ч.1 ст.307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу, визначений у цій постанові, дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. Й. Хаврона