Справа № 161/12568/21
Провадження № 1-в/161/510/24
м. Луцьк 29 жовтня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання фахівця Луцького РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про звільнення засудженої від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння,
21.10.2024 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшло подання фахівця Луцького РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Волинській області ОСОБА_3 про звільнення засудженої ОСОБА_4 від призначеного судом покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого ним діяння.
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_4 була засуджена 12.11.2021 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.2 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю на підприємствах, установах і організаціях будь-якої форми власності, у фізичної особи-підприємця, що пов'язана із обліком, зберіганням, видачею майна, на строк 3 (три) роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки. 09.08.2024 набув чинності закон про декриміналізацію дрібних крадіжок, а саме ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України про посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». А тому, орган пробації ставить питання про звільнення засудженої від призначеного покарання у зв'язку із декриміналізацією вчиненого нею діяння.
У судове засідання прокурор, представник органу пробації, а також засуджена не з'явилися, хоча були повідомлені про місце та час розгляду клопотання, прокурор та представник органу пробації подали суду заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, а тому у відповідності до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, а також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Дослідивши матеріали подання та особової справи №08/ЗВП/2023, суд дійшов такого висновку.
09.08.2024 набрав чинності Закон №3886-ІХ від 18.07.2024 відповідно до якого, стаття 51 КУпАП була викладена в новій редакції. Статтею 51 КУпАП визначено, що викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, є дрібним якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ПК України 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, визначених ст.51 КУпАП дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Частиною 1 ст.5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2024 (справа № 278/1566/21) Закон № 3886-IХ, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважались кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені цим законом мають зворотну силу в часі.
Судом встановлене, що вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.11.2021 ОСОБА_4 засуджена за ч.2 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю на підприємствах, установах і організаціях будь-якої форми власності, у фізичної особи-підприємця, що пов'язана із обліком, зберіганням, видачею майна, на строк 3 (три) роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.
Вказаним вироком суду ОСОБА_4 засуджена, серед іншого, за вчинення привласнення чужого майна, яке було вірено особі, вчинено повторно, зокрема: перший епізод був вчинений 02.11.2018 на суму 4000 грн., також 23.11.2018 - 801 грн., 22.12.2018 - 700 грн., 17.01.2019 - 1318 грн, 23.01.2019 - 572 грн,18.02.2019 - 1000 грн., 13.08.2019 - 614 грн., 15.11.2019 - 1512 грн.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону №3886-IX та ст.5 КК України, на момент вчинення (у 2018 - 2019 роках) ОСОБА_4 діяння, за яке вона засуджена вищевказаним вироком суду від 12.11.2021, розмір вартості привласнення чужого майна, яке було вірено особі, з якого настає кримінальна відповідальність, становить 1762 грн. у 2018 році (881*2=1762) та 1921 грн. у 2019 році (960.50*2=1921).
Згідно з вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.11.2021, частина епізодів не є кримінально караними, оскільки вартість привласнення чужого майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, за першим епізодом 02.11.2018 сума привласнення чужого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є кримінальними правопорушеннями - злочинами кримінальна караність яких не усунена.
Враховуючи, що ОСОБА_4 призначене покарання за всіма епізодами злочинної діяльності за ч.2 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.191, ч.3 ст.191, ч.1 ст.362, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358 КК України у виді 3 (три) роки 1 (один) місяць з позбавленням права обіймати посади та займатись діяльністю на підприємствах, установах і організаціях будь-якої форми власності, у фізичної особи-підприємця, що пов'язана із обліком, зберіганням, видачею майна, на строк 3 (три) роки, підстави для її звільнення від призначеного покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України відсутні.
Таким чином, враховуючи те, що Луцький міськрайонний суд Волинської області при вирішенні питання, в порядку, визначеному п.13. ч.1 ст.537 КПК України, про звільнення від призначеного судом покарання позбавлений можливості виключати з мотивувальної частини вироку суду частину обвинувачення у зв'язку з усуненням караності частини діянь, а тому суд прийшов до висновку, що в задоволенні подання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 74 КК України, ст.ст.369, 372, 537,539 КПК України, суд
У задоволенні подання фахівця Луцького РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання за вироком суду, у зв'язку з усуненням законом караності діяння щодо ОСОБА_4 та приведення вироку у відповідність згідно чинного законодавства, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий