Справа № 161/19665/24
Провадження № 2/161/5116/24
про залишення позовної заяви без руху
28 жовтня 2024 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., вивчивши матеріали позовної заяви адвоката Дзюрило Анастасії Ростиславівни в інтересах ОСОБА_1 до Луцької міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем, -
Представник позивача адвокат Дзюрило А.Р. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд до Луцької міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а відтак містить недоліки та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За змістом п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Позовне провадження - вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Сутністю позовного провадження є завжди спір між сторонами про цивільне. Характерним є, з одного боку, наявність сторін із різноспрямованим інтересом, а з іншого - наявність спірного предмета, що мають місце в межах процесуальної форми судових процесів. Для виокремлення даного виду позовного провадження насамперед слід звернути увагу на матеріально-правову природу справ, яка зумовила особливості процесуального порядку та розгляду їх вирішення, суб'єктного складу, особливості процесуального засобу порушення судової діяльності та реалізації судових рішень.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду ( ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору для фізичних осіб складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ціни позову, але не менше 1211 грн. 20 коп.
Позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., однак при зверненні до суду в порядку позовного провадження підлягає сплаті судовий збір в сумі 1211,20 грн. Таким чином, сума недоплаченого судового збору за подання позовної заяви становить 605 грн. 60 коп.
Згідно з п.4 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити зміст позовних вимог.
Однак, позивач в прохальній частині позову просить встановити факт постійного проживання її з спадкодавцем ОСОБА_2 без зазначення строку сумісного проживання.
За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу час, достатній для усунення вищезазначених недоліків шляхом оформлення позовної заяви з дотриманням вимог ЦПК України та оплати судового збору.
Згідно із ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим ст. 175 та ст. 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачам строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у вказаний строк необхідно усунути недоліки позовної заяви.
Керуючись ст.ст 175,177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву адвоката Дзюрило Анастасії Ростиславівни в інтересах ОСОБА_1 до Луцької міської ради про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків у мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені в ухвалі недоліки, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк